Месопотамська нгп

Знаходиться на території Пд-Зх Ірану, Пн Іраку, ПнСх Сирія і ПдСх Туреччина. У тектонічному відношенні охоплює Загрос і частину Месопотамського прогину саме його ПнСх схил. Структура велика з ПнЗх простягається на 2,5 тис км при ширині 400км. В тектонічному відношенні : виділяють Сх борт прогину який безпосередньо прилягає до Загросу, Центральну при осьову частину і Зх борт, що прилягає до Аравійської плити. В осьовій частині Месопотамського прогину збільшується потужність мезокайнозою, але вони менш дислоковані. Тут відомо, особливо в частині біля Перської затоки, понад 200 соляних куполів, які подекуди утв. Соляні гори, які виходять на поверхню. В межах Месопотамської НГП розріз включає палеозойські відклади, зокрема сіль може бути кембрійської, мз-кз.

Продуктивні горизонти зосереджені у відкладах тріасу, юри, крейди, палеогену, неогену. Месоп. НГП запаси нафти поступається лише Аравійській. Тут є ціла низка родовищ гігантів. В Іраці це Кіркук 2,14 млрд т нафти. В Ірані Мару 1,5 млрд т, Родовище Ага-Джарі - 1,9 млрд т. Контролються величезними структурами, прекрасними колекторськими властивостями, вапняки світ Асмарі і Калькур. 20% сягає пористість. Палеоген-неоген. Потужна хемогенна покришка відкладів Фарс (міоцен)

Пд Іранська НГ Обл – це Сх борт Месоп западини. Продуктивні горизонти – світа Асмань олігоцен, крейдяні світи Асмарі – юра. Основні запаси нафти зосереджені в карбонатній товщі Асмарії потуж 300-400 м і більше, як приклад

Родовище Ага-Джарі( н і г) відкрите у 1938році. Продуктивна товща Асмарі залягає на 1,5-2 км на глибині , перекрита відкладами Фарс. Дебіти сягали тис тонн, запаси 2 млрд, видобувні запаси газу 263 млрд м3

Пн – Іракська НГ Обл. з 1923р відомі н род(Нафт Хане, Ірак) у карбонатних породах світи кальхур. 1927-1930рр – Кіркук. Родовища містяться в межах Месопотамської западини. Головні продуктивні горизонти приурочені до світи кальхур , потужність 300-400м. Уструктурному відношенні поклади містяться в антиклінальних підняттях сх. Борту месопотамської западини.

Кіркук гн родовище. Запаси 2,2 млрд т н, 5 млрд м3 г і 74 млрд м3 розчиненого в нафті газу Продуктивні горизонти – карбонатна світа карку, вище фарс і різка незгідність між ними. Родо контролюється лінійною антиклінальною структурою розміром 3-4 км і довжиною 90 км, амплітуда 600м. Основні продуктивні горизонти рифогенні карбонатні (калькур), глибина залягання 300-1200м. основний вапняк у неогені виходив на денну поверхню і утворив каверни і тріщини, що зумовило надвисокі дебіти.

Кумська НГ Обл. являє собою між гірську западину, між хребтами Ельбрус і Загрос. Осадовий чохол 5-6 км – потужні карбонатні товщі мезозою та кайнозою. Продуктивний комплекс – олігоцен-нижньо міоценовий , світа Кум. Н родовище Альборс.

3. Нгп африки

Країни видобувними : Нігерія, Алжир, Лівія, Єгипет. Сумарний видобуток нафти сягав 300 млн т. Лідером є Нігерія більше 100 млн.

В геотектонічному відношенні Африка представлена Докембрійською давньою платформою. На Пн і Альпійський складчастий Атлас, на Пд – Капська система. Характерна риса будови – це те, що площа щитів значно перевищює площу чохла. Фундамент докембрійський. В межах платформи, розподілений численними западинами, внутрішньо платформними, по периферії облямовують западини які заповнені (?)

Основні структурні елементи: Пн схил або Сахарська плита між Атласом і Середземним морем, на Пд кристалічні відклади. Породи падають моноклінально на Пн. На Зх виділяється Сахарська синекліза - палеозойські відклади, на Сх від неї западина Сірту, яка відкривається в Середземне море. В розрізі їх переважають мезозой-кайнозойські відклади. На Пн-С Пн Схилу потужність до 1 км товщі нубійських пісковиків, які накопичувалися з пізнього карбону до крейди.

Зх схил платформи: Западини: Сенегальська, Ріо-дель-Оро. Сх схил платформи ускладнений рифовими грабенами. Внутрішня частина платформи: між Гвінейською і Аденською затокою лінія Камерул. На Пд від неї значні виходи кристалічних порід фундаменту. Западини внутрішнього контент заповнені континентальними відкладами палеозою, поклади мезозою невеликої потужності 4-2 км і тільки на Пд западина Карру в якій потужність осадової товщі сягає 10тис м.

В межах Африканського континенту виділяють НГП:

А) Сахарська, з НГО 1)СхЛівійською(Кірінаіцька), 2)Зх Лівійська (Тріполітанська), 3) Сх Алжир ,4) Зх Алжирська, 5) Центральна Алжирська;

Б)Зх Африканська з НГО 1)Зх Африканська, 2) Сенегальська, 3) НижньоНігерійська, 4) Габонська, 5)Нижньоконголеська ;

В) СхАфриканська з НГО 1) Суетська

Г) Атласька НГП.

САХАРСЬКА НГП

Територія Лівії. Сахарська плита 500-700 м ширина. На Пд Докембрійський Туареський масив. Платформний чохол мезозойсько - теригенно-карбонатний більше 5 км. Сахарська нгп найбагатша на нафту. Тут відомо більше 200 н і 100 г родовищ. Доведені запаси більше 5 млрд т нафти. При цьому 70% запасів на глибинах до 3 км. Решта 3-5 км. Газу приблизно 20 трл м³.

Кіренаїцька НГО Або Сх Лівійська. Головною структурою є Сірдська синекліза. При ширині до 500 км витягнута на 800 км, 6000 мезозой-кайнозойький розріз, палеоген до 3500, кайнозой морський. На бортах синеклізи і на піднятих блоках формуються рифи. На бортах цієї синеклізи розвинені пологі підняття. Кути падіння 1- градуси. До яких і приурочені нафтові родовища. Поклади н зосереджені головним чином у вапняках і пісковиках крейди і вапняках еоцену.

Родовище Ауджіла Поклади нафти у вивітрених гранітах. Повязані з куполом граніто-гнейсового докембрійського фундаменту, що перекритий еоценовими відкладами.

Родовище Серір (нафтове) На Пн-Сх борту синеклізи Контролюється склепінним підняттям розміром 40 на 20 км з амплітудою 120м. Відкрите у 1968р. Запаси зосереджені в піщаних горизонтах базального шару верхньої крейди. Поклади склепінні Початкові запаси 1,1 млрд т, тобто в 6 разів більше ніж всі родовиа Украхїни. Максимальний видобуток в 71р 20 млн. тонн.

Зх Лівійська (Тріполітанська) НГО Палеозой і мезозой. Скупчення ВВ приурочені до крупних западин типу синекліз. Продуктивними є щодо нафти пісковики Ордовіку, силуру, девону,ниж карбону. Газоносними є відклади юри і тріасу. Пастки структурного типу. Нафтові родовища: Атшан (на Пд від Тріполі) в пісковиках девону 1300 м глибина, які забезпечили дебіти 70-80 т/добу нафти.