81. Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового слідства.

Підстави: 1) місцезнаходження обвинуваченого невідоме. Слідчий оголошує розшук, про що складає постанову та продовжує вживати заходів для встановленн місця перебування обвинуваченого.Постанова про розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних органів розшуку. 2) психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження. Зупинення слідства відбувається до видужання обвинуваченого. При цьому обраний щодо нього запобіжний захід може бути залишений або скасований.

3) не встановлено особу, яка вчинила злочин -слідчий зупиняє досудове слідство по справі і зобов'язаний вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин. 4) зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи. У перших двох випадках зупинення відбувається після винесення слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого і виконання всіх можливих слідчих дій за його відсутності, та вжиття заходів до збереження документів та доказів по справі.; Коли не встановлено особу злочинця-після проведення дій для її встановлення. Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві. Якщо до справи притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи відносяться не до всіх, слідчий має право виділити і зупинити справу відносно окремих обвинувачених або зупинити провадження по всій справі. У разі потреби відновити досудове слідство слідчий складає мотивовану постанову, копія якої направляється прокуророві. Справа, в якій слідство зупинено, підлягає закриттю: 1) по закінченні строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначених у статтях 49 і 106 Кримінального кодексу України, а у випадках, зазначених у частині 1 статті 7 Кодексу, — і до закінчення цих строків; 2) у випадках, передбачених пунктами 4, 8, 9, 10 і 11 ч.1 ст.6 КПК; 3) у випадках, передбачених пунктами 4, 8, 9, 10 і 11 ч.1 ст.6 КПК.

82. Підстави та порядок оголошення розшуку обвинуваченого.

Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме, а також якщо він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку, встановленого для провадження досудового слідства, зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого. Якщо, незважаючи на вжиття всіх необхідних заходів самим слідчим (шляхом допиту родичів, знайомих обвинуваченого, накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку тощо), виконання за його дорученнями органами дізнання оперативно-роз-інукових заходів, місце перебування обвинуваченого залишилось невстановленим, слідчий, керуючись статтями 138 і 207 КПК, одночасно із зупиненням провадження досудового слідства або й до цього оголошує розшук обвинуваченого. Перед оголошенням розшуку необхідно зібрати найповніші матеріали про обвинуваченого, зокрема його анкетні дані, відомості про зовнішність, особливі прикмети, родинні, дружні та інші зв'язки, особливості поведінки, фотографії та інші дані, що можуть сприяти розшуку. Згідно зі ст. 139 КПК про розшук обвинуваченого слідчий складає постанову, в якій зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного(Михеєнко М. М., Нор В. Т.) Розшукові дії давно і твердо ввійшли в повсякденну діяльність органів дізнання та досудового слідства. Розрізняють два види розшуку: 1.Регіональний розшук — розшукові заходи, що здійснюються в місцях можливого знаходження, виявлення розшукуваного, а також заходи блокування з використанням централізованих обліків на рівні району, міста, області. 2.Державний (міждержавний) розшук — розшукові заходи, що здійснюються в місцях можливого знаходження ідентифікаційних відомостей про особу розшукуваного, а також заходи блокування з використанням централізованих інформаційно-розшукових обліків на державному (міждержавному) рівні. При провадженні розшуку використовуються також спеціальні заходи, здійснення яких законодавство покладає на органи міліції: —перевірка у громадян паспортів чи інших документів, що підтверджують особу при підозрі у вчиненні злочину; —вхід у жилі приміщення громадян, у приміщення підприємств, організацій при переслідуванні злочинців; —доставка в органи міліції і затримання на строк до З годин для встановлення особи правопорушника (а, можливо, і злочинця); —фотографування та дактилоскопірування осіб, що тримаються під вартою та затримані за підозрою у вчиненні злочину. Слідчий після оголошення розшуку повинен і далі вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого (ч. 2 ст. 139 КПК). Після затримання в таких випадках обвинуваченого, орган розшуку негайно повідомляє про це прокурора за місцем затримання. Прокурор протягом 24 годин зобов'язаний особисто допитати затриманого для з'ясування його особи, обставин ухилення від слідства, а також вчиненого злочину і наявності законних підстав для арешту. При цьому прокурор зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яку розшукують, і, впевнившись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ч. З ст. 139 КПК).