6. Методика застосування звукотехнічної апаратури

Використання технічних засобів запису та відтворення звуку під час підготовки до уроку ставить перед учителем вимоги до культури власної мови, виразності читання, ретельної роботи над текстом уроку. Складаючи план уроку з використанням звукотехніки, вчитель повинен заздалегідь прослухати звуковий посібник із запланованої теми, визначити уривки для прослуховування у класі та тривалість їхнього звучання, скласти коментар до них.

Попередня робота із записом звуку допомагає педагогу не лише вдосконалити інтонацію, але й усі компоненти мовної інформації – логічні паузи, наголоси, мелодику, темп. До відтворюваного звуку ставляться певні вимоги: він повинен бути без акустичних спотворень і мати оптимальні гучність і тембр. Ці параметри краще регулювати самому вчителеві, тому доцільно магнітофон, програвач або іншу звуковідтворюючу апаратуру встановлювати на вчительському столі.

Технічні засоби запису та відтворення звуку, що використовуються на заняттях у класах на 30–40 учнів повинні мати номінальну вихідну потужність звуковідтворюючого тракту не меншу, ніж 2 Вт. Якість звуковідтворення треба обов’язково перевіряти до початку уроку.

Перед прослуховуванням фонограми на уроці вчитель повинен знайти дійовий спосіб активізації пізнавальної діяльності школярів, наприклад, спрямувати увагу учнів на кульмінаційні моменти, інтонацію, мелодику, темп тощо. Тобто, всіма доступними способами сформувати психологічну готовність учнів до сприймання звукової інформації, щоб учні не сприймали фонограму як розвагу.

У навчальних закладах на грамплатівках до цього часу збереглися записи математичних і фізичних диктантів, фонохрестоматії, музичні твори та інші цінні для вчителів дидактичні матеріали, які доцільно переписати на магнітні або цифрові носії та використовувати на уроках і під час проведення виховних заходів.

Серед серій навчальних магнітофільмів є комплекти до підручників з іноземної мови для всіх класів, а також фонохрестоматії з історії, літератури та для початкової школи; є звукові посібники до підручників з російської, польської мови й літератури для національних шкіл, комплекти для уроків фізичного виховання, музики тощо.

Нагромаджуючи інформаційний фонд звукозаписів, перезаписуючи окремі фрагменти, вчитель може створити необхідний посібник для навчально-виховної роботи взагалі та до конкретного уроку зокрема. Однак, прослуховуванням фонограми на уроці не можна замінити виклад матеріалу. Жодний запис, навіть унікальний, не використовують замість живого слова вчителя, бо фонограма є лише складовою частиною навчального матеріалу, доповненням або логічним його продовженням.

Завдання до виконання роботи

1. Опрацювати матеріал теоретичних відомостей і засвоїти основні напрями використання звукових посібників у навчально–виховному процесі.

2. Використовуючи технічний паспорт відпрацювати техніку експлуатування СD-Радіокасетофона.

3. Скласти звіт за такою формою: а) назва, мета роботи й обладнання; б) схематично зобразити різні системи запису звуку; в) визначити і записати з технічного паспорту технічні характеристики обладнання, об’єктивні і суб’єктивні параметри, які визначають якісні показники звуковідтворення.

4. Записати на касету уривок радіопередачі та фонограми з CD-диска.

5. Відповідно до вимог фахових методик, скласти план-конспект уроку (виховного заходу), на якому передбачається використати звукові навчальні посібники.