Питання 7

Біологічні небезпеки

Бактерії

Бактерії швидко розмножуються в умовах високої вологи, впливаючи на внутрішню структуру деревини. Внаслідок їхнього впливу втрачається значна маса деревини. Бактерії переважно живляться целюлозою - основним структурним елементом деревини.

Водорості та лишайники

Є причиною порівняно невеликих пошкоджень. Як і грибки та бактерії розвиваються в умовах високої вологості. Зміни в деревині, які виникають внаслідок дії водоростей і лишайників, помітні у 2-міліметровому зовнішньому шарі деревини. Їх присутність на деревині не завдає значних пошкоджень, але є ознакою недостатнього захисту деревини, поганого зберігання. Присутність цих організмів може прискорити подальші процеси руйнування деревини, внаслідок дії інших організмів (комах, грибків).

Комахи

Комахи, які руйнують деревину, називаються технічними шкідниками. Вони завдають серйозної шкоди деревині. Існує багато видів комах - шкідників. Для різних комах деревина відіграє різну роль. Деревина може використовуватися як їжа і житло, може бути лише продуктом харчування або тільки притулком. Для багатьох видів комах деревина є лише частиною їжі, решту ж меню становлять грибки, які руйнують деревину. Комахи атакують усі види деревини: мокру, суху, використовувану на зовні і всередині приміщення. Вони суттєво послаблюють структуру деревини, що часто призводить до повного руйнування дерев'яного елементу. Комахи, які призводять до найбільших пошкоджень деревини в Польщі це: жук-деревогриз, Вусач хатній, Меблевий жук-точильник, Точильник опушений.

Грибки

Окрім вогню та комах, великою небезпекою для деревини є грибки. Усі дерев'яні елементи, які навіть знаходяться під впливом незначної вологи можуть стати потенційною жертвою грибків. Ураженню перш за все підпадає деревина, яка знаходиться під впливом атмосферних чинників. Найшвидше грибки розвиваються в дуже вологому середовищі, коли впродовж тривалого часу волога складає більше ніж 20%. Грибки, які атакують деревину, поділяються на декілька груп і різною мірою пошкоджують її. Виділяють три види пошкодження деревини, викликані грибками - цвіль, синява і бура гниль (форми). Кожен вид пошкодження має індивідуальний перебіг,масштаб збитків і виникає внаслідок дії іншого виду грибка. Найнебезпечніша - бура гниль. Грибки цього виду руйнують целюлозу (вона становить приблизно 50% деревини), яка відповідає за витривалість, стійкість до розтягування і щільність деревини. На останньому етапі руйнування, деревина розсипається як порошок.

Синява менш небезпечна. У цьому випадку, грибки руйнують лігнін, який є другим, основним компонентом деревини після целюлози (становить приблизно 30% деревини) і відповідає за стійкість при стисканні. Синява переважно появляється в лісах (живі і мертві дерева) і на будівельних складах. Найменш загрозливим грибком є цвіль. Руйнування дерева в цьому випадку обмежується поверхневими шарами деревини (2-4-міліметри). Виступає переважно на деревині, яка використовується на зовні, і часто потрапляє в умови підвищеної вологості.

Питання8 Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області:

землетруси – 5-6 балів;

вітер – швидкістю 30 м/с і більше;

мороз – до -35 С;

спека – до +35 С;

снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год і менше);

сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм на протязі 12 год);

ожеледиця (до 20 мм);

налипання мокрого снігу (до 35 мм);

шквали (до 30 м/с);

Стихійні лиха створюють осередки уражень з характерними вражаючими факторами.

Питання 9

Донбас

Довгострострокове поєднання вуглевидобутку з роботою металургійних, нафтохімічних та машинобудівних підприємств призвело до того, що Донбас став найбільш забрудненим регіоном не тільки в Україні, а й у світі. Це вимагає суттєво змінити структуру територіально-виробничого комплексу Донбасу, перейти на маловідходні ресурсоощадні технології з метою зменшення токсичності відходів, ліквідації і утилізації їх скупчень.

Придніпров’я

Характеризується високою концентрацією гірничорудної, чорної, кольорової металургії, будівельної індустрії, важкого машинобудувння. Орієнтація на використання місцевої сировини обумовила виснаження запасів природних ресурсів. Високий рівень забруднення повітря та води, спустошення грунту, критичні екологічні умови проживання.

У Донбасі та Придніпров’ї практично вичерпані можливості розміщення відходів. В Донецькій області (4% території України) сконцентрорвана 4-та частина всіх накопичених відходів.

Полісся

Великомасштабні осушувальні роботи на Поліссі призвели до падіння рівня грунтових вод і ерозії грунтів. У результаті аварії на ЧАЕС та радіоактивного забруднення ускладнилося використання грунтів і лісу,склалися загрозливі умови для проживання населення.

Поділля

Цей найбільш густонаселений регіон з розвиненм сільським господарством і харчовою промисловістю найменш забруднений. Тут слід заборонити розміщення всіх шкідливих виробництв і зосередитись на виробництві екологічно чистої с/госп. продукції: повністю перейти на біологічні системи землекористування і обмежити використання мінеральних добрив.

Екологічна безпека областей України

Питання 10

Екологічна безпека Львівщини

Західний регіон України з одного боку має розвинуту гірничо-видобувну, нафтопереробну, хімічну, целюлозно-паперову індустрію, з другого - це скарбниця рекреаційних можливостей, «легені» Європи.

Загальний фон забруднення довкілля Львівщини формується за рахунок внутрішніх (енергетичні об’єкти, промислові підприємства, комунальні господарства) і транзитних джерел (автотранспорт, нафтопроводи, ввезення відходів).

Через область проходить Головний Європейський вододіл (Розточчя), тому зовнішніх забруднень поверхневих вод немає, але місцеві забрудненя Дністра і Західного Бугу створюють міжнародні проблеми.

Львівщина захоронює на території Яворівського району (с.Буда) радіоактивні відходи із 7 областей України.

Значний негативний вплив на довкілля здійснюють Яворівське та Роздільське ДГХП «Сірка», Стебницьке ДГХП «Полімінерал». Інтенсифікація карстоутворення від видобутку корисних копалин загрожує рекреаційній зоні м.Трускавець.

В області накопичені промислові відходи видобутку сірки, кам’яного вугілля (м.Червогоград).

Лісистість території області сягає 28% (серадня по Україні – 14,5%), проте надмірне вирубування лісів в Карпатах спричинило глибоке порушення захисної функції лісу (біорізноманіття, водо- і грунтозахист).

Рівень забруднення довкілля Львівщини

Атмосферне повітря

Найбільш забруднена атмосфера у Дрогобичі, Львові, Червонограді, Бориславі.

4 тема

Питання 1

Перша медична (долікарська) допомога включає такі три групи заходів:

Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази, тощо).

Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).

Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.

Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто надають як взаємо- та самодопомогу, тому що усі розуміють: якщо не витягнути потопаючого з води, не витягнути постраждалого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, то він загине. Слід підкреслити: чим довший вказаний вплив, тим більш глибоким та важким буде ушкодження. Тому першу допомогу слід починати саме з цих заходів.

Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Своєчасне надання та правильне проведення медичної допомоги не тільки рятує життя постраждалому, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності. Будь-який медичний працівник зобов'язаний за першим викликом прийти на допомогу постраждалому на вулиці, у дорозі, громадських місцях, на дому та вміти правильно надати першу медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях. Медичні працівники, які порушили професійні обов'язки, несуть встановлену законом дисциплінарну відповідальність, якщо ці порушення не призводять до кримінальної відповідальності.

Надання першої допомоги при нещасних випадках:

1. При поранені необхідно зняти чи розірвати одежу, щоб виявити рану, витерти кров навколо рани і краї її змастити йодом, а після - накласти ватний тампон і забинтувати. Сильний крововилив зупинити за допомогою джгута. Коли немає джгута можна користуватися ремінцем, хусткою чи косинкою. Джгут накладається літом на 2 години, зимою на 1 годину.

2. При ударі слід застосувати лід, холодні компреси, стягуючі пов'язки.

3. При розтягненні м'язів кладуть холодні компреси в область суглоба.

4. При вивиху руки в ліктьовому суглобі необхідно прибинтувати руку до тулуба, не міняючи того кута, який виник в суглобі в результаті вивиху. Вправляти вивих без лікаря не можна.

5. Основне завдання першої допомоги при переломах - створити спокій потерпілому, для чого необхідно накласти шину з дошок, прутів, картону і т. п. При відкритому переломі спочатку накладають стерильну пов'язку на рану, а після уже бинтують шину. Шину слід покрити товстим шаром вати чи матерії, а після перебинтувати.

Питання 2

При тяжкій травмі, ураженні електричним струмом, утопленні, ядусі, отруєнні, ряді захворювань людина може знепритомніти (стан, коли постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не реагує на зовнішні подразники). Непритомність виникає через порушення діяльності головного мозку.

Порушення діяльності головного мозку можливе при:

прямому ушкодженні мозку (забиття, струс, розміжчення мозку, крововилив у мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі алкоголем, та ін.;

порушенні кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або тяжке порушення його діяльності);

припиненні постачання кисню до організму (ядуха, втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);

неспроможності крові збагачуватися киснем (отруєння, порушення обміну речовин, наприклад при діабеті, лихоманці);

переохолодженні або перегріванні (охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).

Неприто́мнiсть або обморок або вазовагальне синкопе - це нетривала втрата свiдомости через гостру недостатнiсть кровообiгу в головному мозку. За рiзноманiття причин, механiзм цього стану один - порушення регуляцiї судинного тонусу.

Допомога при обмороку

Перш за все потрiбно усунути перешкоди для вiльного дихання та кровообiгу: розв'яти краватку, розстiбнути воротник або ліфчик, послабити пояс. Покласти людину на спину, бажано, щоб голова й тулуб були на нижчому рiвнi нiж ноги (це забеспечить приток крові до голови), потрiбне свiже повiтря.

Можна побризкати на обличчя холодною водою, розтерти шкiру рук, пiдошви, дати понюхати нашатирний спирт. Натиснути нігтем на основу нігтьового ложа з зовнiшньої сторони великих пальцiв рук та нiг, на точку в центрi кінчику носу, на точку в верхнiй третинi носо-губної складки. Це допомагає вiдновити порушений кровообiг.

Вставати можна лише при гарному самопочуттi.

Принципи надання першої долікарської допомоги. Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого. По-перше: якщо є потреба і можливість, необхідно винести потерпілого з місця події. По-друге: оглянути ушкоджені ділянки тіла, оцінити стан потерпілого, зупинити кровотечу і обробити ці ділянки. Потім необхідно іммобілізувати і запобігти травматичному шокові.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

правильність і доцільність;

швидкість;

продуманість, рішучість, спокій.

Втрата свідомості (ВС) - це стан, коли потерпілий не реагує ні на що, нерухомий, не відповідає на запитання.

Причини можуть бути різні, але всі вони пов'язані з ураженням центру свідомості мозку (при травмах, шоці, нестачі кисню, замерзанні тощо). Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності, закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до їх закупорювання.

Допомога. В першу чергу необхідно винести потерпілого з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У випадку зупинки дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і закритого масажу серця. Людину, що втратила свідомість, не можна поїти. Транспортувати її треба у фіксованому стані на боці.

Шок. Причини - сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводить до виснажування захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.

Ознаки - блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості, посилене дихання і пульс, зниження АТ. При важкому шоці - блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, інколи може спостерігатися мимовільне сечовиділення.

Допомога: для запобігання і розвитку шоку є ефективна та своєчасна допомога, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок посилився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає пораненню. Потім потерпілого закутують у ковдру, кладуть у горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У разі спраги, коли не має пошкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є тиша, тепло, зменшення болю, пиття рідини.

Непритомність. Причини - раптова недостатність кровонаповнення, мозку під впливом нервово - емоційного страху, вертикального прискорення тіла, нестачі свіжого повітря тощо. Ці фактори сприяють рефлекторному розширенні м'язових судин, внаслідок чого знекровлюється мозок.

Ознаки - звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею буває блідість, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, АТ знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 40-50 ударів за хвилину.

Допомога. При непритомності треба покласти хворого на спину, трохи підняти (на 15-20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку. Потім вивільнюють шию і груди від одягу, який їх здавлює, поплескують по щоках, поливають обличчя, груди холодною водою, дають нюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або дихання немає, треба думати про западання язика. У крайньому разі вживають заходи до оживлення.