Relative opposition of literary and vernacular cultures and the grades oftl, interferation in the literary production of the transient and Reunessans periods.

Специфіка середньовічного і ранньомодерного співіснування ', інтерферування двох мов (за окремими визначеннями диглосії - т пами мов) - книжної та народної, відповідно, дає підстави для тек тового реконструювання мотиваційної, оцінної сфер різних соціал¹, них страт, співвіднесених із книжною чи народною культурним, моделями, або ж —їх перетинанням. \

Опозиційне співвідношення книжної і народної моделей культур відзначається відносністю, відкритістю меж, що пов'язано з певним¹, типами контамінованості представлень цих культур, а також культур но-соціальною престижністю мови. У свою чергу названі типи "бутт в культурі" одночасно існують і в опозитивній кореляції, що практиЧ по не зникає впродовж усього донаціонального періоду, і разом із тирі ступеневість інфільтрації народного в позначеній книжним зразком, літературній традиції відзначає динамічність, нежорстко регламенто', ваний характер їх співвіднесення, особливо в добу "осені Середньо; віччя" (за визначенням й. Хейзінги) та Ренесансу. j

Діаметральне розмежування горішнього і низового поверхів то! дішнього суспільства, як і висмикнута з широкого контексту відоме] цитата М.М. Бахтіна про "особливого роду двосвітність, без урахуі вання якої ні культурна свідомість середньовіччя, ні культура Від-і родження не можуть бути правильно зрозумілими"', потребують¹, додаткових уточнень. |

Складність дослідження розмежованої "двосвітності" полягає в; тому, щонародна культура (особливо в дані періоди, про які йде мо­ва) практично не виступала в "чистому вигляді", а в більшості випад-; ків із "домішкою" культури ученої: "Життя було проникнуте релігією |

©О.І.Н1іса,2004 |

10

синтаксичних явищ, виявлених у тексті емпірично, а також такі па­раметри, як довжина речення (у знаках і словоформах), оточення дієслова-присудка, постпозицій і препозицій означення, типів прос­того речення, частотою сполучників сурядності та підрядності. Дру­гий рівень дослідження синтаксису являє собою вихід за межі ре­чення, і тут аналізуються такі надфразові єдності, як абзац, епіграф-цитата, "чудо". На обох рівнях вирізняються параметри, що виводять на структурний рівень поетики твору.7. На шляхах до си­нтезу. Роботу має завершувати узагальнення зробленого на всіх рівнях дослідження обраного твору, при цьому обов'язковим є фор­мулювання спостережень над розрізненням загальномовних параме­трів, ознак агіографічно-наративного стилю та виявів індивідуально­го стилю Іоаникія Галятовського. Робиться спроба заключної в зага­льному плані дослідження твору "загальнофілологічної" інтерпрета­ції "Скарбниці потребної" як явища синтетичної "словесної культу­ри" ¹³ України XVII ст. Обговорюються перспективи продовження розвідок пропонованого типу та місце їх в сучасній науці про істо­рію української літературної мови.

¹'Котков СИ. Лингвистическое источниковедение и история русского языка. - М., 1980. - С. 10-11. ²Соболевский А.И. История русского литературного языка / Изд. подготовил А.А. Алексеев. - Ленинград, 1980. -С. 97; ^Кримський А. Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивала­ся // Історія української мови. Хрестоматія / Упоряд. С.Є. Єрмоленко, А.К. Мойсеєнко. - К., 1996. - С. 36. ''Плющ ПЛ. До питання про так звану "просту мову" XVI-XV1II ст. // Історія історичного розвитку української мови. - X., 1962. - С. 92-96. ^s Русанівський В.М. Історія української літературної мови. -К., 2001. - С. 122.⁶Сумцов Н.Ф. Иоанникий Галятовский (К истории южнорусской литературы XVIII ст.). - К., 1884; ¹ WilkowsH W. Jezyk utworow Joannicjusha Galatowskiego na tie jezyka pismiennictwa ukrajinskiego XVII wieku. - Krakow, 1969; ^%Чепіга1.П. "Ключ разуміння" Іоаникія Галятовського - видатна пам'ятка української мови XVII ст. // Га-лятовський Іоаникій. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І.П. Чепіга. - К., 1985. - С. 32-50; ⁹Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння / Підгот. до вид. І.П. Чепіга. - С. 344-371; ^ЮНБУ НАНУ, Кол. Попова, № 159; "Статистичні параметри стилів / Відпов. ред. B.C. Перебійніс. - К., 1967; ¹³ Росовецкий С.К. Из опыта применения лингвистической статистики к атрибуции древнерусского памятника: Повесть о Петре и Февронии // Проблемы теории и методики преподавания русского языка и литературы. - К., 1992. - С. 50-56; ^!3 Див.: Росовецький С. Фольклорно-літературні зв'язки: Компаративний аспект. - К., 2001. - С. 107-111.

ЯЛ. Шевченко, д-р філол. наук