Характеристика груп досліджуваних за освітою та сімейним станом
Групи дос-ліджуваних |
Освіта |
Сімейний стан |
|||||
середня (%) |
середньо-спеціаль-на (%) |
вища (%) |
не одру-жені (%) |
одружені (%) |
розлучені (%) |
||
І експери-ментальна |
- |
9 |
91 |
17 |
72 |
11 |
|
ІІ експери-ментальна |
- |
- |
100 |
9 |
86 |
5 |
|
ІІІ експери-ментальна |
4 |
22 |
74 |
18 |
69 |
13 |
|
Разом |
1 |
14 |
85 |
16 |
73 |
11 |
|
Також у межах дисертаційного дослідження проводилось вивчення впливу тренінгів на особистість та рівень успішності навчально-службової діяльності майбутніх юристів-правоохоронців – курсантів Донецького юридичного інституту. У цьому дослідженні загалом взяли участь 547 курсантів, у тому числі 46 курсантів були учасниками експериментального психодіагностичного дослідження з вивчення впливу психологічного тренінгу на розвиток професійно-значущих якостей майбутніх правоохоронців. Це дослідження описане в розділі VI. У цьому ж розділі наведено опитування практикуючих тренерів щодо професійної діяльності в галузі психологічного тренінгу, до якого було залучено 35 осіб.
Таким чином, загальна вибірка дисертаційного дослідження склала 1995 осіб.
Таблиця 4.4
Кількісний розподіл вибірки експериментального дослідження за областями України
-
№ п/п
Область
Відсоток учасників
Волинська
1,2
Вінницька
2,3
Дніпропетровська
2,4
Донецька
45
Житомирська
0,6
Закарпатська
0,6
Запорізька
2,7
Івано-Франківська
2,2
Кіровоградська
1,2
Київська
1,7
Луганська
8,3
Львівська
1,3
Миколаївська
1,2
Одеська
2,9
Полтавська
1,7
Рівненська
1,2
Сумська
1,2
Тернопільська
1,6
Харківська
5,4
Херсонська
1,6
Черкаська
1,7
Чернігівська
0,6
м. Київ
7
АР Крим
3,7
м. Севастополь
0,6
4.2. Характеристика методів і методик експериментального дослідження
Під час дослідження впливу психологічних тренінгових технологій на особистісну та професійну динаміку фахівців екстремальних видів діяльності, а також при вивченні ефективності запропонованих тренінгових методик був використаний методичний алгоритм. У цей методичний алгоритм увійшли наступні методи: теоретичний аналіз літератури і документів, спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, психодіагностичні тести, експертна оцінка, статистичні методи.
Метод теоретичного аналізу літератури і документів дозволив визначити наукову значимість і актуальність вивчення психологічної проблеми застосування психотренінгів у роботі з персоналом правоохоронної галузі, теоретично обґрунтувати психологічну обумовленість розвитку працівників органів внутрішніх справ, процесу їх підготовки та ефективності професійної діяльності, і, у зв’язку з цим, необхідність широкого застосування інтерактивних методів у професійному навчанні персоналу.
Метод спостереження використовувався для первинного збору психологічної інформації про тих осіб, які входили до експериментальних груп досліджуваних. Спостереження здійснювалося систематично, як під час експериментального впливу шляхом психотренінгів, так і в різних умовах життя і діяльності досліджуваних людей. Об’єктом спостереження також були колективи, у яких ці працівники проходять службу.
З метою більш глибокого вивчення предмета дослідження застосовувався метод експерименту. Експериментальний метод полягав у отриманні нових даних про особистість і діяльність працівників ОВС за допомогою створення і зміни спеціальних умов для осіб, які входять у групи досліджуваних, і сприяв більш доступному об’єктивному спостереженню процесів і явищ, що досліджуються. Експеримент здійснювався за допомогою впливу спеціально розроблених психологічних тренінгів, у яких брали участь досліджувані. Під час проведення тренінгів використовувався як констатуючий, так і формуючий експеримент, що дозволило через застосування широкого спектру тренінгових методів розкривати закономірності, механізми, тенденції психічного розвитку працівників ОВС, формувати і розвивати у них необхідні особистісні та професійні якості, знаходити шляхи і засоби оптимізації їх службової діяльності. Результати експерименту оцінювалися за допомогою інших методів, зокрема, бесіди, психодіагностичних методик, анкетування, експертної оцінки.
Метод бесіди заснований на отриманні від працівників ОВС за допомогою вербальної комунікації психологічної інформації про особливості їх поведінки і психічні стани в тій або іншій ситуації. Цінність цього методу полягала у встановленні особистого контакту з людьми, які є об’єктами дослідження. Це дозволило з’ясовувати потрібні дані, оперативно уточнюючи і ставлячи додаткові запитання, що виникають під час самої бесіди. У зв’язку з цим виконувався ряд вимог: цілеспрямованість і планування бесіди, створення атмосфери довіри і відвертості.
Анкетування як один з найбільш поширених методів дослідження, що дозволяє обстежити в стислий термін велику кількість респондентів, проводилося за заздалегідь розробленим планом і анкетами та характеризувалося однорідністю питань, які ставилися перед групою осіб для отримання кількісного матеріалу про факти, що цікавлять дослідників. Анкетування використовувалося для вивчення соціобіографічних, професійних даних, думок, настроїв, поглядів і пропозицій різних категорій досліджуваних працівників ОВС, рівня і характеру їх адаптованості, психологічної підготовки. Цей матеріал піддавався статистичному опрацюванню й аналізу.
Метод психодіагностичних тестів був спрямований на отримання кількісно-якісних показників досліджуваного явища за допомогою застосування вимірювально-описових методик. Під час дослідження забезпечувалося виконання таких основних вимог щодо психодіагностичного тестування: наявність комплексу апробованих тестових завдань; чітка стандартизація, а також надійність і валідність інструменту виміру; наявність системи оцінювання та інтерпретації отриманих результатів; жорстка регламентація процедури обстеження.
Психологічні тестові методики, що використовувалися під час нашого дослідження, також повинні були відповідати наступним вимогам:
бути досить компактними й зручними для застосування в умовах масових психодіагностичних обстежень;
дозволяти проводити як групове (до 20-30 осіб одночасно), так і індивідуальне обстеження досліджуваних;
містити в собі існуючий на цей час стандартний набір психодіагностичних методик, рекомендований для використання практичними психологами МВС України.
Метод експертних оцінок, як процедура отримання емпіричних даних, полягав у опитуванні спеціально відібраних експертів за ознаками їх формального професійного статусу, які надавали необхідну інформацію про об’єкт оцінки.
Статистичні методи – як методи прикладної математичної статистики, використовувалися для обробки експериментальних даних. Основна мета застосування – підвищення обґрунтованості висновків у дослідженнях особистісної і професійної динаміки учасників тренінгу. Завдяки статистичним методам були здійснені вимірювання випадкових величин й обґрунтування розрахункових методів над цими величинами, а також виявлені «статистично значимі» відмінності між досліджуваними психічними і поведінковими явищами.
Для виявлення значущих розходжень порівнюваних показників використовувалися t-критерій Стьюдента, F-критерій Фішера, χ2 – критерій Пірсона та G-критерій знаків (критерій Мак-Немара). Експериментальні матеріали, отримані під час дослідження, піддавалися статистичній обробці за допомогою спеціалізованого пакету прикладних програм для психологічних досліджень SPSS 14.0, що забезпечило виконання загальноприйнятих одномірних статистик і багатомірних математико-статистичних методів [231; 238; 357].
Для здійснення дослідження загалом були проведені процедури та використані наступні методики:
Тренінг «Комунікація – Стрес – Безпека» (КСБ).
Тренінг «Психологія ефективного керівника» (ПЕК).
«Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС».
Серія анкет з вивчення вихідних соціобіографічних і професійних даних, очікувань від тренінгів і результатів їх проведення.
Методика діагностики міжособистісних відносин (ДМВ) Т. Лірі.
Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва.
Метод кольорових виборів: модифікований восьмикольоровий тест М. Люшера.
Методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком).
Методика вивчення вольових якостей особистості (опитувальник ВЯО).
Методика визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувальник Джонса і Крендалла).
Діагностика самоактуалізації особистості (О.В. Лазукін в адаптації М.Ф. Каліна).
Методика самооцінки раціональної і конструктивної поведінки в конфлікті.
Тест «Рука» (Проективна методика дослідження особистості «Hand test»).
Анкета «Прогноз».
Методика вивчення соціально-психологічного клімату.
Методика експертної оцінки особистісних і ділових якостей керівників.
Методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН).
Методика діагностики комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ-2).
Методика діагностики рівня соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Раймонда.
Анкета «зворотного зв’язку».
Опитування практикуючих тренерів щодо професійної діяльності у галузі психологічного тренінгу.
У зв’язку з тим, що більшість методик психодіагностичного апарату, використаного у роботі, досить докладно описані у відповідній науково-методичній літературі, ми наводимо лише їх коротку характеристику.
Тренінги «Комунікація – Стрес – Безпека» та «Психологія ефективного керівника» описані у третьому розділі дисертації і проводилися відповідно до викладених у додатках А, Б програм і методичних алгоритмів.
Навчальний курс «Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС» також описаний у третьому розділі роботи і проводився за окремими модулями і темами, викладеними у додатках В.1, В.2 і В.3. Дані тренінги проводилися із працівниками ОВС у межах підвищення їх кваліфікації і перепідготовки та мали за мету покращення та розвиток комунікативних навичок, формування вмінь переборювати стреси, а також сприяння подальшому особистісному і професійному розвитку працівників міліції.
Серія анкет із вивчення вихідних соціобіографічних і професійних даних, очікувань від тренінгів і результатів їх проведення. Перший раз анкетне опитування проводилось перед початком тренінгу. Надалі анкетування здійснювалось відразу після тренінгу, через шість і десять місяців після тренінгу. Запитання торкаються як професійної сфери, так і особистого життя. Учасники тренінгу також описували характер і протікання власного життя за останні півроку, що давало можливість з’ясовувати, як вплинув тренінг на ці сфери і якщо вплинув, то як довго ці зміни утримуються. Тексти анкет № 1, № 2, № 3, № 4 знаходяться у додатках Г.1, Г.2, Г.3, Г.4.
Тест «Діагностика міжособистісних відносин» (ДМВ) Т. Лірі досить часто використовується на практиці. Дана методика дозволяє проаналізувати особливості людини, що проявляються в міжособистісній взаємодії. Виявлення цих характеристик часто є важливим, оскільки вони впливають на психологічний клімат у колективі, а отже, і на активність як окремо взятого працівника, так і організації в цілому.
Методика, створена Т. Лірі, Г. Лефоржем та Р. Сазеком у 1954 році, призначена для дослідження уявлень суб’єкта про себе та ідеальному «Я», а також для вивчення взаємин у малих групах. За допомогою даної методики виявляється переважний тип відносин до людей у самооцінці й взаємооцінці [319]. Тест ДМВ може проводитися як в індивідуальній, так і в груповій формі. За допомогою методики ДМВ можна одночасно оцінювати декількох осіб, наприклад, себе («я тепер» і «я в ідеалі»), іншого («мій партнер», «мій начальник»). Інструкція, що дається в кожному випадку, повинна відповідати цілям діагностики. Ми використовували адаптований і стандартизований варіант тесту ДМВ, автор якого – Л.М. Собчик [365].
Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) є адаптованою версією тесту «Ціль у житті» Дж. Крамбо і Л. Махолика. Методика була розроблена авторами на основі теорії прагнення до смислу логотерапії В. Франкла. Найбільш вдала російськомовна версія тесту була розроблена й адаптована Д.О. Леонтьєвим [168].
Методика являє собою набір із 20 шкал, кожна з яких являє собою твердження із закінченням, що роздвоюється: два протилежних варіанти закінчення задають полюси оцінної шкали, між якими можливі сім градацій переваги. Тест СЖО включає у себе, поряд із загальним показником осмислення життя, п’ять субшкал, що відображають три конкретні смисложиттєві орієнтації та два аспекти локусу контролю. Це:
1.Ціль у житті;
2. Процес життя або інтерес і емоційна насиченість життя;
3. Результативність життя або задоволеність самореалізацією;
4. Локус контролю – Я (Я – господар життя);
5. Локус контролю – життя або керованість життям.
Інструкція, текст тесту й інтерпретація субшкал детально наводиться у праці [168].
Метод кольорових виборів: модифікований восьмикольоровий тест М. Люшера заснований на експериментально встановленій залежності між переважним вибором людиною певних кольорів (відтінків) і її поточним психологічним станом. Проективний тест швейцарського психолога М. Люшера за короткий час може дати поглиблену і вільну від свідомого контролю випробуваного характеристику його внутрішніх диспозицій [336].
Використовується стандартний набір кольорових карток, що складається з восьми кольорів. Кольори розділяються на основні (1 – темно-синій, 2 – синьо-зелений, 3 – помаранчево-червоний, 4 – світло-жовтий), додаткові (7 – чорний, 0 – сірий) та змішані (5 – фіолетовий, 6 – коричневий). Основні кольори символізують базисні психологічні потреби. Інтерпретація результатів здійснюється на підставі розбивки колірних виборів на функціональні пари. Ми використовували метод колірних виборів, адаптований Л.М. Собчик [366].
Методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком). Пропонується опис різних 40 психічних станів. Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить – 0 балів. При обробці результатів підраховується сума балів за кожну групу питань, що складають чотири шкали: тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність.
При інтерпретації результатів увага приділяється тому, що 0-7 балів – це низька виразність психічного стану, 8-14 – середня та 15-20 – висока [144].
Методика вивчення вольових якостей особистості (опитувальник ВЯО) призначена для діагностики виразності вольових якостей особистості у віці від 18 до 55 років. Методика може застосовуватися як у дослідницьких цілях, так і для вирішення практичних завдань і проводиться в індивідуальному або груповому варіантах. Випробуваним пред’являється текст опитувальника, що містить 78 пунктів. Інструкція припускає чотири градації відповідей. При обробці за відповідь «правильно» присвоюється 3 бали, за відповідь «швидше правильно» – 2 бали, за відповідь «швидше неправильно» –1 бал і за відповідь «неправильно» – 0 балів, якщо питання прямі. Якщо питання зворотні, то за відповідь «правильно» надається 0 балів, за відповідь «швидше правильно» – 1 бал, за відповідь «швидше неправильно» 2 бали й за відповідь «неправильно» 3 бали. Бали підсумовуються й утворюють показники за шкалами і підсумковий бал. Підсумковий бал може бути отриманий додаванням балів за 9-и шкалами. Це такі шкали: 1) відповідальність; 2) ініціативність; 3) рішучість; 4) самостійність; 5) витримка; 6) наполегливість; 7) енергійність; 8) уважність; 9) цілеспрямованість.
Високий бал за опитувальником ВЯО отримують відповідальні, обов’язкові, ініціативні, діяльні, упевнені, рішучі, наполегливі, енергійні, добре контролюючі свої емоції, незалежні, самостійні, цілеспрямовані, зібрані випробувані. Таких людей можна назвати вольовими в тому значенні, у якому це розуміється більшістю людей. Вони старанно виконують свої обов’язки, мають гарний лідерський потенціал, швидко і незалежно приймають рішення, високоактивні. У них є ясні життєві цілі та прагнення наполегливо їх досягати. Проте імовірно, випробувані з дуже високим загальним балом по тесту можуть бути більш фрустрованими і напруженими.
Низький бал за опитувальником ВЯО характерний для схильних до коливань, невпевнених, безініціативних, несамостійних випробуваних. Вони можуть знехтувати своїми обов’язками в ситуаціях, коли зовнішній контроль за їх діями послаблений. Як правило, вони проявляють низьку активність, енергійність. У цієї категорії випробуваних можуть бути проблеми з довільною концентрацією уваги. Життєві цілі – недостатньо усвідомлені, лідерські тенденції – не виражені. Цих людей можна назвати безвільними, за умови рівних здібностей такі люди, як правило, досягають менших або менш стабільних результатів у діяльності. Можливо, випробувані з низьким балом за тестом менш внутрішньо напружені й фрустровані.
Докладніший опис методики та інтерпретації результатів опитувальника ВЯО наводиться у роботі [287].
Визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувальник Джонса і Крендалла). Методика призначена для виявлення рівня власної самактуалізації, являє собою тест-опитувальник, що складається з 10 запитань відносно оцінки особистістю своєї успішності та самореалізації у житті [31].
Діагностика самоактуалізації особистості (О.В. Лазукін в адаптації М.Ф. Каліна). Тест призначений для визначення прагнення особистості до самоактуалізації. Опитувальник тесту складається зі ста пар протилежних за змістом тверджень. У кожній парі необхідно вибрати одне твердження. За результатами відповідей, відповідно до ключа, оцінюється одинадцять шкал, що характеризують рівень самоактуалізації. Перелік шкал такий: 1) шкала орієнтації у часі; 2) шкала цінностей; 3) погляд на природу людини; 4) висока потреба у пізнанні; 5) прагнення до творчості або креативність; 6) автономність; 7) спонтанність; 8) саморозуміння; 9) аутосимпатія; 10) шкала контактності; 11) шкала гнучкості. Максимальна кількість балів за кожною шкалою – 15 [400].
Методика самооцінки раціональної і конструктивної поведінки у конфлікті призначена для виявлення раціональних і конструктивних навичок та схильностей поведінки у конфліктних ситуаціях. Стимульний матеріал, інструкція і текст методики, що використовувався під час дослідження, знаходиться в працях С.М. Ємельянова, а також М.П. Фетіскіна, В.В. Козлова, Г.М. Мануйлова [400].
Тест «Рука». Проективна методика дослідження особистості «Hand test», уперше опублікована Б. Брайкліном, З. Піотровським та Е. Вагнером у 1961 р., призначена для передбачення відкритої агресивної поведінки.
Стимульний матеріал тесту складають 9 стандартних зображень кистей рук й одна порожня таблиця, при показі якої просять представити кисть руки й описати її уявлювані дії. Зображення пред’являються у певній послідовності і положенні. Обстежуваний повинен відповістити на запитання про те, яку, на його думку, дію виконує намальована рука (або сказати, що здатна виконувати людина, рука якої приймає таке положення). Бажано отримати 4 варіанти відповідей. Крім запису відповідей реєструється положення, у якому обстежуваний тримає таблицю, а також час із моменту пред’явлення стимулу до початку відповіді.
Оцінка отриманих даних здійснюється за 11-ма категоріями: агресія; вказівки; страх; прихильність; комунікація; залежність; ексгібіціонізм; покаліченість; активна безособовість; пасивна безособовість; опис. Відповіді, що належать до перших двох категорій, розглядаються авторами як пов’язані з готовністю обстежуваного до зовнішнього прояву агресивності, небажанням пристосуватися до оточення. Чотири наступні категорії відповідей відображають тенденцію до дій, що спрямовані на пристосування до соціального середовища, імовірність агресивної поведінки незначна.
Кількісний показник відкритої агресивної поведінки розраховується шляхом вирахування суми «адаптивних» відповідей із суми відповідей перших двох категорій, тобто («агресія» + «вказівки») – («страх» + «прихильність» + «комунікація» + «залежність»). Відповіді, що потрапляють під категорії «ексгібіціонізм» і «покаліченість», при оцінці ймовірності агресивних проявів не враховуються, тому що їх роль у даній сфері поведінки непостійна. Ці відповіді можуть лише уточнити мотиви агресивної поведінки.
Оцінка кожної категорії здійснюється за допомогою ключів, після чого підсумовуються загальні бали, які переводяться у відсотки та вираховуються основні коефіцієнти тесту. Під час нашого дослідження використовувався стимульний матеріал, процедура та інтерпретація тесту відповідно до версії «Hand test», адаптованої й опублікованої Т.М. Курбатовою та О.І. Муляр [155].
Анкета «Прогноз» призначена для виявлення нервово-психічної стійкості (НПС) і ризику дезадаптації у стресі. Методика складається з 84 питань, на які треба відповідати «так» або «ні». Підраховується сума балів – правильних відповідей, що відповідають ключу. Перевірка щирості відповідей проводиться за шкалою: якщо набирається 5 і більше балів, то результати опитування недостовірні, оскільки людина хоче здаватися краще, а не такою, яка вона є.
Отриманий бал треба співвіднести з умовною шкалою НПС в інтервалі від 1 до 10 балів. Показники 8, 9, 10 балів вважаються високими і свідчать про значну виразність відповідних ознак. 4, 5, 6, 7 балів – середні показники і говорять про незначну (припустиму норму) виразність ознак. Показники менше 4 балів – свідчать про практичну відсутність зазначених ознак. Чим нижче отриманий бал умовної шкали, тим вище нервово-психічна стійкість [336].
Методика вивчення соціально-психологічного клімату і методика експертної оцінки особистісних і ділових якостей керівників дозволили оцінити цілий ряд факторів щодо ефективності роботи керівників органів і підрозділів органів внутрішніх справ, які пройшли навчання за програмою тренінгу «Психологія ефективного керівника». Вивчення соціально-психологічного клімату та експертна оцінка здійснювалася у колективах підрозділів серед підлеглих конкретного керівника – учасника тренінгу ПЕК. Дані методики рекомендовані Центром практичної психології при МВС України [62; 343]. Бланки анкет із вивчення соціально-психологічного клімату й експертної оцінки особистісних і ділових якостей начальника ОВС наводяться у додатках Д.1, Д.2.
Крім цього для проведення експериментального дослідження впливу психологічного тренінгу на розвиток професійно-значущих якостей у курсантів – майбутніх правоохоронців, яке описане у розділі VI, використовувались такі методики:
– методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН) – являє собою різновид опитувальників станів та настроїв. Текст опитувальника складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими випробувані оцінюють свій стан, відмічаючи ступінь виразності тієї або іншої характеристики свого стану. При підрахунку та обробці результатів крайній ступінь виразності негативного полюсу пари оцінюється в один бал, а крайній ступінь виразності позитивного полюса пари в сім балів. Отримані бали групуються відповідно до ключа у три категорії, і підраховується кількість балів за кожною шкалою: «Самопочуття»; «Активність»; «Настрій» [319];
– методика вивчення комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ-2) – призначена для виявлення комунікативних і організаторських умінь і схильностей особистості, зокрема, вмінь чітко і швидко встановлювати ділові і товариські контакти та впливати на людей, прагнень розширювати контакти, участі у групових заходах, виявляти ініціативу тощо. Методика містить 40 запитань, на кожне з яких обстежувані дають відповідь «так» або «ні». При цьому окремо визначається рівень комунікативних і організаторських схильностей. Результати обробляються через порівняння відповідей із ключем, підраховується кількість співпадаючих із ключем відповідей за кожним розділом методики, потім обчислюється оцінний коефіцієнт, який може варіювати від 0 до 1. Показники, близькі до 1, говорять про високий рівень комунікативних та організаторських вмінь і здібностей вмінь, близькі до 0 – про низький рівень [336];
методика діагностики рівня соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Раймонд – дозволяє оцінити рівень соціально-психологічної адаптації. В опитувальнику містяться висловлення про людину, про його спосіб життя – переживання, думки, звички, стилі поведінки. Прочитавши або прослухавши чергове висловлення опитувальника, необхідно застосувати його до своїх звичок, своєму способу життя й оцінити, якою мірою це висловлення може бути віднесене до обстежуваного. За підсумками тестування виявляються показники за такими характеристиками особистості (шкалами): адаптивність, самоповага (самоприйняття), прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінування, ескапізм (втеча від проблем) [336; 400];
анкета «зворотного зв’язку» (додаток Е) – використовувалась для вивчення впливу тренінгу на особистість курсантів – учасників тренінгу через певний час після його проведення, що дозволило вивчити більш об’єктивний зворотній зв’язок і відстрочену ефективність тренінгів.
Також у межах дисертаційного дослідження проводилось опитування практикуючих тренерів щодо професійної діяльності у галузі психологічного тренінгу за спеціальною анкетою (додаток Ж). Результати даного опитування наводяться у розділі VI.
Загалом, застосування різноманітних методик для вивчення впливу психологічного тренінгу на особистісний і професійний розвиток працівників ОВС здійснювалося на основі аналітичного, синтетичного й комплексного підходів. Аналітичний підхід передбачав вивчення й оцінку окремих психологічних показників, які змінювались внаслідок участі працівників у тренінгах. Синтетичний підхід передбачав вивчення цілісного впливу тренінгів на особистісну та професійну динаміку працівників. Комплексний підхід у застосуванні методик полягав в об’єднанні аналітичного й синтетичного: у вивченні деяких психологічних і професійних якостей, як в окремому їхньому прояві, так і в умовах цілісної діяльності, де вони виступали з іншими якісними й кількісними показниками.
Під час проведення психологічного дослідження ми дотримувалися вимог стандартності обстановки й умов проведення обстеження. Процедура психологічного обстеження також була стандартною. Це передбачало необхідність застосування психологічних методик у певній послідовності, з однаковими часовими інтервалами і жорстко регламентованими перервами в роботі. Нарешті, необхідними умовами обстеження були стандартність методик та інструкцій до них.
Висновки з розділу
Для вирішення поставлених у роботі завдань було організоване експериментальне дослідження, яке структурно складалося із семи етапів, серед яких – підбір психодіагностичних методик, розробка тренінгів і спеціальних анкет; проведення вхідного тестування учасників тренінгу; проведення вихідного тестування учасників тренінгу; проведення відстроченого тестування учасників тренінгу; проведення експертного дослідження особистості та професійної діяльності учасників тренінгу; обробка, аналіз та інтерпретація отриманих результатів; підведення підсумків дослідження і розробка практичних рекомендацій.
Загальну вибірку дисертаційного дослідження склали 1995 осіб, у тому числі три експериментальні групи у кількості 598 осіб. До груп досліджуваних увійшли фахівці екстремального профілю діяльності – представники різних силових відомств майже с усіх областей України, що забезпечило достатню репрезентативність вибірки.
Для проведення дослідження використовувалось більше 20 різноманітних процедур і методик. При виборі методик дослідження враховувалися насамперед літературні дані про їх валідність, надійність і диференційованість щодо вивчення впливу психологічних тренінгів на особистісну та професійну динаміку фахівців екстремальних видів діяльності.
Математико-статистична обробка даних проводилася з використанням пакету прикладних програм SPSS 14.0, що забезпечило розрахунок варіаційних статистичних показників, t-критерію Стьюдента, F-критерію Фішера, χ2 – критерію Пірсона та G-критерію знаків (критерію Мак-Немара).
Таким чином, кількість та якісний склад вибірки, використання під час експериментального дослідження широкого спектра методів, у тому числі статистичних, наявність у методичному інструментарії різнопланових психодіагностичних методик, включаючи проективні, а також комплексний та індивідуальний підхід і системність у розумінні індивідуальності людини забезпечили достатній ступінь надійності дослідження і дозволили досить ефективно підійти до вирішення завдань з обґрунтування можливостей психологічного тренінгу в особистісному та професійному розвитку фахівців екстремального профілю діяльності.
РОЗДІЛ 5
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРЕНІНГІВ НА ОСОБИСТІСНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФАХІВЦІВ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
5.1. Структурно-логічна схема експериментального дослідження
Як ми вже відзначали вище, експериментальне дослідження проводилося в кілька послідовних етапів, однак для кожної групи досліджуваних логіка побудови дослідження, а також склад і завдання використовуваних методик дещо відрізнялися.
Так, з першою експериментальною групою безпосередньо перед проведенням тренінгу КСБ проводилося анкетування і тестування за спеціальним психодіагностичним комплексом, що був умовно названий «КСБ-1». У даний комплекс входили: 1) анкета № 1 (додаток Г.1) з виявлення деяких соціобіографічних, професійних даних, особливостей протікання особистого життя і професійної діяльності досліджуваних, а також їх ставлення до тренінгової форми навчання й очікувань від майбутнього тренінгу; 2) методика діагностики міжособистісних відносин (ДМВ) Т. Лірі; 3) тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва; 4) метод колірних виборів: модифікований восьмикольоровий тест Люшера; 5) методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком); 6) методика визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувальник Джонса і Крендалла).
Після проведення вхідного тестування з комплексу «КСБ-1» випробувані були піддані експериментальному впливу за допомогою участі у психологічному тренінгу «Комунікація – Стрес – Безпека». Після завершення тренінгу з учасниками проводилося вихідне тестування за психодіагностичним комплексом – «КСБ-2». У нього входили: 1) анкета № 2 (додаток Г.2), призначена для експрес-оцінки проведеного тренінгу; 2) тест СЖО; 3) метод кольорових виборів Люшера; 4) методика визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувальник Джонса і Крендалла).
Через шість місяців після участі у тренінгу КСБ кожен учасник піддавався черговому тестуванню за психодіагностичним комплексом «КСБ-3», який отримував поштою разом із листом, написаним самому собі на завершальному етапі тренінгу. У даний комплекс тестів входили: 1) анкета № 3 (додаток Г.3) з вивчення відстроченої оцінки проведеного тренінгу, особистісних і професійних змін учасників тренінгу; 2) методика ДМВ Т. Лірі; 3) тест СЖО; 4) методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком); 5) методика визначення рівня самоактуалізації особистості (опитувальник Джонса і Крендалла).
Поряд із тестуванням учасників тренінгу КСБ, у межах експериментального дослідження через 10 місяців після тренінгу серед безпосередніх керівників досліджуваних працівників МВС та МНС України проводилося експертне дослідження щодо динаміки особистості та службової діяльності останніх внаслідок їх участі у тренінгу КСБ за анкетою № 4 (додаток Г.4).
За аналогічною схемою, але з іншим комплексом методик проводилося дослідження у другій експериментальній групі – серед керівників органів і підрозділів внутрішніх справ. Перед початком проведеного з ними тренінгу «Психологія ефективного керівника» здійснювалося тестування за психодіагностичним комплексом, умовно названим «ПЕК-1». У нього входили: 1) анкета № 1 (додаток Г.1); 2) методика діагностики міжособистісних відносин (ДМВ) Т. Лірі з вивчення самооцінки на рівні „Я – як керівник»; 3) тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва; 4) методика вивчення вольових якостей особистості (опитувальник ВЯО).
Після проведення тренінгу ПЕК із досліджуваними проводилося вихідне тестування за психодіагностичним комплексом «ПЕК-2», у який були включені анкета № 2 (додаток Г.2) і методика ДМВ Т. Лірі з вивчення оцінки на рівні «ідеальний керівник», при цьому пропонувалося включити ті властивості, якими володіє випробуваний, якщо вони не суперечать його уявленню про «ідеал».
Через півроку після участі у тренінгу ПЕК учасники проходили дослідження з комплексу тестів «ПЕК-3». У нього входили: 1) анкета № 3 (додаток Г.3); 2) методика ДМВ Т. Лірі з вивчення самооцінки на рівні „Я – як керівник»; 3) тест СЖО; 4) опитувальник ВЯО.
Для одержання інформації про професійну й особистісну динаміку керівників, які брали участь у тренінгу ПЕК, через 10 місяців після тренінгу в колективах їх підрозділів проводилися дослідження з методик вивчення соціально-психологічного клімату й експертної оцінки особистісних і ділових якостей керівників. Отримані дані порівнювалися з аналогічними дослідженнями в цих службових колективах, які проводилися до участі керівників у тренінгу ПЕК (щорічні планові дослідження соціально-психологічного клімату і рейтингу керівників).
Із працівниками ОВС, які склали третю групу експериментального дослідження, проводилися одноденні або дводенні заняття з навчального курсу «Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС». Перед початком даного тренінгу і наступного дня після його проведення здійснювалося відповідно вхідне і вихідне тестування за такими методиками: 1) діагностика самоактуалізації особистості (О.В. Лазукін в адаптації М.Ф. Каліна); 2) методика самооцінки раціональної і конструктивної поведінки у конфлікті; 3) тест «Рука»; 4) анкета «Прогноз».
Загальна структурно-логічна схема проведеного експериментального дослідження впливу психологічних тренінгів на особистісну та професійну динаміку фахівців екстремальних видів діяльності відображена на рис. 5.1. Для більш повного вивчення предмета дослідження і досягнення поставлених цілей і завдань ми вважаємо доцільним провести спочатку аналіз та інтерпретацію отриманих результатів окремо в кожній групі досліджуваних з урахуванням логіки й етапів експериментального дослідження, після чого систематизувати отримані дані для виявлення загальних фактів і закономірностей.
Рис. 5.1. Структурно-логічна схема експериментального дослідження
5.2. Дослідження й аналіз результатів проведення психологічного тренінгу «Комунікація – Стрес – Безпека» (перша експериментальна група)
Із фахівцями екстремальних видах діяльності, що входять до першої експериментальної групи, проводилося вивчення впливу на їх особистісну і професійну динаміку проведеного з ними тренінгу «Комунікація – Стрес – Безпека». Дослідження комунікативної сфери учасників тренінгу проводилося за допомогою тесту «Діагностика міжособистісних відносин» (ДМВ) Т. Лірі. Перше тестування проводилося безпосередньо перед початком тренінгу, друге тестування – через шість місяців після тренінгу. Середні результати двох тестувань досліджуваних за кожною шкалою ДМВ Т. Лірі графічно відображені на діаграмі рис. 5.2.
Рис. 5.2. Середньогрупові дані тестування учасників тренінгу КСБ за методикою ДМВ Т. Лірі
І – «Владний – лідируючий»; II – «Незалежний – домінуючий»;
III – «Прямолінійний – агресивний»; IV – «Недовірливий – скептичний»;
V – «Покірний – соромливий»; VI – «Залежний – слухняний»;
VII – «Співпрацюючий – конвенціальний» ; VIII – «Відповідальний – великодушний»; IX – «Рівень домінування»; X – «Рівень доброзичливості».
Необхідно відзначити, що як у першому, так і в другому тестуванні у всіх учасників дослідження спостерігається адаптивна поведінка. Середні показники групи за всіма параметрами знаходяться у межах від 2 до 8 балів.
У першому тестуванні – до тренінгу, середні показники за першим октантом «Владний – лідируючий» становлять 6,74 балів, що свідчить про впевненість у собі, упорність, наполегливість випробуваних, їх уміння бути хорошим організатором. Середньогруповий показник за другим октантом «Незалежний – домінуючий» 4,95 бали, що говорить про помірну схильність випробуваних до суперництва і незалежності. Третій октант «Прямолінійний – агресивний» має середньогруповий бал – 4,56, що вказує на такі риси як впертість, наполегливість у досягненні мети, щирість і деякою мірою безпосередність.
Показник за четвертим октантом «Недовірливий – скептичний» – 3,2 бали – означає наявність наступних характеристики: реалістичність бази суджень і вчинків, не критичне ставлення до всіх соціальних явищ і оточуючих людей, низький рівень скептицизму та підозрілості. П’ятий октант «Покірний – соромливий» – 3,95 балів, свідчить про емоційну стриманість, слухняність і чесність у виконанні своїх обов’язків, при відсутності повної покірності. Значення шостого октанта «Залежний – слухняний» – 3,9 бали – вказує на ввічливість, м’якість, деяку конформність досліджуваних, їх потреби у допомозі і довірі з боку оточуючих. За сьомим октантом «Співпрацюючий – конвенціальний», рівному – 6,8 балів, можна сказати про схильність досліджуваних до співробітництва, кооперації, гнучкості і компромісності під час вирішення проблем конфліктних ситуацій.
6,57 балів, отримані за восьмим октантом – «Відповідальний – великодушний», свідчать про відповідальність, делікатність, м’якість, доброту, готовність допомагати і співчувати оточуючим, у той же час більшості випробуваних не властиві надмірна обов’язковість, гіперсоціальність установок і підкреслений альтруїзм.
За шкалою „Домінування-підлеглість» середнє значення за першим тестуванням – 5,45 (знак «+»), що вказує швидше на домінування ніж на підлеглість, прагнення випробуваних до лідерства у спілкуванні. За шкалою „Доброзичливість» або „Дружелюбність-агресивність» середній бал становить 5,27 (знак «+»), що говорить про дружелюбність.
Повторне дослідження за методикою ДМВ Т. Лірі проводилося через шість місяців після тренінгу КСБ. З діаграми на рис. 5.2 видно, що практично всі вимірювані показники змінилися. Так, за першим октантом «Владний – лідируючий» середній бал виріс із 6,74 до 7,2. За другим октантом «Незалежний – домінуючий» – із 4,95 до 5. Третій октант «Прямолінійний – агресивний» підвищився з 4,56 до 4,65. Середній бал за четвертим октантом «Недовірливий – скептичний» знизився з 3,2 до 2,5. П’ятий октант «Покірний – соромливий» дещо зменшився з 3,95 до 3,9 балів. Шостий октант «Залежний – слухняний» виріс із 3,8 до 4. Сьомий октант «Співпрацюючий – конвенціальний», збільшився із 6,8 до 7,78. Восьмий октант «Відповідальний – великодушний» – із 6,57 до 7. Слід зазначити, що при очевидній зміні показників, всі вони, проте, лишилися в зоні адаптивної поведінки.
Описова статистика досліджень за методикою ДМВ Т. Лірі наводиться у табл. 5.1, 5.2.
Таблиця 5.1