2. Нгп східної європи

Волго-уральська нгп

Знаходиться на СЄП. З пн.. обмежена Тіманським кряжем, сх. – Передуральський прогин, пд. – сх. Прикаспійська синекліза. В центрі Татарське склепіння. Перша нафта 1929р. Видобуто до 4 млрд т н. Н родовища більше 700, г – 80, гк – 120.

Фундамент на глибині 1,5 – 2 км і до 10-12 у Башкирсько-Оренбурському передураллі. Породи PZ-KZ. Починаючи з рифея, PZ починається з Д2 (ейфель) (теригенні і карбонатні породи). В розрізі 90% - морські відклади, з них 60 – карбонатні породи, 10 – солі.

Головний НГ-носний продуктивний комплекс – Д теригенний , до 30% запасів, С1 – 25% - запасів, С2 – теригенний , С3-Р1 – карбонатний , Р2 – карбонатно-теригенний.

Регіональним флюїдоупором є соляна Кунгурська товща, глинисто-карбонатна Верейська, карбонатно-глиниста Кіновсько – Саргаєвська.

В межах провінції виділяють регіональні поля :Зовнішнє нафтове – Персько-Башкирське, Татарське, Жигулівсько-Пугачівське склепіння. Нафтогазове – Саратовське, Доно-Медведецька. Газове – Оренбурзьке склепіння.

Ромашкінське н родовище. Найкрупніше. В теригенній товщі Д3 виділяють 5 нг-носних горизонтів і 2 в С. Пористість колекторів – 10-24%, дебіти – 100-400 т на доб. Густина н – 800-850 кг на м3, вміст сірки 0,84-0,95, парафінів 3,5-5%.

Оренбурзьке гк родовище. Відкрите 1967р. В розрізі О, С, Р1. Г і ГК поклади містяться в С2 до Р1. Основний г поклад в інтервалі 1300-1800 м. Г поклад в Башкирсько-Верейських відкладах, дебіти – до 1 млн м3 на добу. Високий вміст Н₂S від 1,3 до 4,5%.

Тімано-печорська нгп

Обмежується на зх. і пд-сх Тіманським кряжем, з пн. – Баренцеве море. Республіка Комі. Вік фундаменту PZ₂-R, глибина залягання від десятків до сотень м на тіманському піднятті і 10-12 км в бік Передуральського прогину. Іжма-Печорська западина занурена на 4 км. Відкрито 90 родовищ н і г. Нг-носність зосереджена в породах палеозою.

Регіональним нг-комплексом є Д2 (верхньо франський, каменський), С (турнейський, середньо візейський), С3, Р2-Т. 90% Д2(нижньо франський ), низи Д3. Покришка – Кинівськи і Сергаївький горизонт. В розрізі продуктивні піщанисті пласти , дебіти 300-400 т на добу.

Усинське н родовище. У великій антиклінальній складці, по Д відкладах 33на12 км з амплітудою 500-600 м. Припливи з Д2 пісковиків, пористість-12-18%. Поклади-структурні і стратифіковано-обмежені. Покришка – Кинівсько-Саргаївські глини, потужність до 60м. Дебіт до 700 е на добу. Д1 колектори карбонатні. Покришки – проникні породи Р2 насичені загустілою нафтою.

Ярельське н родовище. Брахіантикліналь в межах пд-сх занурення Тіману. Найбільш нг-носний Д ейфель. Пісковики перекриті туфо-діабазами. Нафта в»язка, важка, густина 933-947 кг на м3. Невеликі глибини залягання 120-160, розробляється шахтним способом.

Передуральська нгп

Простягається вузько смугою вздовж зх. схилу Уралу на 2 тис км від Баренцового моря до пд занурення Уралу. Міститься в Передуральському прогині , який відокремлює складчастий Урал (герцинська складчастість) та СЄП. Виходи на поверхню фундаменту ділять на ряд западин : Верхньопечорська, Солікамська, Юрюзано-Сильвенська, Бельська.

Виповнений прогин карбонатними відкладами S,D,P, потужність 8-12 км. Наявність соленосної товщі Кунгурського ярусу (Р1) 1,5 км.

В пд частині поховані рифтові масиви Р1. Органогенні вапняки перекриті солями кунгурського ярусу. Глибина збільшується з пн. на пд від 500 до 3000 м.

Поклади н,г в Д2,Д3,С і Р1 – відкладах. Найбільш продуктивний Р1, головним чином рифогенні вапняки. Дебіти до 800 т на добу(Ішимбайське родовище). В межах Солікамської, Юрюзано-Силвенської западини 85 родовищ, з них 50- н.

В перед уральському прогині встановлено приуроченість нг-носності до двох типів структур: 1-рифи (Башкиртостан), 2- структурні, приурочені до валоподібних піднять (Вуктильське родовище).

Ішимбайське н родовище . В Бєльській западині. Поклади містяться в рифовому масиві . Вапняки кавернозні з високою проникністю. Одиничні рифи до 1,5 км, всього рифових масивів 5(витягнуті ланцюгом). Покришка – соленосна Кунгурського ярусу.

Вуктинське гк родовище. В центральній частині Верхньо печорської западини. Антиклінальна складка з високою амплітудою 1,5 км. Розмір складки 8,5 на 5 км. Газовмісними є С2-Р1. Склепінний поклад перекритий кунгурськими відкладами , потужність 200-700 м. Висота складки 1,5 км спричиняє аномальні тиски.