12. Словянофіли

Вчення про самобутність слов. народу, про його винятковість. Несприйняття зах. шляху розвитку. Захист самодержавства та православя. Проте словянофілів завжди зараховували до до опозиції. Суперечність поглядів у поєднанні консервативних і прогресивних ідей. 1839 – словянофіли вперше заявили про себе. Фомяков та Кірієвський виступили зі статтями в яких формувались офіційні доктрини словянофільства. Фомяков «Про старе і нове», Кірієвський «У відповідь Фомякову». 1845 – завершення формулювання терміну. Словянофіли формулювали свої ідейні положення на сторінках журналу «Москвітянин». Слофянофіли звертаються до класичної нім філософіїдля обгрунтування своїх поглядів. Термін «словянофіли» - випадковий, виник у полеміці. Вони вважали себе русолюбами, але в історіографії залишились словянофілами. Проіснували до 70-х рр ХХст. Деякі вважали,що словянофіли закликалиповернутися до минулого. Однак ця думка є хибною. Словянофіливітали прогрес досягнення цивілізації.Вони вважали, що слід запозичувати у заходу корисне. Вважали, що слід іти вперед, однак тим шляхом, який дозволить уникнути революцій і потрясінь. Той шлях європеїзації небезпечний, проте, ця європеїзація охопила лише верхівку соц драбини. Це не подобалося центральному керівництву – заборона активності діяльності. 1849 заарештовано Аксакова та Самарінаі на кілька міся ців кинули до петропавловської фортеці. Нове покління ссловянофілів – Самарін, Кошелєв та ін.

13. Західництво

Виникло на рубежі 30-40-х рр ХІХ ст. Західники діяли у пітері та Москві. 1841 р. – початок формування гуртка західників. Формував свої положення у дискусіях зі словянофілами. У Пітері не було гуртка. Західниками вважалися всі, хто протистояв словянофілам – Корш, Білинський., Грановський , Соловйов, Катков, Каверін, Тургєнєв, Гончаров. Виступали за подалбшу європеїзацію. Заперечували самодержавній владі монарха та виступали за конституційну монархію. Західники виступали за скасування кріпацтва. На відміну від словянофілів, які виступали за примат віри, західники виступали за пріоритет розуму. Петра І вважали рятівником Росії. Спиралися на Гегеля, який вважав за творця сус-ва. На 40-і припадає розробка революційно-демократичної теорії. Філософія Гегеля – Алгебра революції. Прихилбником соц іде й одним із перших став Герцин, а пропагандистом Петрашевський. В Росії стають відомими праці Маркса. Поширення крамольних віщів, памфлетів. «Лист до Гоголя»(літо 1847) – В Білинського. Привід для написання листа – видання Гоголя 1847 р. «вибрання місць для листування друзям». Лютий 1847 – негативна рецензія Білинського на книгу Гоголя. Образа Гоголя – лист, в якому той відкидав усі образи та закиди Білинського – лист до Гоголя. Критика держ устрою, церкви, яка підтримувала самодержавство. Виступає з позицій атеїзма. Проте, Білинський закликає до виступів. Лист до Гоголя викликав великий резонанс. Білинського взято під нагляд поліції.

14. Гурток Петрашевського.

З 1845 р. в помешкані Петрашевського почали збиратися інтелігенція. Найвідоміші гуртківці – Салтиков-Щедрін і Достоєвський, іноді бував Толстой. Гурток не буа організаційно оформлено. До 1848 – напівлегальний х-ктер. Мета – спілкування, самоосвіта, обмін думками. На гроші гуртківців покупалися книжки заборонені в Росії. Петрашевський запропонував видати кишеньковий словник іноземних слів, що ввійшли до рос. мови. Під видом словника друкував слова, що не використовувалися в Росії. Тут були статті з Фр Конституції. В 1845 1-й випуск від А до М. квітень 1846 від М до О. щоб не було підозр – присвята Великому Князю. Згодом заборона словника, знищення тиражу. Гурток розпочинає критику соц-політ ладу за Миколи І. Виступали за республіку з 1-палатним парламентом, правові свободи, реформу судочинства (рівність всіх перед законом, незалежність суду від держави), за федеративний устрій з наданням широкої автономії всім народам Росії. Радикальні гуртківці виступали за бунт чи селянське повстання. Помірковані на чолі з Петрашевським за реформи. Квітень 1849 р – 44 гуртківці заарештовані. До суду притягнуто 100. судив військовий суд. 20 гуртківців( в т.ч Достоєвський) засуджені до розстрілу, але Микола І замінив розстріл каторгою.

15. Російський соціалізм Герцина 40-50-х рр.

З 1849 р. зявляються праці « Рос народ і соціалізм». На нього вплинули події 1848 в Європі. Поразка викликала розчарування в ідеях європейського соціалізму. Ідея революційного соціалізму. Увага Герцина зосереджена на силах, які могли б в рос умовах виступили за соц устрій. Такою силою Герцин вважав селянство

1. Внутрішня політика Миколи 1

2. Комітет 6 грудня 1826 року.

3. Централізація управління.

4. Кодифікація законів.

5. Політика в сфері освіти та друку

6. Соціальна політика.

7. Реформи П.Кісельова

8. Посилення політ. реакції 1848 р

9. Суспільна думка в Росії 2 чверті ХІХ ст.

10. Гуртки кінця 20-х-30-х

11. Консервативний напрям

12. Словянофіли

13. Західництво

14. Гурток Петрашевського.

15. Російський соціалізм Герцина 40-50-х рр.