14. Роздержавлення – процес обмеженні втручання держави в економіку, переведення державних підприємств на комерційні засади господарювання, створення умов для зростання кількості господарюючих суб’єктів. За своєю сутністю роздержавлення є процесом перетворення трудового колективу на суб'єкт привласнення-присвоєння засобів і результатів виробництві) державного підприємства, суб'єкт повного господарського ведення.

15. Основними способи роздержавлення є комерціалізація та корпоратизація (акціонування) Роздержавлення зберігає суспільну власність на майно роздержавлених підприємств, проте усуває державну монополію економічної реалізації.

16. Корпоратизація – підготовчий процес до приватизації великих підприємств шляхом акціонування їх та виведення зі сфери прямого державного управління.

17. Комерціоналізація - роздержавлення підприємств комунальної власності, які раніше входили у вертикальну систему трестів, управлінь, надання їм юридичної особи та переведення на режим самофінансування.

18. Зміст роздержавлення охоплює; заміну директивного (адміністративно-командного) управління об'єктами суспільної власності економічними методами; перехід від централізовано встановлюваних до взаємовигідних договірних господарських зв'язків, перехід до різноманіття форм господарювання (орендної, акціонерної та ін.). Водночас воно передбачає демократизацію і демонополізацію економіки. Роздержавлення, перетворюючи державні підприємства на самостійних товаровиробни­ків, формує достатні умови для створення конструктив­ної конкуренції між суб'єктами господарювання в межах суспільної власності., створює господарюючим суб’єктам підґрунтя для приватизації власності.

19. Приватизація – процес передачі або продажу об'єктів державної власності (землі, підприємств, житлового фонду тощо) трудовим колективам, групам осіб та окремим особам, що приводить до зміни форми власності

20. Приватизація означає ліквідацію суспільної влас­ності в формі державної власності, Ії перетворення різні види та форми приватної власності.

21. Способи приватизації в Україні:

1. Викуп об’єктів малої приватизації. Власником стає товариство покупців, створене працівниками цих об’єктів.

2. Викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації. Власником стає товариство покупців, створене його працівниками згідно з розробленим власним планом.

3. Викуп державного майна зданого в оренду. Власником стає орендар.

4. Продаж за комерційним курсом. Власником стає покупець, котрий запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта або рівня умов – найвищу ціну.

5. Продаж на аукціоні. Власником об’єкта стає покупець, який запропонував найвищу ціну.

6. Продаж з відстрочкою платежу. Власником об’єкта стає покупець, що на конкурсних засадах здобув право оплати придбаного об’єкта з відстрочкою платежу на три роки за попереднього внесення 30 % його вартості.

7. Продаж за конкурсом. Власником стає покупець, який запропонував найвищу ціну.

8. Продаж акцій відкритих акціонерних товариств. Власниками стають покупці, які на конкурсних засадах запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій.

24. Особливості технології приватизаційного процесу в Україні:

А. Населенню надано право участі у приватизації через механізм застосування безоплатно отриманих “приватизаційних грошей” – іменних сертифікатів, представлених депозитними рахунками в Ощадбанку України.

Б. Працівникам великих підприємств надані пільги при купівлі акцій своїх підприємств. Особливими пільгами користувалося керівництво підприємств з метою ініціювання приватизаційного процесу

В. Працівникам малих підприємств створені можливості викупу їх за залишковою не проіндексованою вартістю здебільшого через механізм оренди з наступним викупом.

22. Механізм роздержавлення і приватизації має юридичний (формальний) аспект, який конституює зміни суб'єктів власності, та економічний важіль, як реальний процес трансформації державної з колгоспно-кооперативної власності у різні види та форми приватної власності.

23. Основний результат реформування відносин власності: усунення державної монополії на засоби виробництва.

24. Об'єктами державної власності, які підлягають приватизації, є: земельний фонд; житловий фонд; май-но підприємств/цехів, ділянок, інших підрозділів, які відокремлюються в самостійні підприємства і в цілісни­ми майновими комплексами; незавершене будівництво; частка (паї, акції) в майні господарських товариств і об'єднань, що належить державі.

25. Суб'єктами приватизації є державні органи приватизації, покупці, продавці, представники і посередники

26. Мета приватизації

У країнах ринкової економіки	В Україні
А скорочення заборгованості державного сектору; Б. стимулювання підприємництва: В. розвиток ринку; Г. Розширення меж індивідуальної свободи; Д. Розвиток народного капіталу Ж. Послаблення профспілок	А. Формування прошарку приватних власників; Б. підвищення ефективності функціонування підприємств; В. сприяння демонополізації економіки Г. Збільшення надходжень до державного бюджету; Д. Залучення іноземних інвестицій

27. Головне завдання наступного етапу реформ створення сприятливого інвестиційного і інноваційного клімату, якісні зміни в механізмі державного регулювання.