І. Казки, в яких засуджуються черствість, пожадливість, о бмеженість багатіїв і підноситься чесність, доброта, розум простолюду

«Про правду й кривду», «Вівчар Василько і золоті гори», «Мудра дівчина», «Як пан гавкав на старий

«Два брати» (польська), «Чудодійний ма-люнок» (чеська), «Як вівчарський ватаг панів їсти вчив» (словацька), «Мудра діва» (російська), «Як Стецько з паном

розмовляв» (білоруська)

добру й лиху

II. Казки про мачуху та про двох дівчат -

«Дідова дочка й бабина дочка»,

«Кобиляча голова»

«Брати-місяці» (словацька), «Морозко» (російська), «Гарна і погана дівчина» (лу­жицька), «Про двох дівчат, добру й лиху» (польська)

III. Казки, в яких розповідається про те, як у пригоді людям стають тварини

«Про бідного парубка та ца­рівну», «Кобиляча голова»

«Про хлопця та його собаку, котика і ле­веня» (польська), «Принц та його чарів­ний кінь» (лужицька), «Крихітка-Хіврунь-ка» (російська)

IV. Казки про хитрість лисиці

«Лисичка-кума», «Лисичка-сестричка і вовк-панібрат»

«Горщик меду» (лужицька), «Чому ведмідь з лисичкою не дружать» (чеська), «Лисиця і вовк» (російська), «Як лисиця шила вовкові шубу» (російська), «Лисич­ка та горобець» (словацька)

V. Казки, в яких діють безстрашні народні богатирі

«Іван — селянський син і Чудо-Юдо» (російська), «Удовенко» (білоруська)

«Котигорошко», «Кирило Кожум'яка»

VI. Казки про тварин, в яких засуджується ледарство

«Колосок», «Півник і двоє

мишенят»

«Пшеничний колосок» (білоруська), «Ку­рочка, мишеня й тетерук» (російська)

О рієнтовні завдання

— Прочитайте лужицьку народну казку «Принц та його чарівний кінь». Перекажіть коротко, про що в ній розпові­ дається.

Героїні якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?

— Прочитайте польську народну казку «Два брати» (або чеську "Чудодійний млинок").

102

Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які возвеличуються? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою «Про правду й кривду»? Доведіть свою думку.

— Прочитайте чеську народну казку «Чому ведмідь з ли­ сичкою не дружить» (або лужицьку «Горщик меду»).

Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?

— Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в майбутнє.

Назвіть казки народів світу (зокрема й українські), в яких ідеться про чарівні предмети — прообраз механізмів, що при­йшли на допомогу людині через століття.

— Казка виховує в людях почуття краси. У ній відбилися уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочи­ тайте лужицьку народну казку «Гарна сестра». Знайдіть у ній опис зовнішності дівчини («Дівчина була дуже гарна. Як усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них вигравали золоті перли»). Порівняйте його з описом зовніш­ ності жінки-господині в українській колядці:

По двору ходить — як сонце сходить, А в хату ввійде — як зоря зійде, А заговорить — як дзвін задзвонить, А засміється — сад-виноград в'ється.

Чи схожі ці описи? Доведіть свою думку.

Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками. Наприклад, скласти роз­повідь про бабину дочку (українська народна казка «Бабина дочка й дідова дочка») і добру дівчину (польська народна казка «Про двох дівчат, добру й лиху»).

Результатом виконання запропонованих завдань має стати висновок, зроблений учителем та учнями: схожість казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу.

На запитання «Які можливості компаративістики як шкіль­ної методики аналізу тексту?» Д. Наливайко в одному з інтер­в'ю відповів: «...необхідність порівняльного вивчення літе­ратури та її методики не викликає сумнівів. Це вивчення розпо­чинати треба з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійсню-

103

ючи зіставлення на різних рівнях — теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що транс­формується і т. ін. Цим шляхом досягається не тільки вияв­лення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиб­лене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність» [4].

Суттєва відмінність у вивченні світової літератури та рідної полягає в тому, що понад дев'яносто відсотків творів світового письменства учні читають у перекладах.

Французький письменник, мислитель-есеїст, автор багатьох романів Моріс Бланшо розмірковував над цією проблемою у своєму есе «Про переклад»: «Чи усвідомлюємо ми, чим зобо­в'язані перекладачам, а ще більше — перекладу? Не впевне­ний. Але коли ми вдячні людям, котрі відважно не відступи­ли перед загадкою, яку ховає завдання перекладу, коли ми на відстані вітаємо їх як непомітних майстрів нашої культури, йдучи за ними й підкоряючись їхній наполегливості, наша вдячність залишається непочутою, навіть трохи зверхньою і разом з тим запобігливою, оскільки ми ніколи не піднімає­мося до того, щоб нагородити їх справжнім визнанням...

Перекладач — це письменник неповторної оригінальності, причому саме в тому, що, здавалося, на неї і не претендує. Він — таємний володар мовних відмінностей. Але його завдання — не стерти їх, а використати, щоб різкими або витонченими рухами відтворити рідною мовою наявність того, що у своїй первісній відмінності мав оригінал...» [5].

Термін переклад необхідно ввести до словникового запасу учнів уже в п'ятому класі. Найдоцільніше це зробити на вступ­ному уроці, коли йтиметься про особливості нового навчаль­ного предмета. Учитель має лише зауважити, що всі твори, які вивчатимуться на уроці зарубіжної літератури, є перекладами, і що переклад існує для того, щоб люди, які не знають інозем­них мов, могли дізнатися про кращі духовні здобутки інших народів. Пізніше вчитель щоразу наголошуватиме п'ятиклас­никам на історії художнього перекладу, ознайомить з копіткою та виснажливою роботою перекладачів, значенням їхньої діяльності для вітчизняної культури. Він наголосить, що саме завдяки перекладачам учні можуть дізнатися про подорожі араба Синдбада-мореплавця, французьку Попелюшку, про пригоди Герди і Кая з Данії, про життя англійця Мауглі в індійських джунглях...

У шостому класі до поняття перекладу доцільно звернути­ся під час вивчення лірики М. Лєрмонтова та Г. Гейне.

104

Аналізуючи поезію «На півночі дикій...» (із Гейне) М. Лєр­монтова, учитель матиме нагоду пояснити учням різницю між типами перекладу (вільним і підрядковим), увести в обіг по­няття художній переклад. Для цього слід підготувати таблиці або зробити попередній запис на дошці.

Якщо учні та вчитель володіють німецькою мовою, доцільно попрацювати з оригіналом. Можна підготувати кілька варіан­тів, щоб учні мали змогу їх порівняти, наприклад:

Оригінал Ein Fichtenbaum steht einsam

Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Hцh! Ihn schlдfert, mit weiЯer Decke Umhьtten ihn Eis und Schnee. Er trдumt von einer Palme, Die fern im Morgenland. Einsam und schweigend trauert Auf brennender Felsenwand.

Підрядковий переклад

Сосна (німецькою мовою це слово

чоловічого роду) стоїть самотньо

На півночі, на голій височині

Йому дрімається в білому одязі,

Обкутаному кригою та снігом.

Він мріє про пальму,

Яка далеко в країні сонця, що сходить,

самотньо й мовчазно

мріє (про нього)

на розпеченій скелі.

Художній переклад На севере диком... (Из Гейне)

Пер. М. Ю. Лермонтова

На севере диком стоит одиноко

На голой вершине сосна,

И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим

Одета, как ризой, она.

И снится ей все, что в пустыне далекой,

В том крае, где солнца восход,

Одна и грустна на утесе горючем

Прекрасная пальма растет.

С чужой стороны... (Из Гейне)

Пер. Ф. Тютчева

На севере мрачном, на дикой скале Кедр одинокий под снегом белеет,

105

И сладко заснул он в инистой мгле,

И сон его вьюга лелеет.

Про юную пальму все снится ему,

Что в дальних пределах Востока,

Под пламенным небом на знойном холму

Стоит и цветет одиноко...

Самотній кедр на стромиш...

Пер. Л. Первомайського Самотній кедр на стромині В північній стоїть стороні, І кригою, й снігом укритий, Дрімає і мріє вві сні. І бачить він сон про пальму, Що десь у південній землі Сумує в німій самотині На спаленій сонцем скалі.

На півночі млявій... (Із Гейне)

Пер. М. Старицького На півночі млявій, в заметах, у кризі Самотня соснина дріма, Куня похилившись, і в білії ризи Вдягла її пишно зима; І марить та сосна про сонце блискуче, їй сниться південь-сторона, Де теж в самотині, на скелі пекучій, Красується пальма сумна.

Орієнтовні запитання для бесіди

— Що означає термін «переклад» стосовно художнього слова?

• Як називається професія, представники якої переклада­ ють з однієї мови на іншу? Які різновиди перекладацької діяльності ви знаєте?

• Що таке вільний та підрядковий переклад?

• Який переклад і чому називається художнім?

• Від кого залежить звучання вірша, перекладеного україн­ ською чи російською мовою? Чим це пояснюється?

• З якими труднощами ви зіткнулися, спробувавши са­ мостійно перекласти поезію Г. Гейне?

Орієнтовні тези аналізу матеріалу таблиць

— Будь-який твір можна по-різному інтерпретувати чу­ жою мовою. Це залежить від завдання: хоче перекладач пере­ дати точний зміст усіх наявних в оригіналі слів чи зберегти його зміст, власне художню сутність, або ж намагається як­ найповніше зберегти мовні та національні особливості першо-

106

джерела, чи хоче якомога адекватніше передати це засобами рідної мови.

• Порівнюючи власні переклади з таблицею 2 (підрядковий переклад), учні доходять висновку, що підрядник — це технічний переклад, позбавлений натхненності. І хоча за ним можна адекватно зрозуміти зміст вірша, та ніколи не відчуєш автора. Отже, художній переклад передає не стільки зміст твору, скільки його настрій, інтонацію, мовну специфіку і те невідчутне, невловимо суттєве, що зветься Поезією.

• Порівнюючи підрядник з художніми перекладами, до­ ведемо, що Ф. Тютчев формально ближчий до оригіналу, ніж М. Лєрмонтов (збережено опозицію «він» — «вона», менше відсутніх у автора означень тощо). Чому ж твір М. Лєрмон­ това значно популярніший? На основі біографічних фактів та власних вражень учні доходять висновку, що М. Лєрмонтов зміг передати не просто зміст, а саму суть, поетичний настрій вірша Г. Гейне. Він зберіг у ньому найважливіше, і тому його твір для читача цінніший, привабливіший.

• Складаючи порівняльну таблицю, шестикласники мають самостійно розглянути пропоновані переклади поезії Г. Гей­ не українською мовою і зробити висновок, який же з них ближ­ чий до оригіналу.

Зразок порівняльної таблиці

Підрядник	М. Старицький	Л. Первомайський
Сосна (ч. р.)	Соснина (ж. р.)	Кедр (ч. р.)
стоїть самотньо	самотня О	самотній стоїть
на півночі	на півночі млявій	в північній стороні
на голій височині	О	на стромині
йому дрімається	дріма, куня	дрімає
у білому одязі	похилившись,	0
	і в білії ризи вдягла
	її пишно зима
обкутаному кригою	в заметах, у кризі;	і кригою, й снігом
та снігом він мріє	марить;	укритий, дрімає
		і мріє вві сні;
	про сонце блискуче;	і бачить він сон
про пальму	їй сниться пальма	про пальму
яка далеко в країні	південь-сторона	десь у південній
сонця, що сходить,		стороні
самотньо і мовчазно	теж в самотині; сумна	сумує в німій само-
		тині
мріє (про нього)	красується	О
на розпеченій	на скелі пекучій	на спаленій сонцем
скелі		скалі

107

Позначки: О — відсутнє в перекладі; напівжирний шрифт —

відсутнє в оригіналі, курсив — значення слова має додатко­вий зміст.

Проблема розрізнення перекладу та переспіву, точного й вільного перекладу ще остаточно не розв'язана в літературо­знавстві. Але пропоноване перше знайомство школярів з нею, безперечно, розвиватиме їхнє творче мислення, прилучатиме до азів науково-дослідної роботи, пробуджуватиме інтерес до мови як духовної таїни кожного народу.

Таку ж роботу доцільно провести з дев'ятикласниками, аналізуючи сонети В. Шекспіра. До вже відомих їм проблем перекладу тепер додамо ще одну — збереження оригінальної форми твору.

Оригінал (якщо учні та вчитель володіють англійською)

Sonnet 130 (W. Shakespeare)

My mistress eyes are nothing like the sun

Coral is far more red than her lips red

If snow be white, why then her breasts are dark

If hairs be wires, black wires grown on her head

I have seen roses damask'd red and white

But no such roses see I in her cheeks

And in some perfumes is there more delight.

Than in the breath than from my mistress ruks

I love to hear her speak, yet well I know

That music has a far more pleasing sound

I drant I never saw a goddess go

My mistress when she walks treads on the ground

And yet by heaven I think my love as rare

As any she belied with false compare.

Підрядковий {технічний) переклад Сонет 130 (В. Шекспір)

Очі моєї коханої не схожі на сонце,

Колір коралів значно червоніший,

ніж червоний колір її вуст,

Якщо сніг білий, то її груди темні,

Якщо волосся порівняти з дротом,

тоді чорний дріт росте у неї на голові.

Я бачив дамаські троянди, червоні та білі,

Але на її щоках я не бачив схожих троянд,

І у парфумах більше пахощів,

Ніж у диханні, яке йде від моєї коханої.

Я люблю слухати її голос,

Хоча добре знаю, що музика звучить значно приємніше,

Я не бачив, як іде богиня,

Але моя кохана важко ступає по землі.

Та все ж таки я вважаю свою кохану неповторною.

Як кожна інша — вона обдурена фальшивими порівняннями.

108

Художній переклад

Сонет 130 (В. Шекспір)

Пер. Д. Паламарчука

її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як дишуть люди, —

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої — цілком земні.

І все ж вона — найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

Сонет 130 (В. Шекспір)

Пер. С. Маршака Ее глаза на звезды не похожи, Нельзя уста кораллами назвать, Не белоснежна плеч открытых кожа, И черной проволокой вьется прядь. С дамасской розой, алой или белой, Нельзя сравнить оттенок этих щек. А тело пахнет так, как пахнет тело, Не как фиалки нежный лепесток. Ты не найдешь в ней совершенных линий, Особенного света на челе. Не знаю я, как шествуют богини, Но милая ступает по земле. И все ж она уступит тем едва ли, Кого в сравненьях пышных оболгали.

Орієнтовні запитання для бесіди

• Що означають поняття «вільний переклад» і «технічний переклад»?

• Чим різняться вони між собою?

• Яке завдання стоїть перед людиною, котра робить технічний переклад тексту?

• Чи може цю роботу виконати машина?

• До чого прагне поет, беручись за художній переклад тек­ сту?

• Що повинно бути в основі художнього перекладу?

• Чи можна лише на основі художнього перекладу суди­ ти про художню майстерність поета та досконалість його твору?

109

• Чи ідентичні форма й зміст оригіналу та перекладу?

• Чи можуть вони бути абсолютно ідентичні?

Лише ретельна робота над змістом перекладеного вірша дає змогу вчителю здійснити його ідейно-художній аналіз.

Досвід учених-методистів інших країн свідчить, що пере­кладні твори можуть інтерпретуватися по-різному: через де­тальну дослідну роботу чи лише через «вслуховування» у текст без жодного аналізу.

Вивчати теорію та практику перекладу на уроках зарубіж­ної літератури бракує часу. Але його можна знайти в поза-класній роботі. Ж. Клименко пропонує: «Серед різноманітних позакласних заходів популярність у старшокласників (особли­во в класах філологічного профілю) може мати гурток «У світі художнього перекладу» (або «Школа юного перекладознав-ця»), покликаний виконувати такі завдання:

• зацікавлення школярів проблемами перекладознавства;

• розширення та поглиблення їхніх знань про оригінал і художній переклад, специфіку перекладної літератури, здобут­ ки світового перекладацтва;

• вивчення історії української перекладацької школи, її кращих надбань;

• навчання адекватного сприйняття критики перекладу;

• розвиток умінь порівнювати першоджерело і переклад, добирати матеріал за перекладознавчими темами, писати творчі роботи;

• удосконалення знань з української та іноземних мов;

• формування уявлення про внесок перекладачів у розви­ ток світової культури.

Програма такого гуртка передбачає широкий спектр діяль­ності за різними напрямами роботи:

• збирання історико-літературного матеріалу («Шлях за­ рубіжного письменника до українського читача», «Історія пе­ рекладів одного твору», «Сторінки життєпису перекладачів»);

• теоретико-перекладознавчі студії (обговорення актуаль­ них перекладознавчих проблем);

• здійснення краєзнавчих досліджень («Видатні перекла­ дачі нашого краю», «Перекладна література в рідному краї»);

• літературна творчість учнів (підготовка і презентація власних художніх перекладів, творів з використанням елементів аналізу перекладу).

Орієнтовна тематика засідань гуртка для учнів 10 або 11 кла-су може бути такою:

1. Вступ. Роль перекладної літератури в культурному по­ступі людства. З історії художнього перекладу.

110

2. Художній переклад як чинник утвердження української нації.

3. Специфіка художнього перекладу.

4. Цікавинки перекладної літератури (труднощі художньо­ го перекладу).

5. Основи аналізу перекладного твору.

6. Особливості аналізу перекладів поезії. 7 — 8. Українські майстри перекладу.

9. Презентація власних художніх перекладів [6].

Запропоновані Ж. Клименко теми потребують ретельної підготовки вчителя, обізнаності його у перекладознавстві — частині філологічного знання, об'єктом якого є переклад.

Переклад — перетлумачення тексту з однієї мови на іншу, «один з найбільш важливих і найбільш суттєвих за­собів спілкування між людьми» (Й.-В. Гете). Переклад — це мовний контакт між людьми різних національностей, отже, між народами та їхніми культурами.

Перекладознавство складається з історії перекладу, теорії перекладу, критики перекладу. Усі три складові потребують оглядового вивчення. Праці з літературознавства І. Франка, М. Рильського, С. Ковганюка, М. Новикової та ін.; науково-методичні роботи К. Нартова, Ж. Клименко та інші допомо­жуть у вирішенні цих проблем.

Для прикладу звернемося до літературно-критичних на­рисів М. Новикової і пошукаємо відповідь на запитання: чим допоможе переклад учню і студенту, яке значення він має?

«Своєрідність художнього слова: його асоціативна глиби­на, історизм, його характерологічна примітливість відразу ста­ють очевидними, тільки ми починаємо дивитися на твір пере­кладацькими очима...

Так от: шкільний і ВНЗівський Гамлет. Який він? Гамлет, ще озвучений хоралами середньовіччя, що віддаляється? Що стрясається диспутами ренесансних університетів, натиском макіавеллієвих концепцій і гуманістичних прокламацій?.. Тоді це Гамлет Михайла Лозинського.

Гамлет-інтелігент, що не дозволяє грати на собі, як на флейті? Він охоче пустує, жартує над собою, і перекидається просто­річчям? Гамлет, що «притулився до одвірка» міжчасся?.. Тоді це Гамлет Бориса Пастернака.

Або Гамлет бароко? Громовержець, вітія, захоплюваний «метафізичною тривогою» (за метафорою Д. Наливайка)?.. Тоді це Гамлет, якого український читач впізнав за перекладом Лео­ніда Гребінки.

Можливість порівнювати школяреві або студенту надано. Проте надано суто теоретично. Щоб порівняти практично, треба

111

це вміти; щоб уміти, треба навчитися... Отже — час школі і ВНЗ брати собі в союзники художній переклад» [7].

Поступово, від класу до класу, учні засвоюють теоретичні положення про переклад, набувають навичок сприймати й аналізувати перекладні художні твори.

Важливо також, щоб учні знали і про визнаних майстрів українського перекладу. Спочатку вчитель звертає увагу учнів на прізвище перекладача, з часом розповідає про витоки пе­рекладацької професії, історію перекладу, перекладацьке мис­тецтво, перших українських перекладачів, їхню творчу діяль­ність. По закінченні середньої школи учні знатимуть цілу ко­горту перекладачів: І. Франка, Лесю Українку, М. Бажана... Український поет Ігор Качуровський у вірші «Лист до Бори-са Олександрова» пише:

Щойно отримали ми «Одіссею» в перекладі Тена. Я ще не встиг прочитати, лише нашвидку переглянув. Бачу: переклад чудовий. Ніколи Жуковський і Гнедич, Ні Вересаев ніколи, кажу я, такого б не втнули. Ми-бо (не віриш?) в мистецтві перекладу перші на світі. Рильський, і Кочур, і Зеров, і Клен, і Лукаш — бездоганні. Паламарчук, що віддав геніально сонети Шекспіра, Мусив би стати також у тім самім ряду поміж ними...

Т акий підхід до вивчення світової літератури ефективно впливатиме на формування і розвиток українського творчого читача з критичним мисленням.

З АПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. У чому полягають особливості дисципліни «Зару­ біжна література»?

2. На яких дидактичних, літературознавчих та методич­ них принципах грунтується вивчення світової літера­ тури в школі?

3. Доведіть необхідність порівняльного вивчення літе­ ратури. Наведіть приклади.

4. Розробіть фрагменти уроку.

4. Наливайко Д. С. Наука, яка дедалі більше визначатиме методику викладання літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. Украї­ ни. - 1997. - № 3. - С 42.

5. Бланшо М. О переводе // Иностр. лит. — 1997. — № 12. — С. 183 — 184.

6. Клименко Ж. Повторювана неповторність. Організація гурткової діяльності старшокурсників з урахуванням специфіки перекладної літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. — 2005. — № 2. - С 53.

7. Новикова М. А. Прекрасен наш союз. Литература — переводчик — жизнь: Лит.-крит. очерки. — К., 1986. — С. 221 —223.

О БОВ'ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Бабенко В. М. Порівняльний аналіз оригіналу й перекладу під час вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. - 2005. - № 6. - С 39-42.

2. Клименко Ж. В. Розкриття значення перекладної літератури як важ­ ливого чинника формування української нації // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. — 2005. — № 6. — С. 36—39.

3. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - 340 с