- •Б. Тестові завдання для самоконтролю.
- •Історія зародження гістотехнології.
- •Гістологічна класифікація тканин.
- •Перспективні напрямки нової гістотехнології.
- •Б. Тести для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю:
- •Матеріали для самоконтролю а. Питання для самоконтролю:
- •Б. Тестові завдання для самоконтролю.
- •Б. Тести для самоконтролю.
- •Б. Тестові завдання для самоконтролю.
- •Критерії виду.
- •Література
- •Додаткова
Історія зародження гістотехнології.
Передвісником зародження гістотехнології став барон Аль- брехт фон Галлер (1708 - 1777), визначний науковець, літератор та ерудит ХУІІІ ст.. Він вперше висловив припущення про мікроскопічну структуру тканин живого організму, яку визначив як сукупність невидимих «волокон». Ці волокна, за фон Галлером, являють собою фундаментальну основу органів та бувають трьох основних типів: «структурні волокна», що утворюють кровоносні судини, мембрани яких прирівнюються до поняття сучасної сполучної тканини, «чутливі волокна», що реагують на подразнення і відповідають м'язовій тканині, та «сприймаючі волокна», які відповідають нервовій тканині.
Гістотехнологія зародилась задовго до винайдення мікроскоп- па. Перші описи тканин зустрічаються в роботах Арістотеля, Авіценни, Везалія. Р.Гук у 1665 році ввів поняття клітини і спостерігав через мікроскоп клітинну будову деяких тканин. Гістологічні дослідження проводив Марчелло Мальпігі, А.Левенгук, Свам- мердам, Грю та ін. Новий етап розвитку науки пов'язаний з іменами Каспара Вольфа та К.Бера - засновників ембріології.
У XIX столітті гістологія була академічною дисципліною з повними правами. У середині XIX столітті Келлікер, Лейдинг та ін. створили основи сучасного вчення про тканини. Р.Вирхов розпочав розвиток кліткової та тканинної патології. Відкриття в клітинній біології та створення клітинної теорії стимулювали розвиток гістології. Великий вплив на розвиток науки здійснили праці І.І.Мечні- кова та Л.Пастера, які сформулювали основні уявлення про імунну систему. Нобелівську премію 1906 року в фізіології або медицині вручили двом гістологам, Камілло Гольджі та Сантьяго Рамону і- Кахалу. Вони мали взаємно протилежні погляди на нервову структуру головного мозку в різноманітних розглядах однакових знімків.
У XX столітті продовжувалось удосконалення методології, що призвело до формування гістотехнологію в її теперішньому вигляді. Сучасна гістологія тісно пов'язана з клітинною біологією, ембріологією, медициною та іншими науками. Гістотехнологія в наш час розробляє такі питання, як закономірності розвитку та диференціювання клітин і тканин, адаптації на клітинному та тканинному рівнях, проблеми регенерації тканей і органів та ін. Досягнення патологічної гістології широко використовуються в медицині, дозволяючи зрозуміти механізм розвитку хвороб і запропонувати способи їх лікування.
Гістологічна класифікація тканин.
Тканини - це структури, що складаються з морфологічно або функціонально однакових клітин, призначених здійснювати одне чи кілька певних завдань в організмі. Згідно загальноприйнятої класифікації, відокремлюють чотири основних типи тканин:
Епітеліальна тканина, що складається з тісно прилеглих одна до одної клітин, вистеляє внутрішні та зовнішні поверхні органів тіла і утворює залози.
Сполучна тканина, що складається з клітин, занурених у позаклітинну матрицю, і служить для структурного та функціонального зв'язку між іншими тканинами чи органами.
М'язова тканина, що складається з міозитів та служить для здійснення довільних чи мимовільних рухів органів тіла.
Нервова тканина, що складається з нервових клітин, або нейронів, та служить для прийому й передачі внутрішніх та зовнішніх нервових імпульсів.
Гістотехнологія вивчає морфологію тканин та клітин, з яких
аони складаються, з морфологічної й функціональної точки зору.
Основним інструментом дослідження є мікроскоп, що дозволяє
безпосередньо спостерігати досліджуванні клітини.