1471 Р., португальці не дуже поспішали йти далі. На плантаціях Мадейри

де у пункті, що назвали Золотим Берегом, збудували сильну військову

факторію працювали завезені з Африки невільники.

Наприкінці XV століття в багатьох виникло запитання: чи вірне карта миру

Птолемея? На цій карті Африка простиралася до Південного полюса,

відокремлюючи Атлантичний океан від Індійського. Але португальські

мореплавці встановили: чим південніше, тим беріг Африки більше

відхиляється до сходу. Цю хвилюючу загадку вирішив португальський

мандрівник Бартоломео Діас.

Вийшовши з Лісабона в 1487 р. на трьох кораблях., він в 1488 р. доплив

до південного краю Африки й навіть обігнув її, незважаючи на жорстокий

шторм. Самий південний виступ Африки Діас назвавши мисом Бурь. За цим

мисом його кораблі ввійшли у води Індійського океану. Алі Бартоломео

Діасу довелося на цьому закінчити свою подорож: змучена бурями команда

зажадала повернення на батьківщину. Після доповіді Бартоломео Діаса про

результати плавання португальський уряд розпорядився назвати південний

мис Африки не мисом Бурь, а Доброї Надії - надії досягти Індії й інших

країн Сходу морським шляхом. Надія ця незабаром збулася. Відпливши з

Лісабона влітку 1497 р. на чолі невеликої флотилії з чотирьох кораблів,

Васко да Гама (1460 – 1524) навесні 1498 р. досяг західного узбережжя

Індії,обігнувши Африку, висадившись у місті Калікут. У серпні 1499 р.

мандрівники повернулися з вантажем золота та індійських прянощів. За два

роки важкого плавання з 168 чоловік команди живими залишилось лише 55

важкого плавання з 168 чоловік команди живими залишилось лише 55

чоловік [15; 203]. Відкриття Васко да Гами справило у Португалії

величезне враження.

Таким чином, перша експедиція Васко да Гами відкрила португальцям шлях у

Каликут. [33; 41] Португальський король Мануел I (1495 – 1521) прийняв з

цього приводу титул «повелитель Індії» і прізвисько «Щасливий». Уже 28

серпня 1499 р. Мануэл додав до свого титулу володіння Індією, ставши

називатися: «Сеньйор Гвінеї, навігації, торгівлі Ефіопії, Аравії, Персії

й Індії» [34; 111]. Мануел прагнув до встановлення монополії на торгівлю

з Індією й хотів установити контроль над Індійським океаном. Тому 9

березня 1500 р. він послав в Індію флот з 13 кораблів під командуванням

Алвариша Кабрала. Із цього моменту починається активне завоювання Індії,

що переслідує торговельні й військово-політичні цілі [34; 112]. Метою

даної експедиції було призначення адміністратора факторії в Калікуті,

священиків і ченців для поширення християнства в Індії, також Мануэл

наказував боротися з «маврами з Мекки», щоб установити повну монополію

правителя Португалії на торгівлю спеціями. [33; 42] Там Кабралу

дозволили організувати торговельну факторію й тим самим, Португалія

зав'язала торгівельні зв'язки з індійськими містами Кончин і Кананор«острів Віра Круш» й оголошена володінням португальського правителя.

У липні 1501 р. Кабрал повернувся в Лісабон. У результаті експедиції

Педру Алвариша Кабрала португальці одержали багато різної інформації

про Індію, про народи індійські міста, що населяють, і торговців, що

торгували в них.Але подорож Педру Алвариша Кабрала не досягло всіх

цілей, позначених правителем Мануэлом I. Після цього король Мануэл

у другий раз відправив в Індію Васко да Гаму (1502–1503 р.). [39]