47. Тактико-технічні характеристики протитанкової гармати мт-12 (мт-12р) калібру 100 мм. (стор 116).

Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100-мм, тягач МТЛБ на вогневої позиції показані на рис. 1, прилад 9Ш135 – на рис. 2. ТТХ протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100-мм приведені в табл. 1.

Рис. 1. Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100-мм, тягач МТЛБ на вогневій позиції

Таблиця 1.

ТТХ протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100-мм

ТТХ	Значення
Далекість стрільби, м: – прямого пострілу1880 – максимальна	1880 8200
Кут горизонтального обстрілу, град	53
Кут підвищення, град	6
Швидкострільність, постріл/хв	6
Час переводу в бойове положення, хв	1
Прислуга, осіб	6
Вага гармати, кг	3100
Штатний тягач, тип	МТЛБ
Запас ходу, км	500
Бронебійність, мм – бронебійним снарядом – підкаліберним снарядом – кумулятивним снарядом	110 150–170 400–600
Боєкомплект, пострілів	80
Боєкомплект керованих ракет 9М117М для протитанкової гармати МТ-12Р з комплесом озброєння "Кастет", шт.	4

Рис. 2.. Прилад 9Ш135 візуального спостереження, виявлення, супроводу цілі оператором і формування поля управління керованої ракети 9М117. Використовується в складі комплексу "Кастет" протитанкової гармати МТ-12Р

48. Порядок роботи командира із прийняття рішень. (стор 130).

Командир підрозділу організовує бій зазвичай на місцевості, а якщо це неможливо, – за картою (схемою, макетом місцевості). У цьому випадку бойові завдання підрозділам і приданим засобам командир уточнює на місцевості в період зайняття позицій (висування на рубежі).

Порядок роботи командира залежить від конкретної обстановки, отриманого завдання та наявності часу. Командир, отримавши бойове завдання:

▪ усвідомлює його;

▪ оцінює обстановку;

▪ приймає рішення;

▪ проводить рекогносцировку;

▪ віддає бойовий наказ;

▪ організовує взаємодію, бойове забезпечення й управління, підготовку особового складу, озброєння та техніки до бою.

Далі командир перевіряє готовність підрозділу до виконання бойового завдання й у встановлений час доповідає про це за командою.

49. Які питання командир підрозділу має зрозуміти під час усвідомлення отриманого завдання. (стор 131).

Під час усвідомлення отриманого завдання командир підрозділу має зрозуміти:

▪ замисел старшого командира;

▪ завдання підрозділу;

▪ об'єкти (цілі) на напрямку дій підрозділу, що мають бути уражені засобами старших командирів;

▪ завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

▪ час готовності до виконання завдання.

50. Які данні командир підрозділу має оцінити та проаналізувати під час оцінки обстановки. (стор 131).

Оцінювання обстановки включає оцінку противника, своїх військ, сусідів, місцевості, радіаційну, біологічну, бактеріологічну, перешкодову, кліматичні умови й особливості пори року, час доби та їх вплив на підготовку та ведення бою.

При цьому командир підрозділу має оцінити та проаналізувати:

▪ склад, положення, можливий характер дій противника, його бойовий порядок, перш за все місця розташування його вогневих засобів;

▪ стан, забезпеченість і бойові можливості підпорядкованих і приданих підрозділів;

▪ склад, положення, характер дій сусідів, порядок взаємодії з ними;

▪ характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження й ведення вогню.