Особливості діяльності психологічної служби в правоохоронних органах
Професійні цінності співробітників психологічної служби багато в чому збігаються із загальноприйнятими цінностями працівників правоохоронних органів. Разом з тим кожна служба має свій професійний менталітет. Професійні цінності суддів відрізняються від цінностей прокурорських працівників; працівники медвитверезника по-іншому оцінюють життєві факти, ніж слідчі. Для практичних психологів головною професійною цінністю виступає особистість, її унікальність, здатність до саморозвитку. Психолог у правоохоронних органах керується не тільки правовими, а й етичними нормами (кодексом професійної етики) . У відповідності з даним кодексом він може використовувати у своїй роботі лише ті методи, які пройшли апробацію в рамках сучасної психологічної науки і не є небезпечними для здоров'я особистості . Це особливо актуально для пенітенціарних установ, бо засудженим властиво приписувати співробітникам (навіть психологам) каральні домагання.
Психолог повинен забезпечувати конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від клієнта на основі «особистої довіри». Психолог обов'язково попереджає обстежуваного про те, хто і для чого може використати результати тестування (наприклад, при атестації співробітника).
Відомості, зібрані психологом в ході професійної діяльності, не повинні використовуватися в інтересах третіх осіб. Психологу треба усвідомлювати, що часом їм маніпулюють, з його допомогою намагаються звільнити або перевести в іншу службу «неугодного» співробітника.
Перед психологічною службою у правоохоронних органах стоять два головні завдання: перше - підвищення психологічної надійності співробітників і більш повне використання їх психологічного потенціалу, друге - надання психологічної допомоги співробітникам у вирішенні оперативно-службових завдань.
Відповідно до цих завдань психологічна служба здійснює два напрямки діяльності: психологічне забезпечення роботи зі співробітниками правоохоронних органів і психологічне забезпечення оперативно-службових завдань.
Перший напрямок передбачає: професійну орієнтацію і психологічний відбір кадрів, надання психологічної допомоги в розміщенні і професійній адаптації молодих співробітників, підвищення психологічної компетентності і розвиток особистості співробітників; діагностику морально-психологічного клімату в колективі і профілактику деструктивних явищ; психологічне забезпечення роботи з резервом кадрів на висунення і участь в атестації співробітників; управлінське консультування; психологічне консультування співробітників та членів їх сімей.
Другий напрямок - надання психологічної допомоги співробітникам у вирішенні оперативно-службових завдань - включає: вивчення соціально-психологічних явищ в регіоні, що впливають на стан правопорядку в регіоні; психологічне консультування співробітників при вирішенні поточних оперативно-службових завдань, проведення судово-психологічної експертизи; психологічне забезпечення несення служби в екстремальних умовах; психологічне забезпечення переговорної діяльності в ситуації захоплення заручників і при загрозі терористичних актів; розробку психологічних портретів серійних вбивць; здійснення індивідуально-профілактичної роботи; психологічний супровід кримінально-виконавчого процесу в пенітенціарних установах та ін..
В якій мірі психологічна служба орієнтована на той чи інший напрямок діяльності, в якій мірі в функціональних обов'язках психологів представлені ті чи інші завдання, залежить від конкретного відомства, регіону, сформованих традицій, професійної компетентності психологів, їх чисельності.
Специфіка вирішуваних завдань - це один з найбільш істотних параметрів, що визначають модель діяльності психологічної служби.
Отже, основними особливостями професійної діяльності психолога в правоохоронних органах є:
- Правова, соціально-психологічна, морально-етична та моральна регламентація (нормативність) професійної поведінки, прийнятих рішень, здійснюваної діяльності;
- Нестандартний, творчий характер праці психолога;
- Самостійність, персональна (для багатьох - підвищена) відповідальність за об'єктивність оцінок і характеристик, що даються та приймаються.
Психологічний аналіз професійної діяльності психолога, крім соціально-психологічних особливостей охоплює також її структурні компоненти (підструктури діяльності). Виділення цих структурних утворень дозволяє доповнити професіограму діяльності психолога , визначити психограмму (професійнозначущі властивості) особи і в кінцевому підсумку створити надійну систему оцінки та відбору кандидатів на навчання до відомчих ВНЗ та службу в правоохоронних органах за фахом «практичний психолог».
Отже, в найбільш узагальненому вигляді основними підструктурами професійної діяльності психолога у правоохоронній системі є:
-Пізнавально-прогностична (когнітивна),
-Комунікативна (спілкування),
-Організаційно-управлінська,
-Виховна.