- •Практична частина
- •1. З’ясуйте, у яких словосполученнях слово криза вжито в прямому значенні, а в якому – у переносному.
- •2. З поданими словами за зразком утворіть і запишіть терміни-словосполучення. З’ясуйте їхню наукову спрямованість.
- •3. Запишіть нові слова. Дослідіть, до якої групи запозичення належать слова (див. Теоретичний матеріал до практичного заняття). Визначте значення їх (усно).
- •4. Доберіть 10-15 іншомовних слів-термінів відповідно до вашого профілю навчання. Поясніть походження їх. Чи можна дібрати до них українські відповідники?
- •5. З поданих термінологічних словосполучень утворіть і запишіть абревіатури. Дослідіть, які з них потрібно читати літерами, а які – звуками.
- •6. Розставте наголос у словах-термінах. Скористайтесь словником наголосів, орфографічним словником української мови та ін. Запам’ятайте правильне наголошення поданих слів.
- •7. Поясніть лексичне значення наведених у парах слів. Уведіть їх у термінологічні словосполучення.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Практичне заняття № 2 Термінологія обраного фаху План
- •Література
- •Практична частина
- •1. Випишіть із фахової літератури 10 номенклатурних назв. Поясніть, яка відмінність між цими словами і термінами.
- •3. Прочитайте, запишіть правильні форми виділених автором слів і словосполучень.
- •4. Скориставшись словником іншомовних слів, з’ясуйте значення поданих слів.
- •5. Установіть відповідність.
- •6. Перекладіть українською мовою.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Практична частина
- •1. Зробіть переклад українською мовою термінологічних сполук, що належать до напряму вашої підготовки.
- •2. Виправте помилки, поясніть їх характер.
- •3. Доберіть науковий текст за фахом (власне науковий) обсягом 120-150 слів. Проаналізуйте його морфологічні та синтаксичні особливості за схемою: Морфологічний склад висловлювання (заповніть таблицю)
- •Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)
- •4. Перекладіть науковий текст українською мовою; закцентуйте увагу на його морфологічних та синтаксичних особливостях.
- •Теоретичний матеріал з теми Морфологія наукового мовлення
- •Синтаксичні особливості наукового тексту
- •Практична частина
- •1. Серед поданих етикетних формул випишіть ті, які є прикладом етикетних формул у науковому мовленні.
- •3. Перегляньте завершення передмов і вступних частин у монографіях. Яка особливість мовного етикету представлена в них? Назвіть засоби її вираження.
- •5. Прочитайте текст. Дайте усні відповіді на запитання:
- •6. Запам'ятайте формули мовного етикету. Складіть речення, які б Ви включили у вступ або висновок Вашої доповіді на науковій конференції, використовуючи подані етикетні формули.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Мацько л.І. Культура української фахової мови / л.І.Мацько, л.В.Кравець. – к.: Академія, 2007. – 360 с.
- •Мацюк з. Українська мова професійного спілкування: Навч. Посіб. / з. Мацюк, н. Станкевич – к.: Каравела, 2005. – 352 с.
- •1. Визначте за структурними ознаками вид наукової роботи.
- •2. Прочитайте, складіть і запишіть тези цього тексту. Визначте стиль і підстиль тексту.
- •3. Проаналізуйте анотації до книг. Яка з них є неповною? Чому?
- •4. Поясніть, у якій частині вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи можна використати подані слова, словосполучення та речення:
- •5. Виконайте тестові завдання, даючи стисле пояснення.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Література
- •Практична частина
- •1. Визначте, які варіанти конструкцій правильні. Запишіть їх.
- •2. Оформіть записки науковців у зв’язні тексти, використовуючи непряме цитування.
- •3. Виправте допущені помилки в оформленні бібліографічних описів. Запишіть виправлений варіант.
- •4. Виконайте бібліографічний опис джерел, користуючись поданими нижче титульними сторінками й довідками.
- •Теоретичний матеріал з теми
- •Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •Основні правила бібліографічного опису джерел
- •Дайте переклад багатозначного російського слова «область» українською мовою. Складіть з українськими відповідниками речення.
- •Напишіть українські відповідники російських конструкцій.
- •Виправте, де необхідно, помилки. Запишіть правильні конструкції.
- •4. Спишіть наукові твердження, замінивши виділені сполучення слів дієприкметниками. Дослідіть, чи в усіх реченнях це можливо зробити. Обґрунтуйте свою відповідь.
- •5. Перекладіть текст українською мовою.
- •Етапи процесу перекладу тексту
- •Література
- •Самостійна робота**
- •Нормативні документи до оформлення реферату
- •Вимоги до змісту структурних частин
- •Правила оформлення реферату
- •Поради до написання реферату
Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)
Кількісна характеристика синтаксичних конструкцій
Прості неускладнені речення |
Прості ускладнені речення |
Складні речення |
|
|
|
На підставі статистичних даних таблиці зробіть висновок про перевагу синтаксичних конструкцій у науковому висловлюванні.
З’ясуйте тип підрядних частин у складнопідрядних реченнях (якщо вони є в тексті).
Характеристика порядку слів у реченнях. Наведіть приклади речень із прямим і зворотним порядком слів.
4. Перекладіть науковий текст українською мовою; закцентуйте увагу на його морфологічних та синтаксичних особливостях.
Отзыв
о дипломной работе студента 5-го курса инженерно-технического факультета Херсонского государственного университета Коваленко Дмитрия Владимировича на тему “Активизация познавательной деятельности учащихся в процессе изучения темы “Деталирование черчения общего вида”
Автор роботы исходит из положения, что активизация учебно-познавательной деятельности способствует формированию личности учащегося и характеризуется проявлением устойчивой заинтересованности к данной проблеме.
Подчёркивается, что в качестве средств активизации могут выступать не только содержание учебного материала, методы и формы обучения, но и материальная база учебного процесса, личные качества учителя.
В работе обосновывается выбор и значимость темы исследования, определяется цель, объект, предмет исследования, формулируется гипотеза и на их основе определяются задачи, которые должны быть решены в дипломной работе.
Автор продемонстрировал глубокую теоретическую подготовку, навыки организации и проведения педагогического исследования, умения анализировать и обобщать результаты исследования, пользоваться литературой, самостоятельно работать и творчески решать инженерно-педагогические задачи. Предложенная методика “мультичерчения” с успехом может быть практически применена в учебном процессе инженерно-педагогических факультетов и технических вузов.
Материал дипломной роботы изложен грамотно, логично, последовательно, аргументированно, оформлен соответственно государственным стандартам.
Дипломная работа по содержанию отвечает требованиям, предъявляемым к научным документам такого типа, и может быть допущена к защите.
20.05.10
Научный руководитель
доцент (Подпись) А. Кузьменко
Теоретичний матеріал з теми Морфологія наукового мовлення
Морфологічні форми (вживання частин мови) наукового стилю є суворо нормативними. Так, у науковій мові переважають іменники (абстрактні), дієслова, прикметники, меншою мірою присутні прислівники, займенники. Співвідношення частин мови в тексті залежить від належності до одного з типів мови – розповіді, опису, міркування.
Іменник. Найбільш поширеними в наукових текстах є іменники з абстрактним значенням і віддієслівні іменники (утворені від дієслів): вивчення, дослідження, систематизація тощо.
Морфологічні норми регулюють такі іменникові форми, що активно вживаються в науковому висловлюванні:
родовий відмінок однини чоловічого роду другої відміни, а саме вибір закінчення -А(-Я) / -У (-Ю), які диктуються значенням іменника: ректора, відсотка, ступеня, куба, радіуса, модуля, авітамінозу, досліду, критерію, університету, Херсона, Донбасу, терміна («слова») – терміну («строку»);
родовий відмінок множини таких слів: статей, відкриттів і відкрить, старостів і старост, воєн і війн, татів і тат;
паралельність закінчень у давальному відмінку однини іменників чоловічого роду другої відміни: ректорові – ректору, керівникові банку Степаненкові Юрію Івановичу;
кличний відмінок у звертаннях (особливо в двокомпонентних ): шановний Олеже Васильовичу, добродію Сергію, пані Юліє;
відмінкові форми прізвищ на –КО та з нульовим закінченням (Оксаною Шевченко – Володимиром Шевченком);
рід іменників на позначення вченого звання, статусу, професії тощо (професор Ніна Тропіна, завідувач кафедри Ірина Гайдаєнко.
*** Повторіть цей матеріал за «Українським правописом» або відомостями першого семестру.
Прикметник. У науковому мовленні переважають відносні прикметники, що дозволяють деталізувати, конкретизувати ознаки : ринок – внутрішній, зовнішній, фінансовий; право – кримінальне, цивільне, сімейне, господарське; хімія –органічна, неорганічна.
Щодо ступенів порівняння якісних прикметників, то в наукових текстах аналітичні (складені) форми вищого і найвищого ступенів порівняння (більш детальний, найбільш ефективний) переважають відносно до синтетичних (простих) форм (найефектніший, вагоміший).
Числівник. Однозначні числа, які не мають посилань на одиниці виміру, в науковому тексті записують словами, складні і складені кількісні, дробові числівники – цифрами.
Не прийнято використовувати в наукових творах неозначено-кількісні числівники (багато, мало, чимало, кільканадцять, декілька), а також збірні (двійко, троє, обидва, обоє).
*** Правила вживання числівника в наукових текстах збігаються з правилами його використання в офіційно-діловому стилі (див. матеріал першого семестру).
О.М.Семеног звертає увагу на таке вживання числівників у наукових текстах:
-
Так уживають
Так правильно
Більше ста опитаних
Понад сто опитаних
Підвищується у два рази
Підвищується вдвічі
Одна третина студентів
Третина студентів
Півтора мільйони гривнів
Півтора мільйона гривень
Тривав протягом кількох днів
Тривав кілька днів
Займенник. Ця частина мови маловживана в науковому тексті. Загальновідомим є авторське МИ замість Я, функціонування присвійного НАШ(-А) у сполуках на нашу думку, на наш погляд. В українській наукові мові не завжди етичне використання займенників ВІН, ВОНА, ВОНИ. Присутню на конференції, засіданні тощо особу потрібно називати на ім’я і по батькові чи за прізвищем.
Щодо інших особливостей функціонування займенників у науковому мовленні див. матеріал першого семестру про мову офіційно-ділового стилю.
Дієслово. Наукове мовлення характеризується значною кількістю дієслівних форм: інфінітив (має форму на –ТИ), особові форми, дієприслівник, дієприкметник, форми на –ТО, -НО.
Поширеними часовими формами, які функціонують у наукових текстах, є форми теперішнього часу, що виражає значення констатації факту (теперішній позачасовий): демонструються, спостерігається, існують.
Майбутній час недоконаного виду в текстах професійного спрямування переважає у складених формах: будуть здійснюватися, експеримент буде проводитися.
Характерним для наукових текстів є вживання інфінітива в поєднанні з модальними словами: необхідно наголосити, слід звернути увагу – та сталих дієслівно-іменникових сполук: брати участь, ставити запитання, дотримуватися вимог.
В українській науковій мові помітна тенденція до уникнення дієприкметникових форм на -УЧ(-ЮЧ) теперішнього часу і заміна їх на -УВАЛЬН-: не констатуючий експеримент, а констатувальний, не формуючий експеримент, а формувальний, не інтегруючий, а інтегрувальний. Активні дієприкметники теперішнього часу науковій українській мові не властиві. Варто уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, прикметниками підрядними означальними реченнями: виступаючий на захисті магістрант – магістрант, який виступає на захисті.
Російським пасивним дієприкметникам теперішнього часу в українській науковій мові відповідають дієприкметники минулого часу: употребляемый – уживаний, анализируемая – аналізована.
Під час перекладання наукових текстів поширеною помилкою є нерозрізнення прикметника в російській мові ДАННЫЙ і дієприкметника ДАННЫЙ. В українській мові дієприкметник перекладається як ДАНИЙ: Варіант рукопису, даний для ознайомлення зі змістом; російському прикметнику відповідає український займенник ЦЕЙ: У цьому випадку експеримент не підтвердив гіпотетичних прогнозів.
Як відомо, дієприслівники роблять текст більш динамічним. Науковий текст у цьому плані не є винятком: завдяки активному функціонуванню дієприслівників він набуває більшої інформативності.
Досить часто при перекладі з російської мови неправильно вживаються іменниково-прийменникові сполуки замість правильних дієприслівникових відповідників, наприклад:
Російська мова |
Калька |
Український відповідник |
При рассмотрении |
При розгляді |
Розглядаючи |
По обстоятельствам |
За обставинами |
Зважаючи на обставини |
По окончании проведения эксперимента |
По закінченню проведення експерименту |
Закінчивши проведення експерименту (Закінчивши експеримент) |
Прислівник. Ця частина мови не відноситься до найактивніших у науковому тексті, проте залежно від його характеру, наповненості прислівники можуть досить активно характеризувати ознаки дії: досконало, детально, наполегливо, неодмінно та інші.
У наукових висловлюваннях можливі також ступеневі форми якісно-означальних прислівників; як і для таких форм прикметників, перевага віддається складеним (аналітичним): розглянемо ці питання більш детально; цей аспект проблеми проаналізовано менш ретельно.
Модальні відтінки ствердження, заперечення, вірогідності, можливості або неможливості, зв’язності виражаються в науковому мовлення модальними прислівниками (безумовно, можливо, по-перше, отже та інші).
Сполучник. Сполучник як службова частина мови слугує вираженню граматичних відношень між частинами складного речення або між однорідними членами речення. В українській науковій мові сполучники найчастіше виражають відношення часові, причинові, умови, мети: через те що, тому що, оскільки, внаслідок того що, відтоді як, відтоді коли тощо.
Прийменник. У наукових текстах разом з простими прийменниками активно вживаються прийменники похідні: незважаючи на (незважаючи на виявлені недоліки), згідно (згідно з концепцією), відповідно до(відповідно до визначених завдань) та інші.
Звернемо увагу на вживання окремих прийменників.
Прийменник у рамках у наукових текстах найчастіше поєднується з іменниками на позначення галузей знання, напрямів, течій, стилів, жанрів: У рамках конгресу, у рамках конференції…
Якщо йдеться про місцевість, географічні поняття, мовознавець Г.Балабан радить послуговуватися прийменником у межах: у межах країни, у межах області.
Особливої уваги вимагають окремі прості прийменники (ПО, ПРИ, ДЛЯ, В, НА) під час перекладу з російської мови на українську: по цій темі надруковано низку статей – правильно: на цю тему (з цієї теми) надруковано низку статей; при обговоренні результатів дослідження – правильно: під час обговорення результатів дослідження.
*** У складних випадках перекладу прийменників радимо
звертатися до
Васенко Л.А. Фахова українська мова: навч.посіб. /
Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М.. –
К.:Центр учбової літератури 2008. – 272 с.