- •Правознавство
- •Правознавство
- •Правознавство
- •Програма курсу„Правознавство”
- •Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи
- •Тема 2. Цивільне право як галузь права.
- •Тема 3. Цивільно-правові правочини (угоди). Договір.
- •Тема 4. Сімейні правовідносини.
- •Тема 5. Трудові правовідносини.
- •Тема 6. Основи адміністративного права України.
- •Тема 7. Основи кримінального права України.
- •Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи
- •1. Поняття права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •Основні ознаки та властивості права, обумовлені його взаємодією з державою
- •Об'єктивне та суб'єктивне право
- •Функції та принципи права, їх поняття
- •Загальноправові та міжгалузеві принципи
- •Принципи права. Норми права
- •3. Норми права: поняття та ознаки, склад.
- •Риси норми права як класичного розпорядження:
- •4. Правова система (поняття, структура).
- •5. Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.
- •Тема 2. Цивільне право України – галузь права
- •Тема 3. Правочин як основний вид цивільних правовідносин. Цивільно-правовий договір.
- •1. Поняття правочину. Умови дійсності правочину. Класифікація правочинів.
- •2. Недійсність правочину та правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •3. Цивільно-правовий договір, його ознаки та види.
- •4. Загальна структура цивільно-правового договору.
- •Тема 4. Сімейні правовідносини
- •Поняття шлюбу. Порядок укладання та припинення шлюбу.
- •Рівність прав та обов’язків подружжя
- •Позбавлення батьківських прав
- •Опіка і піклування
- •Тема 5. Трудові правовідносини
- •Тема 6. Основи адміністративного права України
- •Тема 7. Основи кримінального права України.
- •1.Кримінальна відповідальність і її підстави. Поняття кримінальної відповідальності
- •Поняття злочину та його ознаки
- •3.Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів
- •4.Стадії злочину
- •5.Співучасть у злочині. Види співучасників . Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті
- •6.Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину
- •7.Кримінальне покарання. Поняття і ознака. Система кримінальних покарань
- •8.Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Модульна контрольна робота №1
- •Модульна контрольна робота №2
- •Додаток 1
- •Тема 2. Цивільне право, як галузь права.
- •1. Предмет та метод цивільного права. Цивільні правовідносини, загальна характеристика.
- •2. Фізична особа, як суб’єкт цивільного права.
- •3. Юридична особа: поняття ознаки види.
- •4. Об’єкти цивільних правовідносин.
- •Тема 3. Правочин як основний вид цивільних правовідносин. Цивільно-правовий договір.
- •1. Поняття правочину. Умови дійсності правочину. Класифікація правочинів.
- •2. Недійсність правочину та правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •3. Цивільно-правовий договір, його ознаки та види.
- •4. Загальна структура цивільно-правового договору.
- •Тема 4. Сімейні правовідносини
- •1. Поняття шлюбу. Порядок укладання та припинення шлюбу.
- •2. Рівність прав, та обов’язки подружжя.
- •Особисті немайнові права та обов'язки подружжя
- •Право особистої приватної власності дружини та чоловіка
- •3. Позбавлення батьківських прав.
- •4. Опіка та піклування.
- •Тема 5. Трудові правовідносини
- •1. Загальна характеристика трудових правовідносин. Суб’єкти трудового права.
- •2. Поняття і значення трудового договору.
- •3. Поняття і види робочого часу і робочого дня.
- •4. Правове регулювання часу відпочинку.
- •Тема 6. Основи адміністративного права україни
- •1. Загальна характеристика адміністративних правовідносин
- •2. Поняття адміністративних правопорушень та їх види
- •3. Види адміністративних стягнень
- •4. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Тема 7. Основи кримінального права україни
- •1. Поняття, ознаки та класифікація злочинів
- •2. Стадії вчинення злочину
- •3. Мета і види кримінального покарання
- •4. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Обставини, які обтяжують покарання
- •Додаток 2 договір банківського вкладу (для фізичних осіб)
- •Договір дарування
- •Договір довічного утримання
- •Договір зберігання
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •3. Обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції
- •6. Вимоги до тари та упаковки
- •7. Термін дії договору
- •8. Відповідальність сторін
- •9. Форс-мажорні обставини
- •10. Заключні положення
- •11. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін
- •Предмет договору.
- •Відомості про товар.
- •Порядок передачі товару
- •Ціна та умови оплати.
- •Права та обов’язки сторін.
- •Відповідальність сторін.
- •Строк дії Договору та інші положення.
- •Місцезнаходження та реквізити Сторін
- •Договір фінансового лізингу
- •Договір про охорону виробничих (господарських) об'єктів
- •Договір підряду на будівництво
- •Договір позики
- •Договір про спільну діяльність
- •Договір факторингу № _____
- •Договір франчайзингу
- •Договір транспортного експедирування
- •1. Загальні положення
- •2. Права та обов'язки сторін
- •3. Розмір і порядок оплати
- •4. Відповідальність сторін за порушення договору
- •5. Вирішення спорів
- •6. Дія договору
- •7. Прикінцеві положення
- •Місцезнаходження і реквізити сторін
- •Зразок заяви про реєстрацію шлюбу
- •Заява про реєстрацію шлюбу
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •1. Предмет договору, строк дії, загальні вимоги та визначення
- •Типовий зразок шлюбного договору шлюбний договір
- •Додаток 3
- •Зразок заяви про зміну імені
- •Заява про зміну імені*
- •Додаток 4
- •Структура норм права
- •Список рекомендованих джерел з права містить як традиційний перелік виданої літератури з основ права України, так і перелік основних вітчизняних Інтернет-ресурсів з правової тематики.
- •Список літератури
Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи
Поняття права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Об’єктивне та суб’єктивне право.
Функції та принципи права, їх поняття.
Норми права: поняття та ознаки, склад.
Правова система (поняття, структура).
Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.
1. Поняття права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Об’єктивне та суб’єктивне право.
Право — це загальнообов'язкова формально виражена система регулювання суспільних відносин, встановлена і забезпечена державою, обумовлена рівнем розвитку суспільства.
Питання про соціальне призначення права має довгу історію розвитку. Демосфен бачив соціальне призначення права у встановленні порядку, якого повинні дотримуватися всі люди. Ціцерон вбачав соціальне призначення права у тому , що воно визначає всі необхідні дії і забороняє небажані. Гуго Гроцій вважав, що призначення права полягає у виразі ним моральних правил , у визначенні справедливих дій.
Проте більша увага почала приділятися цим питанням на початку ХХ ст. Деякі вчені (Л. Дюпе , К. Зенкер, М. Коркунов, Л. Петражицький) звернули увагу на різнобічні соціальні аспекти дії права. З’явилася теорія соціальних функцій права , суть якої полягає у спробі пояснити суспільству природу права , його соціальну цінність, багатогранність дії, важливість права для вирішення соціальних завдань. Кожний з наведених авторів по-своєму пояснював соціальне призначення права, інколи вони виходили із зовсім різних методологічних і гносеологічних позицій, але всі зазначали здійснення правом соціальних(громадських) функцій, вбачаючи у них прояв як соціальної природи, так і соціального призначення права.
У юридичній літературі категорія «соціальне призначення права» вживається у декількох значеннях: наприклад, для характеристики історичної місії права, тобто оцінки значення права стосовно його минулого і майбутнього. Під соціальним призначенням права іноді розуміють його економічні, політичні, ідеологічні завдання. Можна розглядати його з точки зору кінцевих соціальних результатів, тобто в аспекті тих досягнень в соціальних відносинах, які обумовлені реалізацією правових норм.
У цьому зв’язку можна вважати, що право має своїм соціальним призначенням закріплення важливих, необхідних відносин, викорінення негативних явищ у житті суспільства, забезпечення нормальних умов для розвитку певних відносин і створення умов для сприятливого розвитку нових , прогресивніших видів суспільних відносин. Проте дане визначення не є вичерпним для категорії права. Багатоманітність і різні рівні відображення нею правової дійсності дають підстави використовувати дану категорію у іншому – ширшому значенні, що дозволить надати соціальному призначенню права більшу самостійність, теоретичну і практичну цінність у апараті юридичної науки.
Не можна не відмітити, що найбільша необхідність у використанні категорії «соціальне призначення» виявляється при порівняльному аналізі з соціальним призначенням держави, мораллю, ідеологією. У даному випадку досить чітко виявляється одне важливе значення цієї характеристики, що демонструє об’єктивне призначення права виконувати специфічну, якісно самостійну роль, яка обумовлюється його соціальним призначенням на певному етапі розвитку суспільства. Саме ця обставина дозволяє стверджувати, що соціальне призначення права полягає перш за все в регулюванні відносин, пов’язаних з виробництвом, розподілом, споживанням, з дотриманням громадського порядку, що відповідає інтересам пануючого класу(в умовах існування антагоністичних класів), суспільства у цілому чи певної його частини.
Призначення права вирішувати самостійно соціальні завдання є найважливішим конститутивним моментом поняття «соціальне призначення права». За цією ознакою можна відрізнити дану категорію від близьких до неї за змістом понять (таких як завдання, роль, функції права). Призначення означає не другорядну, супутню, а об’єктивно необхідну спрямованість дії права , яка, врешті-решт повинна бути виражена у вигляді певного соціального результату(закріплення відповідного виду суспільних відносин, викорінення небагатих явищ). Тобто, призначення містить певний момент цілеспрямованості, її джерелом виступає соціальна потреба, а стержнем – воля, інтерес політичних сил, що знаходяться при владі.
Саме призначення права формулюється, складається із потреб суспільного розвитку, воно є продовженням цих потреб, що знаходить вираз у юридичному акті. Відповідно до потреб і соціальної необхідності суспільства створюються закони, спрямовані на закріплення певних відносин, їх регулювання чи охорону. Причому те чи інше призначення закону виступає тим виразніше , чим гостріше відчувається потреба чи необхідність саме у відповідній його соціальній ролі – закріпляти, захищати чи спрямовувати розвиток певних суспільних відносин.
Соціальна необхідність регулювання суспільних і виробничих процесів виникає вже на ранніх етапах розвитку суспільства, ще до появи права. Ця необхідність багаторазово зростає в умовах появи державної організації суспільства, коли суттєво розширюється сфера відносин, яку клас, що знаходиться при владі, намагається охопити регулюванням: форма взаємовідносин держави та особи, забезпечення функціонування політичних інститутів. Право стає найважливішим інструментом координації дій різних суб’єктів суспільних відносин. Правові норми виступають як вимоги, що пред’являються до відповідних суб’єктів суспільних відносин здійснювати певні дії, у першу чергу в інтересах тих політичних сил, виразом волі яких є право. Саме тому правові норми завжди прямо чи опосередковано спрямовуються на охорону цих інтересів, тобто мають поряд з регулятивним охоронне призначення. Регулювання і охорона суспільних відносин юридичними засобами – це головне і основне у чому полягає соціальне призначення права. Разом з тим, історія свідчить, що в силу політичних і соціально – економічних причин кожний тип права покликаний вирішувати тільки йому властиві завдання, спрямований на досягнення певної мети, що не властиво іншим історичним типам права. Необхідно розрізняти загальне соціальне призначення права, тобто характерне для всіх його історичних типів і типологічне, тобто властиве праву одного історичного типу (наприклад, ідеологічна спрямованість соціалістичного права). У цьому зв’язку можна вважати, що в соціальному призначенні права інтегруються його завдання і цілі. Практичне значення вказаних якостей зазначеної категорії полягає у тому, що при розгляді права в системі різних елементів надбудови його соціальне призначення, яке охоплює специфічні завдання і мету, виступає одним з критеріїв, що дозволяє чіткіше відмежовувати право від інших її частин, бачити його якісну самостійність.
Історія свідчить, що право, вирішуючи класові завдання, активно взаємодіє також з іншими соціальними регуляторами – політикою, мораллю, звичаями, розв’язуючи загально соціальні завдання, регулює суспільні відносини, виховує громадян, охоплює культурні цінності. Як держава неухильно виконує певні «загальні справи», що випливають з природи будь-якого суспільства, так і право, як класовий регулятор суспільних відносин, неухильно вирішує низку загально соціальних завдань, обмовлених його соціальною природою.
Соціальне призначення права можна розглядати як вирішення засобами права власне соціальних завдань: вплив на розвиток науки, культури, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, соціального страхування тощо.
Демократична правова держава повинна бути державою соціальною, що передбачає широкий обсяг правового регулювання соціальної сфери, зміцнення гарантій прав особи стосовно одержання різних соціальних послуг. Соціальна функція права, як і соціальна функція держави визначається соціально-економічними умовами розвитку суспільних відносин. Соціальне призначення права знаходить прояв також у активному формуванні комплексу правових заходів, спрямованих на охорону природи. У наш час це спрямування має чітке, велике юридичне значення. Природоохоронні норми є практично в усіх галузях права. Враховуючи тенденції розвитку природоохоронного законодавства, зростаючої цінності природи для людини, важливості раціонального використання суспільством природних ресурсів, можна припустити подальший розвиток даного спрямування впливу права і активне здійснення правом природоохоронної (екологічної) функції як однієї з форм реалізації його соціального призначення.
Проте потрібно зазначити, що не слід перебільшувати можливості права у вирішенні соціальних завдань. Дана проблема безпосередньо стикується з ширшою проблемою наукового керівництва суспільством, де право використовується як один з важливих інструментів соціального контролю.