Тема 4: Мексиканська революція 1910 – 1917 рр.

1. Диктатура П. Діаса та передумови революції.

2. Перебіг революції. Основні політичні цілі, їх гасла.

3. Аналіз основних положень Конституції МСШ від 5 лютого 1917 р.

4. Історичне значення Мексиканської революції.

Джерела

Конституции государств американского континента. – М., 1959. – т. 2.

Література

Альперович М. С. Мексиканская революция 1910 – 1917 гг. и политика США / М. Альперович, Б. Руденко. – М. : Соцэкгиз, 1958. – 330 с.

Лавров Н. М. Мексиканская революция 1910 – 1917 гг. / Н. Лавров. – М., 1972.

Королев Ю. Н. Латинская Америка : Революции ХХ века / Ю. Королев, М. Кудачкин. – М., 1986.

Лаврецкий И. Р. Панчо Вилья (1878 – 1923) / И. Лаврецкий. – М. : Молод. гвардия, 1962. – 256 с.

Лавров Н. М. США и Мексиканская революция / Н. Лавров // Новая и новейшая история. – 1970. - № 5.

Мейер М. К. Почему первой была Мексиканская революция / М. Мейер // Латинская Америка. – 1991. - № 8.

Очерки новой и новейшей истории Мексики. – М., 1960.

Паркс Г. История Мексики / Г. Паркс. – М. : Госполитиздат, 1949. – 364 с.

Хиль М. Наши добрые соседи / М. Хиль. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. – 360 с.

Тема5: Мексика у 80 - 90-ті рр. XX ст.: пошук нової моделі соціально-економічного та політичного розвитку

1. Особливості мексиканської політичної системи та проблема її модернізації.

2. Заходи адміністрацій Мі геля де ла Мадріда та Карлоса Салінаса де Гортарі (1982 - 1994 рр.) щодо реформування соціальної та економічної сфери: здобутки та прорахунки:

1. ефективність неоліберальних реформ в різних секторах економіки та в соціальній сфері;

2. фінансова криза 1994 р.;

3. прояви соціального невдоволення курсом неоліберальних реформ: повстання індіанців у штаті Чіапас (1994 р.).

3. Зміни зовнішньополітичних пріоритетів Мексики. Участь у НАФТА: вигоди та ризики.

Реферати

• Інституційно-революційна партія: виникнення, ідеологія, історичне значення.

• Американська допомога в подоланні фінансової кризи в Мексиці в 1994 р.

• Сапатистська Армія Національного Визволення: організація, лідери, програма дій.

• Політичні підсумки президентських виборів 2000 року: втрата ІРП політичної гегемонії.

• Карлос Салінас де Гортарі – «архітектор» нової економічної політики в Мексиці.

Досліджуючи перше питання, слід визначити довготривалі фактори, які сприяли розхитуванню мексиканської політичної системи та з'ясувати безпосередні причини загострення кризових явищ на поч. 80-х рр. XX ст., прослідкувати обставини втрати політичної гегемонії ІРП. Для глибшого розуміння проблеми радимо Вам перш за все звернутись до історії становлення ІРП як потужної політичної сили, проаналізувати її ідеологію, стратегію бачення соціально-економічного розвитку країни та її реалізацію на практиці. Готуючись до другого питання, варто, насамперед, зосередитись на статистичному аналізі макроекономічних показників розвитку Мексики за адміністрацій М. Мадріда - К. Салінаса де Гортарі. Зауважте, що кількісні показники зростання економіки не відображали справжньої картини реформ, свідченням чого стала фінансова криза 1994 р. Аналізуючи її перебіг, особливу увагу приділіть дослідженню ролі США та світових організацій у її подоланні. Які, на Вашу думку, мотиви рухали ними? Як Ви розумієте вираз "ефект текіли"? Досліджуючи третій підпункт питання, слід зосередитись саме на соціальних складових цього виступу. Чому, на Вашу думку, цей конфлікт протягом тривалого часу не вдається приборкати? Працюючи над третім питанням теми, поміркуйте над тим, чи можна вважати зміну зовнішньополітичних орієнтацій Мексики закономірним результатом /складовою/ стратегії неоліберальних реформ, чи ці зміни зумовлені особливостями тогочасної міжнародно-політичної ситуації в світі.