- •Тематичний план лекцій, семінарських занять, самостійної роботи
- •Вступ – 2 год.
- •Змістовий модуль 1 давня месопотамія, давній єгипет
- •Вступ до шумерології та ассиріології. – 4 год.
- •Найдавніші держави Шумеру та Аккаду. – 2 год.
- •Стародавній Вавилон. Середньовавилонське царство – 2 год.
- •Самостійна робота студентів (28 годин)
- •Підсумковий модульний контроль (1 година) орієнтовні теми для модульного контролю
- •Змістовий модуль 2 мала азія, закавказзя, східне середземномор’я, аравія, іран, середня азія, індія, китай.
- •2.1. Мала Азія – 1 год.
- •2.2. Закавказзя – 1 год.
- •2.3. Східне Середземномор’я, Аравія – 2 год.
- •2.6. Китай – 8 год.
- •Самостійна робота студентів (28 годин)
- •Підсумковий модульний контроль (1 година) орієнтовані теми для модульного контролю
- •Основна література
- •До лекційного курсу:
- •Історичні карти
- •Екзаменаційні питання з курсу
- •Показати на історичній карті:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра історії стародавнього світу
та середніх віків
УКЛАДАЧІ:
проф. Крижанівський О.П.
доц. Гоман Ю.О.
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.020302 – Історія
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол №1
від «02» вересня 2009 р.
Зав.кафедри
________Крижанівський О.П.
Декан істор. ф-ту
_________Колесник В.Ф.
КИЇВ – 2009
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія Стародавнього Сходу»
Укладачі: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.
к.і.н, доц. Гоман Ю.О.
Лектор: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.
Викладачі: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.
к.і.н, доц. Гоман Ю.О.
Погоджено
З науково-методичною комісією
«_____»_____________2009 р.
ВСТУП
Дисципліна «Історія Стародавнього Сходу» є базовою нормативною дисципліною, що читається в першому семестрі в обсязі чотирьох з половиною кредитів, в тому числі 162 години аудиторних занять, з них 54 години лекцій, 36 годин семінарських занять, 72 години самостійної роботи. Закінчується іспитом.
Мета і завдання навчальної дисципліни.
Основною метою курсу є формування системних знань студентів специфіки й етапів історичного розвитку населення Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
Головне завдання курсу полягає у формуванні вмінь студентів системно й історично аналізувати загальне й особливе в культурному і духовному розвитку давньої єгипетської та передньоазійської цивілізацій, виробленню навичок компаративного бачення культурних процесів у хронологічних рамках стародавньої історії, методики опрацювання наукової літератури та джерельних публікацій з дисципліни.
Предмет навчальної дисципліни.
Предметом дисципліни є поява, політичний, соціальний, економічний, духовний і культурний розвиток найдавніших цивілізацій Південно-Східної Африки, Передньої Азії, Південно-Східної Азії та Далекого Сходу наприкінці ІV тис. до н.е. – середині І тис. н.е.
Вимоги до знань та вмінь.
Студент повинен знати: стан джерельної бази дисципліни, історіографію найважливіших проблем, перебіг основних історичних подій, явищ і процесів, їх причинно-наслідкові зв’язки, загальне й особливе в розвитку давньосхідних суспільств, місце Стародавнього Сходу у світовій історії, історичну карту.
Студент повинен уміти: використовувати набуті знання в науковій, викладацькій, музейній, краєзнавчій, лекторській роботі, надавати консультації державним і громадським установам, самостійно поглиблювати свої знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації використовуючи для цього сучасну комп’ютерну технологію.
Місце навчальної дисципліни в структурологічній схемі спеціальності.
Нормативна навчальна дисципліна «Історія Стародавнього Сходу» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін, як «Культура і релігія Давнього Єгипту і країн Передньої Азії», «Культура Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю».
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу цієї частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у формах поточного контролю (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумкового контролю (залік).
Співвідношення складових змістового модуля.
Модуль 1. Давня Месопотамія, Давній Єгипет |
Модуль 2. Мала Азія, Закавказзя, Східне Середземномор’я, Аравія, Іран, Індія, Китай |
Екзамен. |
||||
30 залікових балів. |
30 залікових балів. |
40 балів |
||||
Семінарські заняття |
Самостійна робота |
Модульний контроль |
Семінарські заняття |
Самостій-на робота |
Модульний контроль |
|
15 балів |
10 балів |
5 балів |
15 балів |
10 Балів |
5 балів |
На семінарських заняттях оцінювання здійснюється за 5-ти бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.
На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідних виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-контроль тощо.
Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
8 семінарських занять з одного змістовного модуля |
|
Залікові бали |
Середній бал |
15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 |
4,8 – 5,0 4,5 – 4,7 4,2 – 4,4 3,9 – 4,1 3,6 – 3,8 3,3 – 3,5 3,0 – 3,2 2,7 – 2,9 2,5 – 2,6 |
Якщо у студента середній бал менше за 2,5, то він не виконав навчальний план |
Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті:
- Конспект джерел до семінарських занять |
- 1 бал. |
|
- Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) |
- 1-5 балів. |
|
- Доповнення |
- 1-3 бали. |
|
- Участь у дискусії |
- 1-3 бали. |
|
- Підведення підсумку |
- 1-2 бали. |
|
- Письмова самостійна робота |
- 1-5 балів. |
|
Експрес-контроль: ● повна відповідь ● неповна відповідь ● незадовільна відповідь |
- 2 бали; - 1 бал; - 0 балів |
|
Критеріями оцінки при усних відповідях є:
- повнота розкриття питання;
- логіка викладення, культура мови;
- впевненість, емоційність та переконаність;
- використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників, документів, журналів, інших періодичних видань тощо);
- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання контрольної роботи (змістовий модуль №1), реферату (змістовий модуль №2).
Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів);
Теоретичне питання;
а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;
б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;
в) поверхова відповідь – 5-6 балів;
г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;
д) неправильна відповідь або її відсутність – 0-2 бали
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату
● глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції |
- 9-10 балів; |
● обгрунтоване розкриття проблеми |
- 7-8 балів; |
● тема розкрита неповно |
- 5-6 балів; |
● реферат суто компілятивного рівня |
- 3-4 бали; |
● розкритий лише окремий аспект |
- 1-2 бали; |
● реферат не зарахований |
- 0 балів |
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
По завершення вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.
МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати за обидва МК – 10 балів, за кожен – 5 балів.
Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання МК, і даний модуль не зараховується.
Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з’явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Екзаменаційний білет з курсу «Історія Стародавнього Сходу» містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів, і 1 питання середньої складності, яке оцінюється в діапазоні від 1 до 10 балів.
Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:
а) питання підвищеної складності:
- безпомилкова. повна, аналітична відповідь – 13-15 балів;
- безпомилкова, аналітична, але не повна відповідь – 10-12 балів;
- безпомилкова, однак репродуктивна і неповна відповідь – 7-9 балів;
- поверхова, неосмислена (завчена) відповідь – 4-6 балів;
- хибна відповідь чи відсутність відповіді – 0-3 бали.
б) питання середньої складності (на знання історичної карти):
- вірна і повна відповідь – 9-10 балів;
- вірна, але неповна відповідь – 7-8 балів;
- відповідь неповна, містить неточності – 5-6 балів;
- відповідь неповна, суто репродуктивна, містить помилкові твердження – 1-4 бали;
- відповідь невірна, відсутність відповіді – 0 балів.
Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.
До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну.
СУМА БАЛІВ |
НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ |
90-100 |
Відмінно |
85-89 |
Добре |
75-84 |
|
65-74 |
Задовільно |
60-64 |
|
1-59 |
Незадовільно |
ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ», ПРОБЛЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТА МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Тематичний план лекцій, семінарських занять, самостійної роботи
№ теми |
Назва теми |
Кількість годин |
||
Лекції |
Семінари |
Самостійна робота |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
ВСТУП до курсу |
2 |
- |
- |
Змістовий модуль 1. Давня Месопотамія, Давній Єгипет |
||||
1. |
Вступ до шумерології та ассиріології. |
4 |
- |
3 |
2. |
Найдавніші держави Шумеру та Аккаду. |
2 |
2 |
3 |
3. |
Стародавній Вавилон. Середньовавилонське царство. |
2 |
2 |
2 |
4. |
Ассирія в ІІ тис. до н.е. |
2 |
2 |
3 |
5. |
Новоассирійське царство. |
2 |
2 |
4 |
6. |
Ново-Вавилонське царство. |
2 |
2 |
3 |
7. |
Вступ до єгиптології. |
4 |
2 |
4 |
8. |
Єгипет найдавніший. |
2 |
2 |
4 |
9. |
Єгипет доби Нового Царства. Пізнє Царство. |
4 |
2 |
4 |
10. |
Господарське життя. Соціальні процеси. |
2 |
1 |
6 |
|
Модульний контроль |
- |
1 |
- |
|
Загалом з модуля |
28 |
18 |
36 |
Змістовий модуль 2. Мала Азія, Закавказзя, Східне Середземномор’я, Аравія, Іран, Індія. Китай |
||||
11. |
Мала Азія і Закавказзя. |
2 |
- |
3 |
12. |
Східне Середземномор’я, Аравія. |
2 |
- |
3 |
13. |
Доахеменідський Іран. |
2 |
2 |
3 |
14. |
Держава Ахеменідів. |
2 |
2 |
3 |
15. |
Вступ до індології. |
2 |
2 |
3 |
16. |
Індська цивілізація. Індій Ведійської доби. |
2 |
2 |
3 |
17. |
Індійський похід Александра Македонського. Імперія Маур’їв. |
2 |
2 |
3 |
18. |
Особливості соціально-економічного розвитку Інідії. |
4 |
2 |
3 |
19. |
Вступ до китаїстики. |
2 |
- |
3 |
20. |
Найдавніші китайські держави. |
2 |
2 |
3 |
21. |
Ідеологічна боротьба в Китаї середини І тис. до н.е. |
2 |
2 |
3 |
22. |
Давньокитайські імперії. |
2 |
1 |
|
|
Модульний контроль |
- |
1 |
- |
|
Загалом з модуля |
26 |
18 |
36 |
|
Загалом з курсу |
54 |
34 |
72 |