4. Поясніть, у якій частині вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи можна використати подані слова, словосполучення та речення:

а) розробити, обґрунтувати, з’ясувати, визначити, установити, виявити, проаналізувати, описати, простежити, показати, охарактеризувати, уточнити;

б) до цього часу не була(не стала) предметом спеціального дослідження; немає спеціальних праць;певне коло питань ще не знайшло належного висвітлення; залишається низка нерозв’язаних питань; недостатній рівень опрацювання проблеми; досі немає узагальненої праці; вивчалися лише окремі питання; потребує глибокого й детального розгляду.

5. Виконайте тестові завдання, даючи стисле пояснення.

І. До наукових звань належить:

1) молодий вчений;

2) доктор філологічних наук;

3) магістр;

4 професор;

5) завідувач кафедри.

ІІ. Основний спосіб розміщення літератури в списку використаних джерел:

1) хронологічний;

2) алфавітний;

3) тематичний;

4) спочатку зарубіжні джерела, потім – всі інші;

5) спочатку книги, потім газети.

ІІІ. Особу, яка складає реферат, називають:

1) рефератом;

2) референтом;

3) референтистом;

4) рефреном.

ІV. Основне призначення довідкової анотації:

1) подати інформацію про документ;

2) полегшити пошук необхідних джерел;

3) уточнити ті вихідні дані, що відсутні в бібліографічному описі;

4) дати рекомендацію читачеві.

V. Компіляція передбачає:

1) привласнення чужих ідей;

2) запозичення доповіді;

3) включення чужого тексту у власну монографію;

4) реферування інших текстів;

5) створення автореферату на підставі чужої дисертації.

Теоретичний матеріал з теми

До первинних наукових текстів, мета яких – передавання первинних наукових відомостей, отриманих у процесі наукових досліджень, належать монографія, дисертація, дипломні, магістерські роботи, наукова стаття, наукова доповідь та ін.

До вторинних наукових текстів (їх мета – опис змісту первинних текстів) зараховують конспекти, реферати, анотації, рецензії, тези, науково-технічні огляди, наукові звіти, резюме, протоколи засідань наукових товариств тощо.

За формою жанри наукового мовлення поділяють на великі і малі. До великих жанрів належать дисертації, енциклопедії, монографії, довідники, навчальні посібники, до малих – наукові статті, реферати, анотації, тези, огляди, рецензії.

Монографія – наукова праця (книга), в якій досліджується одна проблема, обмежене коло питань. Монографія передбачає опрацювання великої кількості фактичного матеріалу, переконливих висновків. Автор монографії пропонує власну наукову гіпотезу чи концепцію розв’язання важливої наукової проблеми. У монографії обов’язково мають бути теоретичні розділи, висновки і наукова література.

Стаття – невеликою розміру наукова праця, присвячена певній темі і розрахована на фахівців, які обізнані у тій темі. Друкують наукові статті у фахових часописах або в збірниках наукових праць.

Реферат – це короткий виклад великого дослідження (наприклад, автореферат – виклад основного змісту дисертації) або кількох праць з якоїсь наукової проблеми. У процесі його підготовки необхідно опрацювати одне чи кілька джерел, вибрати найцікавіші положення, найяскравіші приклади.

Анотація (лат. annotatio - зауваження, примітка) – короткі відомості про книгу, статтю, монографію з погляду призначення, змісту, виду, форми й інших особливостей.

Дисертація – наукова праця, підготовлення для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня. У дисертаційних дослідженнях відкривають нові напрями в науці, започатковують досі невідомі підходи до розв’язання складної проблеми, вивчають ще невідоме або з’ясовують питання, які забезпечують подальше просування у цій проблемі чи галузі.

Конспект – короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо.

Тези – послідовно сформульовані основні ідеї, думки та положення доповіді, лекції, статті.

План – це заздалегідь передбачений порядок дій чи викладу чого-небудь. План складають з метою впорядкування прочитаного або дослідженого матеріалу для послідовного його викладу в письмовій та усній формі. Види планів: питальний, називний, цитатний, тезовий.

Підручник і посібник як жанри науково-навчального підстилю мають багато спільного і відмінного у текстотворенні. До спільних ознак належать: науковість, об’єктивність викладеного матеріалу, відповідність його навчальній програмі, наступність і перспективність у процесі розгортання навчального курсу, доступність подавання матеріалу.

Відмінність підручника і навчального посібника стосується способів подавання матеріалу і мовного викладу. Підручник містить весь обов’язковий зміст навчального курсу. Навчальний посібник може розглядати не всі розділи, теми, проблеми, а ті, що, на думку автора, потребують особливої уваги, або містить матеріал ширший, ніж передбачає програма.

До студентських наукових жанрів відносять реферат, курсову, дипломну та магістерську роботи.

Практичне заняття № 7

Курсові та випускні роботи: основні вимоги до виконання

та оформлювання. Основні правила бібліографічного опису джерел

План

1. Структура курсової (випускної) роботи. Оформлення заголовків.

2. Мовні особливості наукової праці. Цитування.

3. Бібліографічний опис використаних джерел: основні вимоги.

Контрольні запитання:

1. Назвіть структурні елементи курсової (випускної) роботи.

2. У кінці якого виду заголовків в тексті наукової праці ставлять крапку?

3. Сформулюйте основні правила оформлення цитат у науковому тексті.

4. У якій послідовності записують використані джерела?

5. Які відомості в бібліографічному описі зазначають після однієї навскісної риски?