Тема 8. Усні та лінгвістичні джерела.

Особливості фіксації історичної інформації в усних та лінгвістичних джерелах. Значення усних та лінгвістичних джерел для дослідження процесів формування українського етносу та його ментальності. Відображення у них історичних уявлень народу, його духовних і моральних цінностей. Основні різновиди усних джерел. Основні різновиди та походження лінгвістичних джерел. Відображення в лінгвістичних джерелах різноманітних аспектів історії етносів на теренах України, їхньої взаємодії та взаємовпливів. Ідеологічне та політичне забарвлення певних груп лінгвістичних джерел. Роль лінгвістики та ономастики у вивченні та науковому використанні лінгвістичних джерел.

Семінарське заняття 7 (2 години).

1. Усні та лінгвістичні джерела – походження та склад.

2. Прозові усні джерела та відображення у них української ментальності.

3. Пам’ятки поетичної усної народної творчості та їх джерельне значення.

4. Назви міст та інші топоніми як джерело з історії України.

5. Власні імена людей та назви професій як історичне джерело.

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Відображення української міфології в усних джерелах.

2. Походження та соціальні функції українських дум.

3. Значення усних джерел у дослідженні українського етногенезу.

4. Тлумачні та термінологічні словники української мови: джерельне значення.

5. Історичне та джерельне значення гідронімів.

6. Назви міст Галичини: проблеми походження.

Література та джерела

1. Борисюк І. Історія розвитку найдавніших українських назв професій // Київська старовина. – 2000. – № 4 (334).

2. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

3. Гинзбург К. Мифы – эмблемы – приметы. Морфология и история. – Москва 2003.

4. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк, 1997.

5. Давидюк В. Українська міфологічна легенда. – Львів, 1991.

6. Дунаєвська Л. Українська народна казка. – К., 1987.

7. Желєзняк І. Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектичних зв’язках. – К., 1981.

8. Закувала зозуленька. Українська народна поетична творчість. – К., 1998.

9. Зубко А. Історичні назви міст України // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1996. - № 4 (9).

10. Історія України в народних думах та піснях. – К., 1993.

11. Історичне джерелознавство. – К., 2002.

12. Калинова сопілка. Українська народна прозова творчість. – К., 1998.

13. Кирдан Б. Українські народні думи. – К., 1962.

14. Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001.

15. Миронець Н.І. М.Максимович, В.Антонович, М.Драгоманов – дослідники і пропагандисти української народної пісні як носія національної самосвідомості// 150 років розвитку вітчизняної історичної науки в Київському університеті. – К., 1991.

16. Нерознак В. Названия древнерусских городов. – Москва, 1983.

17. Петров В. Український фольклор: Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу // Берегиня. – 1996. - № 1-2.

18. Погребенник Ф. Українські пісні-гімни. – К., 1992.

19. Плісецький М. Українські народні думи. Сюжети і образи. – К., 1994.

20. Пронштейн А.П. История и лингвистика. – Ростов-на-Дону, 1970.

21. Скрипник Л., Дзятківська Н. Власні імена людей. Словник-довідник. – К., 1996.

22. Українські замовляння. – К., 1993.

23. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1991.