![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Питання для підготовки студентів 4 курсу до іспиту з предмету «тактична підготовка».
- •1. Організаційна Структура Збройних Сил України. (стор 38,39).
- •2. Організаційна Структура Збройних Сил України за функціональним призначенням. (стор 39).
- •3. Склад, призначення, організаційна структура та бойовий склад Сухопутних військ Збройних сил України. (стор 40,41).
- •4. Склад, призначення, організаційна структура Повітряних сил Збройних сил України. (стор 49,51).
- •5. Склад, призначення, організаційна структура Військово-Морських сил Збройних сил України. (стор 55,56).
- •6. Організаційна структура механізованого батальйону на бмп з деталізацією до структурних підрозділів. (стор 63).
- •7. Організаційна структура механізованої роти на бмп з деталізацією до механізованих взводів. Кількість особового складу та озброєння механізованої роти на бмп. (стор 64).
- •Кількість особового складу і озброєння механізованої роти на бмп
- •8. Організаційна структура танкової роти. Кількість особового складу та озброєння танкової роти. (стор 65).
- •Кількість особового складу і озброєння танкової роти
- •9. Організаційна структура мінометної батареї механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу та озброєння мінометної батареї. (стор 66).
- •10. Склад механізованого взводу на бмп. Кількість особового складу механізованих відділень механізованого взводу на бмп. (стор 65, 67, 68, 69).
- •11. Склад танкового взводу. Кількість особового складу й озброєння танкового взводу. (стор 69).
- •12. Склад гранатометного взводу механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу й озброєння гранатометного взводу. (стор 71).
- •13. Склад розвідувального взводу механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу й озброєння розвідувального взводу. (стор 72).
- •14. Склад зенітно ракетного взводу механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу й озброєння зенітно ракетного взводу. (стор 73).
- •15. Склад інженерно саперного взводу механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу та озброєння інженерно саперного взводу. (стор 73, 74).
- •16. Склад роти забезпечення механізованого батальйону на бмп. Кількість особового складу та техніки роти забезпечення механізованого батальйону. (стор 74).
- •17. Організаційна структура механізованого батальйону на бтр з деталізацією до структурних підрозділів. (стор 75).
- •18. Організаційна структура механізованої роти на бтр з деталізацією до взводів. Кількість особового складу та озброєння механізованої роти на бтр. (стор 76).
- •19. Склад протитанкового взводу механізованої роти на бтр. Кількість особового складу й озброєння протитанкового взводу механізованої роти на бтр. (стор 78).
- •20. Склад протитанкового взводу механізованого батальйону на бтр. Кількість особового складу й озброєння протитанкового взводу механізованого батальйону на бтр. (стор 78, 79).
- •Склад та озброєння протитанкового взводу мб на бтр
- •21. Склад зенітно ракетного взводу механізованого батальйону на бтр. Кількість особового складу й озброєння зенітно ракетного взводу. (стор 79).
- •22. Організаційна структура танкової роти. Кількість особового складу та озброєння танкової роти. (стор 65).
- •Кількість особового складу і озброєння танкової роти
- •23. Організаційна структура мінометної батареї механізованого батальйону на бтр. Кількість особового складу та озброєння мінометної батареї. (стор 70, 71).
- •24. Організаційна структура танкового батальйону з деталізацією до структурних підрозділів. (стор 80).
- •25. Склад гранатометного взводу механізованого батальйону на бтр. Кількість особового складу й озброєння гранатометного взводу. (стор 71, 72).
- •27. Організаційна структура гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2с1. Кількість особового складу та озброєння гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. (стор 82).
- •Кількість особового складу та озброєння гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2с1
- •28. Тактико-технічні характеристики бмп-1. (стор 99).
- •29. Тактико-технічні характеристики бмп-2. (стор 99).
- •30. Тактико-технічні характеристики бмп-2м із модулем «Шквал». (стор 99).
- •31. Тактико-технічні характеристики бтр-70. (стор 100).
- •32. Тактико-технічні характеристики бтр-80. (стор 100).
- •33. Тактико-технічні характеристики бтр 3у із модулем «Шквал». (стор 100).
- •34. Тактико-технічні характеристики протитанкового ракетного комплексу 9к115 «Метис». (стор 103).
- •35. Тактико-технічні характеристики протитанкового ракетного комплексу 9к111 «Фагот». (стор 103).
- •36. Тактико-технічні характеристики протитанкового ракетного комплексу 9к113 «Конкурс». (стор 103).
- •37. Тактико-технічні характеристики станкового протитанкового гранатомету спг-9 «Копье». (стор 103).
- •38. Тактико-технічні характеристики автоматичного гранатомету агс-17. (стор 105).
- •39. Тактико-технічні характеристики танку т-64бв. (стор 106).
- •40. Тактико-технічні характеристики танку т-72 (стор.105)
- •41. Тактико-технічні характеристики танку т-80уд. (стор 107).
- •Тактико-технічні характеристики т-80уд
- •42. Тактико-технічні характеристики танку т-84. (стор 107).
- •Тактико-технічні характеристики т-84
- •43. Тактико-технічні характеристики самохідної гаубиці 2с1 «Гвоздика». (стор 113).
- •Тактико-технічні характеристики самохідної гаубиці 2с1
- •45. Тактико-технічні характеристики бойової машини бм 9к51 «Град». (стор 114).
- •46. Тактико-технічні характеристики протитанкового ракетного комплексу 9к148 «Конкурс». (стор 116).
- •47. Тактико-технічні характеристики протитанкової гармати мт-12 (мт-12р) калібру 100 мм. (стор 116).
- •48. Порядок роботи командира із прийняття рішень. (стор 130).
- •49. Які питання командир підрозділу має зрозуміти під час усвідомлення отриманого завдання. (стор 131).
- •50. Які данні командир підрозділу має оцінити та проаналізувати під час оцінки обстановки. (стор 131).
- •51. Основні питання та завдання які визначає командир у рішенні. (стор 131).
- •52. Основні питання та завдання які уточнює командир на місцевості під час рекогносцировки. (стор 131, 132).
- •53. Пункти бойового наказу командира батальйону (роти). (стор 132).
- •54. Пункти бойового розпорядження, попереднього бойового розпорядження. (стор 132).
- •55. Які питання командир батальйону узгоджує під час організації взаємодії. (стор 133).
- •64. Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає у пішому порядку (варіант). Показати на схемі. (стор 266).
40. Тактико-технічні характеристики танку т-72 (стор.105)
Основний бойовий танк Т-72БВ розроблено на базі Т-72. Метою модернізації було підвищення бойових і технічних характеристик раніше виготовлених танків шляхом встановлення сучасного комплексу керування зброєю, силової установки з потужнішим двигуном. Тактико-технічні характеристики Т-72БВ подано в табл. 1.
Таблиця 2.33.
Тактико-технічні характеристики Т-72БВ Рис. 1. Основний бойовий танк Т-72БВ
Технічні параметри |
Значення |
Рік виготовлення |
1996 |
Вага, т |
45,5 |
Екіпаж, осіб |
3 |
Габаритні розміри, мм – довжина – ширина – висота |
9648 3620 2704 |
Озброєння: – гармата – пускова установка, мм – спарений кулемет (ПКТ), мм – зенітний кулемет (НСВТ), мм |
125 7,62 12,7 |
Потужність двигуна, к.с. |
1200 |
Швидкість макс. (шосе), км/год |
65 |
Швидкість макс. (ґрунт), км/год |
40–45 |
Запас ходу, км |
500 |
41. Тактико-технічні характеристики танку т-80уд. (стор 107).
При розробці основного бойового танка Т-80УД використовувалася конструкція башти танка Т-64БВ і ходова частина танка Т-80. Комплекс керування зброєю танка дозволяє вести вогонь як навіднику, так і командиру танка. Використовується комбінована броня з елементами вбудованого динамічного захисту. Тактико-технічні характеристики Т-80УД подано в табл. 1.
Таблиця 1.
Тактико-технічні характеристики т-80уд
Технічні параметри |
Значення |
Рік виготовлення |
1985 |
Вага, т |
46 |
Екіпаж, осіб |
3 |
Габаритні розміри, мм – довжина (гармати уперед) – довжина – ширина – висота |
9664 7085 3560 2215 |
Озброєння: – гармата – пускова установка, мм – спарений кулемет (ПКТ), мм – зенітний кулемет (НСВТ), мм |
125 7,62 12,7 |
Броня, мм |
20–600+Д3 |
Потужність двигуна, к.с. |
1000 |
Швидкість макс. (шосе), км/год |
65 |
Швидкість макс. (ґрунт), км/год |
40–45 |
Запас ходу, км |
до 600 |
42. Тактико-технічні характеристики танку т-84. (стор 107).
Основний бойовий танк Т-84 (рис. 2.87) розроблено на основі танка Т-80УД. Він відрізняється вдосконаленим комплексом керування зброєю, використанням зварнокатаної башти, наявністю комплексу оптико-електронної протидії, силової установки з потужнішим двигуном. Тактико-технічні характеристики Т-84 подано в табл. 2.35.
Таблиця 1.
Тактико-технічні характеристики т-84
Технічні параметри |
Значення |
Рік виготовлення |
1994 |
Вага, т |
48 |
Екіпаж, осіб |
3 |
Габаритні розміри, мм – довжина (гармати уперед) – довжина за корпусом – ширина – висота |
9720 7705 3560 2285 |
Озброєння: – гармата – пускова установка, мм – спарений кулемет (ПКТ), мм – зенітний кулемет (НСВТ), мм |
125 7,62 12,7 |
Потужність двигуна, к.с. |
1200 |
Швидкість макс. (шосе), км/год |
60 |
Швидкість макс. (ґрунт), км/год |
40–45 |
Запас ходу, км |
450 |
Як основне озброєння у вітчизняних танках використовуються спеціальні танкові гармати – пускові установки калібру 125 мм із механізмами автоматичного заряджання, до яких закладаються протитанкові керовані снаряди (ПТКС) типу "Рефлекс", підкаліброві, кумулятивні, скалково-фугасні постріли. Важливим резервом підвищення вогневої могутності при розробці перспективних і модернізації існуючих зразків ОБТ є покращення умов спостереження за полем бою й удосконалення характеристик комплексу керування зброєю, скорочення часу на цикл стрільби. До основних типових комплексів керування зброєю ОБТ належать танкові тепловізійний приціл, прицільний комплекс 1А43-У "Рось". Типовий склад бойового комплекту ОБТ типів Т-64, Т-72, Т-80, Т-84 подано на рис. 2.88, головні елементи комплексу керування зброєю основних бойових танків – на рис. 2.89.
Традиційно головними бойовими характеристиками вважаються: вогнева могутність, рухливість і захисні властивості танка. Вогнева могутність – це спроможність уражати вогнем прямої наводки засоби противника. Вогневі можливості, з технічного погляду, визначаються кількістю та якістю озброєння, а також ефективністю комплексу керування зброєю. Рухливість визначається питомим тиском на ґрунт, питомою потужністю на тонну маси танка, запасом руху.
Неабияке значення мають додаткові засоби захисту. Замість старої конструкції на основні бойові танки після модернізації встановлюються досконаліші елементи захисту (менші вага, тривалість встановлення елементів тощо): комплекс вбудованого динамічного захисту танка з модулями "Ніж" (плити вибухореактивної броні), гумотканинні гнучкі пласти, розташовані за периметром башти до рівня корпусу.
Захисні властивості танка визначаються використанням пасивних й активних засобів захисту. Пасивні засоби захисту визначаються конструктивними особливостями ОБТ, наявністю додаткового бронювання, використанням засобів протимінної боротьби. У танків Т-64А, Т-64БВ товщина броні у лобовій проекції становить 450 мм, у Т-80УД – 600 мм. Цільнозварювана конструкція башти Т-84 із прокатаних стальних плит забезпечує підвищений захист від кумулятивних снарядів (в 1,1–1,4 рази) і звичайних протитанкових снарядів (в 1,1–1,6 рази). Плити вибухореактивної броні товщиною 300 мм мають підвищену стійкість до детонації й призначаються для надійного захисту танка від бронебійних снарядів, кумулятивних засобів ураження та ударно-кумулятивних боєприпасів типу "ударне ядро".
Для захисту від мін із натискними контактними дротовими підривачем в передній частині корпусу встановлюються гумові пластини ("спідниці"). Робоче місце механіка-водія прикріплюється до даху корпусу, а не до підлоги. Біля сидіння встановлюються вертикальні бімси для підвищення жорсткості конструкції, що зменшують удар при вибуху міни під сидінням механіка-водія. Для ведення протимінної боротьби попереду танка встановлюється трал типу КМТ-6 і бульдозерний різак для очистки траси. Це знижує маневреність танка, але підвищує безпеку при подоланні мінних загороджень. Використання бульдозерного різака надає танку можливість за 60 хв. створити траншею для заглиблення корпусу до рівня башти й тим самим кілька разів зменшити ймовірність влучення снарядів противника. Варіанти розміщення додаткових засобів захисту на танках Т-72, Т-80 подано на рис. 2.90.
|
|
Активні засоби захисту – це стандартне обладнання, яке може бути встановлене на всі танки при їх модернізації. До основних напрямів підвищення "непрямого" захисту ОБТ належить використання комплексу оптико-електронної протидії типу "Варта", призначеного для зриву наведення протитанкових керованих ракет (ПТКР) із напівавтоматтичними системами наведення за інфрачервоним координатором, для протидії ПТКР із напівактивними головками самонаведення, у складі яких наявні лазерні далекоміри або випромінювачі цілей. Розташування основних елементів комплексу оптико-електронної протидії "Варта" на башті основного бойового танка подано на рис. 2.91, а технічні характеристики комплексу – в табл. 2.36.
Комплексне використання всіх елементів системи "Варта", за оцінками військових спеціалістів, дозволить приблизно в п'ять разів знизити ефективність бойового застосування ПТРК "Хот", "Мілан", "Дракон", керованих ракет (снарядів) типу "Хелфайр", "Мейверік".
Розташування
основних елементів комплексу оптико
Таблиця 1.
Системи елементів комплексу "Варта"
Технічні параметри |
Значення |
Сектор виявлення лазерного випромінювання, град, у площинах – вертикальній – горизонтальній |
Від -5 до +25 360 |
Далекість виявлення джерела випромінювання типу КДТ-2, КД-3, м |
400–10000 |
Час реакції від моменту лазерного випромінювання до індикації на пульті, с |
<0,15 |
Режим роботи |
автоматичний, півавтоматичний, ручний |
Сектор постановці перешкод відносне осі гармати, град, у площинах – вертикальній – горизонтальній |
±2 ±10 |
Кількість пускових мортир, шт. |
12 |
Калібр димових (аерозольних) гранат, мм |
81 |
Час постановки завіси, с, не більше |
3 |
Далекість постановки завіси, м, не менше: – для димової гранати ГД-1 – для димової гранати ГД-2 |
50 350 |
Максимальна тривалість дії (час маскування), с – для димової гранати ГД-1 – для димової гранати ГД-2 |
30 60 |
Одним із варіантів комплектації танків при проведенні модернізації може бути встановлення комплексу активного захисту "Заслон" призначений для захисту від протитанкових засобів ураження з настильною та пікіруючою траєкторіями польоту незалежно від систем, що використовуються для їх наведення. Розташування комплексних модулів активного захисту "Заслон" на основному бойовому танку (ОБТ).