3. Види корпоративних відносин.

Корпоративні відносини різноманітні. А тому постає проблема їх класифікації, яку можна здійснювати за різними ознаками.

За сферою дії розрізняють:

Міжкорпоративні (тобто такі, що складаються між господарськими корпораціями, поєднаними відносинами участі, тобто одна з них бере участь в іншій, володіючи, наприклад, її акціями; можливою є також взаємна участь, в т.ч. так зване перехресне володіння акціями, якщо відсутня законодавча заборона, що має місце у відносинах холдингової компанії з її корпоративними підприємствами);

внутрішньокорпоративними, тобто такі, що виникають всередині ГК між: ГК та її засновником і власником майна (щодо унітарної корпорації); між ГК в особі її органів/уповноважених чи посадових осіб та учасниками ГК; між органами управління ГК та їх посадовими особами щодо забезпечення інтересів корпорації та її учасників; такі відносини регулюються переважно внутрішніми (локальними) документами акціонерного товариства, а в окремих випадках (коли зачіпаються суттєві суспільні інтереси) - законом (наприклад, порядок скликання загальних зборів акціонерного товариства, схема органів управління та розмежування компетенції між ними та ін.) і деталізується статутом та внутрішніми документами ГК.

Залежно від основного виду діяльності господарських корпорацій, сфери економіки, в якій вони створюються та функціонують, чи трансформаційних процесів, що відбуваються у сфері господарювання, розрізняють корпоративні відносини, що виникають:

• у традиційних сферах, щодо яких закон не встановлює певних особливостей стосовно створення, функціонування, припинення діяльності ГК (промисловість, транспорт, будівництво тощо, якщо акціонерні товариства створюються поза процесами корпоратизації та приватизації);

• у сфері фінансових послуг (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди);

• щодо організацію та управління господарською діяльністю (господарські об’єднання, холдингові компанії, біржі, саморегулівні організації, Національний депозитарій);

• у сфері корпоратизації та приватизації (створені у процесі приватизації відкриті акціонерні товариства та холдингові компанії);

• та ін.

Залежно від форми власності, на базі якої функціонують корпорації, розрізняють:

• корпоративні відносини в державних корпораціях;

• корпоративні відносини в комунальних корпораціях;

• корпоративні відносини в приватно-колективних корпораціях.

З врахуванням стадій корпоративних відносин розрізняють такі їх види:

- корпоративні відносини, що виникають на стадії заснування ГК;

- корпоративні відносини, що виникають у процесі функціонування ГК;

- корпоративні відносини, що виникають на стадії припинення (ліквідації та реорганізації ГК) .

Залежно від організаційно-правової форми ГК:

• корпоративні відносини в господарських товариствах;

• корпоративні відносини в ГК кооперативного типу;

• відносини в ГК унітарного типу.

За критерієм мети діяльності ГК розрізняють:

• корпоративні відносини в комерційних корпораціях (господарських товариствах, виробничих кооперативах, наприклад);

• корпоративні відносини в некомерційних корпораціях (саморегулівних організаціях, біржах тощо).

Законодавець враховує вид корпоративних відносин при їх нормативному регулюванні, встановлюючи спеціальні вимоги щодо певних видів ГК, підстав виникнення, зміни та припинення корпоративних відносин окремих видів (наприклад, у сфері фінансової діяльності чи щодо акціонерних товариств).