Тема 5. Правове регулювання розрахунків
План практичного заняття:
Правове регулювання безготівкових розрахунків.
Форми безготівкових розрахунків на території України (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чек, акредитив, вексель, платіжна вимога, інкасове доручення, розрахунки за пластиковими картками)
Відповідальність за порушення грошових зобов’язань.
Арешт коштів на рахунках.
Зупинення та припинення операцій на рахунках.
Міжбанківські розрахунки.
Практичні завдання:
На занятті студент Крупкович назвав наступні форми безготівкових розрахунків: по векселю; по коносаменту; по інкассо; по чеку; по депозиту; по платіжному дорученню. Які помилки допущені?
Задачі:
Після закінчення будівельних робіт по спорудженню складського приміщення, їх виконавець надіслав в обслуговуючий його банк разом із розрахунковими документами платіжну вимогу-доручення. Через місяць, оскільки кошти від платника не поступили, одержувач коштів написав скаргу голові правління обслуговуючого банку. Відповіді скаржник не отримав. Як повинна бути розв’язана дана ситуація?
Чи можна здійснювати перерахування коштів одержувачу, який не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо? Якщо це можна зробити, то яким чином.
ТОВ «Коромисло», зареєстроване у м. Донецьк, уклало договір з АТ «Ключ», що знаходиться у м. Кривий Ріг, про постачання обладнання останньому на суму 20 млн. грн.. розрахунки повинні здійснюватися акредитивом. Дайте юридичні оцінку такій умові договору, і яз цей розрахунок буде здійснюватися?
АТ «Довіра» повинен перерахувати представництву польської фірми дивіденди по акціям, які належать фірмі в розмірі 200 тис. грн. Які документи необхідно для перерахунку та отримання грошових коштів? Поясніть взаємовідносини банків за цією міжбанківською операцією.
Зразок вирішення задачі:
Після закінчення будівельних робіт по спорудженню складського приміщення, їх виконавець надіслав в обслуговуючий його банк разом із розрахунковими документами платіжну вимогу-доручення. Через місяць, оскільки кошти від платника не поступили, одержувач коштів написав скаргу голові правління обслуговуючого банку. Відповіді скаржник не отримав. Дайте свій юридичний коментар ?
Сторонами спірних правовідносин є юридична особа та комерційний банк, які не пов’язані між собою договірними відносинами.
Згідно ч. 2 ст. 1087 ЦКУ розрахунки між юридичним особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб. Пов’язані із здійснення ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть проводитись такою готівкою якщо інше не встановлено законом.
На основі ч. ст.. 1088 ЦКУ при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Згідно закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. п. 26 ст. 1 платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку. Що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.
Підставою вимоги виконавця є ст. 20. тобто ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разу ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягував, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
На основі п. 3 ст. 22 Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів безпосередньо до платника може здійснюватися банком. Що обслуговує отримувача коштів, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою засобів зв’язку.
Дана стаття підтверджується Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. № 33 п. 1.4 платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з двох частин:
Верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
Нижньої – доручення платника обслуговуючого банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача;
П. 4.1. Платіжні вимоги-доручення (далі – вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.
П.2.6. розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин - за один раз.
Тому, вимогу-доручення сіл було подати мінімум у 4 екземплярах. П. 1.19 Платники та отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли без часті банку. За п. 4.6. причини несплати платником та отримувачем коштів без втручання банку.
Отже, подання претензії до голови правління банку не є нормативно передбаченим, тому неотримання відповіді є очевидним. Виконавцю роботи можна порадити звернутися з претензією до платника (замовника будівництва) про оплату наданих послуг. У разі відсутності відповіді до суду про стягнення суми боргу з боржника з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Якщо інше не визначено договором на основі ст. 625 ЦКУ.