33. Структура та правила індексування за удк.

В основі структури УДК — принцип десяткових дробів. Для позначення рубрик застосовують арабські цифри, зрозумілі в усіх країнах, що робить УДК загальнодоступною міжнародною системою. Десятковий принцип структури дає змогу безмежно розширювати її за допомогою приєднання нових цифрових позначень до існуючих, не змінюючи системи загалом.

Наявність детально розробленої системи допоміжних таблиць визначників, здатність відображати нові поняття за допомогою розподілу рубрик від загального до окремого також роблять систему УДК гнучкою. Це дає змогу багатоаспектно розкривати зміст матеріалів за допомогою комбінування індексів. Застосування визначників безмежно розширює можливості класифікації та відкриває нові для детального класифікування матеріалу.

0 Загальний відділ

1 Філософія. Психологія

2 Релігія. Теологія

3 Суспільні науки

4 (вільний)

5 Математика. Природничі науки

6 Прикладні науки. Медицина. Техніка. Сільське господарство

7 Мистецтво. Архітектура. Ігри. Спорт

8 Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство

9 Географія. Біографії. Історія

В Україні широко використовуються дві класифікаційні системи, це – Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) і Універсальна десяткова класифікація (УДК). Але в той час, як УДК вже має україномовну версію, українського перекладу ББК ще не має.

У 1997 році, Книжковою палатою України, було розроблено проект «Класифікаційна система України», що передбачав створення таблиць УДК українською мовою та їх видання, як у традиційному друкованому вигляді, так і в електронній формі.

Еталонне видання «Універсальної десяткової класифікації» українською мовою,було надруковано у двох книгах. Згодом, у 2003, 2004, 2005 та 2006 роках, вийшли друком чотири випуски відповідно, «Універсальної десяткової класифікації. Зміни та доповнення». В 2005 році було видано додатковий тираж УДК. Наразі робота над створенням змін та доповнень до УДК ведеться, відповідно до договору з Консорціумом УДК і професійної необхідності в даних таблицях.

36. Бібліотека як соціальний інститут. Управління бібліотекою

Бібліотека, реалізуючи інформаційну функцію в умовах практично необмеженого доступу до банків інформації за допомогою комп’ютерної мережі бібліотек, сприяє розкриттю й реалізації творчих здібностей, самоудосконаленню й самореалізії в інформаційному суспільстві. Водночас постійно зростаючі темпи збільшення обсягів інформації впливають на фізичний та духовний стан людини, що потребує адаптації її до нових умов і можливостей життєдіяльності.

З метою сприяння збереженню й зміцненню фізичного та духовного здоров’я особистості шляхом застосування різних засобів і заходів бібліотека розширює свої функції.

Як свідчать бібліотекознавчі дослідження останніх років, читачі все частіше звертаються до бібліотеки з метою вирішення психологічних проблем, подолання психоемоційного дискомфорту, викликаних негативними наслідками перехідного періоду, що супроводжуються радикальними змінами в соціальній сфері.

Рекреаційна функція бібліотеки полягає в організації змістовного дозвілля на основі комплексу спеціальних заходів, спрямованих на відновлення та відтворення втрачених або послаблених психічних сил, оптимізації самопочуття людини, що сприяє її пристосуванню до умов праці і побуту.

Бібліотека як традиційний соціальний інститут в перехідний від тоталітаризму до демократії період постає як найефективніший чинник динамізації суспільного розвитку, про що свідчить розвиток соціальних функцій, перехід на якісно новий рівень її самоорганізації.

Виокремлення традиційних та актуалізація новоутворюваних функцій як внутрішніх суспільних факторів саморозвитку, самовідтворення і самоформування бібліотеки відображає її динамічну природу. Актуальною стає проблема активізації функцій, викликаних особливостями суспільного розвитку для збереження стабільного функціонування та якісного удосконалення бібліотеки в системі закладів соціальної комунікації.

Управління є одним з найважливіших процесів, мета яких - забезпечення

функціонування бібліотеки. Управління визначається як процес впливу

суб'єкта (керуюча підсистема) на об'єкт (підсистема - підсистема, що

керує) з метою досягнення певного результату. Об'єктом управління в

бібліотеці виступають : колектив в цілому; групи працівників; окремі

працівники чи виконавці; матеріально-технічна база. До суб'єктів

відносяться : директор, заступники директора, рада бібліотеки,

бібліотечний актив, профспілкова організація. Разом вони складають

управління бібліотеки.

Управління діяльністю бібліотеки в режимі функціонування доповнилося

управлянням її розвитку. Об'єктом управління розвитком стають

інноваційні новації, процеси. Інноваційна діяльність в бібліотеці

базується на програмно-цільовій основі.

Управління бібліотекою є системою, яка складається з цілей функцій,

структури та методів. До функцій управління традиційно відносяться

планування, організація, регулювання, контроль. З нових можна назвати

мотиваційну функцію, яка полягає в активізації поведінки членів

трудового колективу (персоналу) бібліотеки шляхом стимулювання

працівників до творчого, якісного виконання своїх обов'язків.