- •66. Юридична техніка та її види:
- •67. Законодавча техніка:
- •68. Поняття систематизації нормативно-правових актів:
- •69. Облік,інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-проавових актів:
- •70. Кодифікація як особлива форма систематизації нормативно-правових актів.
- •71. Поняття юридичних колізій та їх види.
- •72. Колізії в законодавстві, та їх види.
- •73. Поняття і риси правових відносин.Склад правових відносин.
- •74. Види правових відносин.
- •75.Суб’єкти правових відносин, їх види.
74. Види правових відносин.
Правовідносини є досить багатоманітними і можуть бути класифіковані за різними критеріями на окремі види.Правовідносини, в яких реалізація суб’єктивних прав однієї особи можлива лише через виконання обов’язків іншою особою, в юридичній літературі називаються відносними.
Відносини, засновані на можливості безпосереднього використання суб’єктом своїх суб’єктивних прав без втручання інших суб’єктів у сферу його діяльності, називаються абсолютними.
Правові відносини можна класифікувати за предметом правового регулювання на конституційні, цивільні, адміністративні, трудові,фінансові та ін. Наприклад, відносини, пов’язані з прийомом на роботу, звільненням з роботи працівника власником або уповноваженим ним органом, — це трудові правовідносини; відносини, пов’язані з укладенням угоди про надання банком кредиту фермеру — це цивільні правовідносини; відносини з виконання Державного бюджету організаціями та установами — це фінансові правовідносини тощо.
За функціональним призначенням виокремлюють дві великі групи
правовідносин: регулятивні та охоронні.Регулятивні правовідносини виникають на основі юридичних дозволів і втілюються в правомірних діях суб’єктів, регулюючи відповідні суспільні відносини.Охоронні правовідносини виникають на основі юридичних заборон є результатом вчинення суб’єктами правопорушень.Матеріально-правові правовідносини виникають на основі норм матеріального права, їх змістом є права і обов’язки сторін.
Процесуально-правові правовідносини реалізують норми процесуального права і виникають на основі організаційних відносин. Вони є похідними, вторинними від норм матеріального права і встановлюють процедуру реалізації прав і обов’язків суб’єктів права, порядок вирішення юридичних справ. До них належать цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, адміністративно-процесуальні, господарсько-процесуальні та інші процесуальні відносини, наприклад, процедура проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
Довгострокові правовідносини тривають певний час
Короткострокові право-відносини тривають протягом незначного часового відрізка і припиняються одразу після виконання учасниками своїх прав і обов’язків.
75.Суб’єкти правових відносин, їх види.
Суб’єкт правовідносин — це такий учасник суспільних відносин,який виступає як носій юридичних прав і обов’язків.
Суб’єкти правовідносин поділяються на індивідуальні (фізичні особи) і колективні (об’єднання осіб).
Індивідуальними суб’єктами правовідносин є: громадяни, іноземні громадяни; особи без громадянства (апатриди); особи з подвійним громадянством (біпатриди). Індивідуальні суб’єкти правовідносин ді-ють в усіх сферах суспільного життя: політичній, економічній, соціальній, ідеологічній та ін. Спеціальним індивідуальним суб’єктом є посадова особа Президент, суддя, інспектор ДАІ та ін.). Певні особливості правового статусу притаманні також особам з подвійним громадянством, які є одночасно і громадянами, і іноземцями.
Об’єднуючись, індивідуальні суб’єкти створюють колективних суб’єктів правовідносин, до яких можна віднести державні органи,партії, спортивні організації, колективи підприємств, організації, котрі можуть бути як недержавними, так і державними.
Спектр недержавних організацій досить значний і різноманітний. Це приватні підприємства і господарські товариства, національні та іноземні фірми і компанії, комерційні банки і підприємницькі асоціації, приватні культурні, освітянські та медичні установи, громадські об’єднання тощо.
Діяльність державних органів пов’язана з реалізацією завдань і функцій держави. До них належать державні органи, посадові особи, державні організації, державні установи, державні підприємства.
Державні і недержавні організації реалізують свої повноваження шляхом видання нормативних та індивідуальних актів, а також через їх виконання і додержання завдяки матеріальним, організаційним та примусовим заходам.
Суб’єктом правовідносин є також держава, яка може вступати в різні правовідносини, зокрема: а) міжнародно-правові — відносини з іноземними державами; б) державно-правові — відносини щодо прийому в громадянство, нагородження державними відзнаками та нагородами тощо; в) цивільно-правові — відносини з приводу державної власності з іншими суб’єктами права; г) процесуально-правові — відносини при постановленні судових рішень і вироків від імені України тощо. Держава може виступатвиступати позивачем або відповідачем у суді,хоча і не є юридичною особою.