Основні характеристики (логічні, семіотичні, психологічні тощо) суперечки як складного комунікативного процесу.

Тема 153. Предмет та історія еристики. Суперечка як предмет еристики. Учасники суперечки. Позитивні та негативні точки зору. Типи суперечок. Стадії суперечки. Сучасний стан розвитку мистецтва суперечки. Аргументативна проблематика як предмет обговорення на міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах.

Тема 154. Аналіз аргументації. Поняття про аргументацію. Складові аргументації. Контекст аргументації. Алгоритм аналізу аргументації.

Тема 155. Форма аргументації. Поняття про форму аргументації. Поняття про дедуктивне міркування. Дедуктивна аргументація. Форми дедуктивних міркувань. Приклади дедуктивної аргументації. Поняття про правдоподібне міркування. Правдоподібна аргументація. Форми індуктивних міркувань. Правила побудови індуктивної аргументації. Форми міркувань за аналогією. Правила побудови аргументації за аналогією. Алгоритм визначення форми аргументації.

Тема 156. Структура аргументації. Поняття про структуру аргументації. Підрядна аргументація. Сурядна аргументація. Множинна аргументація. Рівні складності аргументації. Алгоритм визначення структури аргументації.

Тема 157. Правила та помилки в суперечці. Правило свободи (типові помилки). Правило тягаря доведення. Правило обґрунтування точки зору. Правило критики точки зору. Правило обґрунтування аргументів. Правило заборони неправдивих аргументів. Правило ролевантності аргументації. Правило подання аргументації. Правило логічності. Правило завершення суперечки.

Тема 158. Прийоми впливу в суперечці. Поняття про прийом впливу в суперечці. Коректні і некоректні прийоми. Прийоми мовного впливу в суперечках. Софізми в суперечках. Тактичні прийоми впливу в суперечках. Психологічні прийоми впливу. Невербальні прийоми впливу в суперечках.

Організаційні форми вивчення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія».

Послідовність навчального процесу виражена через те, що лекція є першим кроком, за яким іде самостійна робота студента, консультація викладача і завершується вивчення проблем на семінарських заняттях.

Вимоги до знань і вмінь студентів.

В процесі вивчення курсу «Соціальна культурологія», студенти повинні опанувати знаннями, вміннями і навичками, які полягають:

- в оволодіння культурою розумової праці;

- вмінням орієнтуватися у потоці наукової інформації;

- формуванні власної точки зору на питання, що вивчаються.

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, головним об’єктом стають уміння, навички та результати творчої діяльності студентів упродовж вивчення тем навчального курсу, а критеріями оцінки – ступінь оволодіння різними формами роботи.

Студенти мають опанувати вміннями: аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнювати і пояснювати факти на основі альтернативних поглядів на проблеми, спираючись на здобуті знання:

• методологічних основ соціальної культурології;

• засобів і структури соціокультурної регуляції;

• типів соціокультурної регуляції;

• основних соціокультурних характеристик українського суспільства.

Системне і послідовне засвоєння навчального матеріалу дисципліни відіграє визначну роль в опануванні студентами вмінь:

• оцінка соціального значення культурних явищ у їхньому співвідношенні з іншими сферами суспільної життєдіяльності;

• аргументоване обстоювання власних поглядів на ту чи іншу проблему, критичне сприйняття тенденційної інформації, толерантне ставлення до протилежних думок;

• складання конспектів, тез, списку літератури з теми, підготовка доповіді, активна участь у дискусії, конференції, усний відгук на доповідь однокурсника, поважаючи його право на власну точку зору;

• самостійне здобуття знань з використанням різних джерел і ресурсів – документів, науково-популярної літератури, періодичної преси тощо;

• володіння понятійним апаратом, правильне вживання і тлумачення термінології.

Пропоновані останнім часом світові і національні стандарти в основу навчання кладуть самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базується процес вивчення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія», з використанням новітніх інформаційних технологій навчання.

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу із даної навчальної дисципліни, в час вільний від обов’язкових навчальних занять (лекції, практичні заняття), без участі викладача. Зміст і обсяг самостійної роботи визначено у робочій навчальній програмі з навчальної дисципліни «Соціальна культурологія» та в методичних рекомендаціях.

З метою створення умов для якнайбільшої реалізації творчих можливостей студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу застосовується форма організації навчального процесу – індивідуальна робота студента. Індивідуальні заняття з навчальної дисципліни «Соціальна культурологія» проводиться під керівництвом викладача в поза аудиторний час, за визначеним графіком кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін. З метою самостійного вивчення частини програмного матеріалу, систематизації і закріплення знань студентів з пропонованого навчального курсу та курсу навичок самостійної роботи використовується індивідуальне навчально-дослідне завдання, як вид поза аудиторної індивідуальної роботи навчально-дослідницького характеру.

З метою отримання студентами відповідей на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їхнього практичного застосування протягом семестру проводяться консультації. У процесі консультацій, як одного із видів навчальних занять, використовується діагностичне тестування знань студентів отриманих під час аудиторних занять із навчальної дисципліни «Соціальна культурологія».

Питання організації і проведення модульного та семестрового контролю успішності студентів розкриваються у робочій навчальній програмі дисципліни.

Нормативна база програми навчальної дисципліни

«Соціальна культурологія»:

1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники: Стенко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабін І.І., – Київ – Тернопіль: видавництво ТДПУ імені В. Гнатюка, 2003.

2. Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі. Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, Льовен і Лувен-ла-Ньов, 28 – 29 квітня 2009.

3. Навчальний план спеціальності «Культурологія». Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр. Форма навчання: денна. 25 червня 2010.

4. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. – Полтава: ВІЦ ПДПУ, 2009.

5. Робочий навчальний план спеціальності «Культурологія». Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр. Форма навчання: денна. 25 червня 2010р.