Порівняння результатів дослідження експертної оцінки ділових і особистісних якостей керівників овс до і після тренінгу пек

Умовне найменування керівника підрозділу	Експертна оцінка за 5-и бальною шкалою (до тренінгу)	Експертна оцінка за 5-и бальною шкалою (після тренінгу)	Приріст
1.	4,2	4,3	0,1
2.	3,5	4,0	0,5
3.	3,9	4,4	0,5
4.	4,2	4,2	0
5.	4,4	4,4	0
6.	4,1	4,4	0,3
7.	3,9	4,3	0,3
8.	4,1	4,1	0
9.	4,4	4,7	0,3
10.	4,3	4,3	0
11.	4,5	4,5	0
12.	4,1	4,5	0,4
13.	3,9	3,9	0
14.	4,2	4,5	0,3
15.	4,3	4,1	-0,2
16.	4,6	4,8	0,2
17.	4,6	4,4	-0,2
18.	4,3	4,6	0,3
19.	4,4	4,8	0,4
20.	3,9	3,9	0
21.	4,1	4,3	0,2
22.	4,6	4,7	0,1
Середня експе-ртна оцінка	4,2	4,36	0,16

Таким чином, дані вивчення соціально-психологічного клімату і рейтингу керівників ОВС свідчать про те, що після участі у тренінгу ПЕК у більшості керівників підвищується середній бал експертної оцінки ділових і особистісних якостей, а в колективах їх підрозділів помітно оздоровлюється соціально-психологічний клімат.

Узагальнюючи результати проведення тренінгу «Психологія ефективного керівника» у другій експериментальній групі, слід зазначити, що більшість керівників органів і підрозділів внутрішніх справ, що брали участь у дослідженні, виявили високі показники комунікативних, вольових та інших особистісних і професійних якостей практично за всіма методиками. Це підтверджує численні дослідження щодо особистості і діяльності сучасного керівника, а також у цілому свідчить про адекватний підбір і розстановку керівних кадрів в органах внутрішніх справ.

У той же час у комунікативній сфері керівників переважають домінантні стилі спілкування і взаємодії: їм властиві владність, надмірна прямолінійність, деяка агресивність, вони доволі завзяті, наполегливі й енергійні у досягненні мети. У взаєминах з оточуючими керівники прагнуть жорстко відстоювати свою точку зору і не приймати інших варіантів.

Відразу після участі у тренінгу ПЕК досліджувані починають вважати, що керівник ОВС повинен бути менш агресивним, прямолінійним і скептичним у відношенні до інших людей. А через півроку після тренінгу в стилях міжособистісного спілкування керівників виявлені значимі позитивні зміни. Зокрема, спостерігаються тенденції до зниження жорсткого прямолінійно-агресивного і недовірливо-скептичного стилю. А одним із провідних стилів міжособистісного спілкування у керівників стає «Співпрацюючий – конвенціальний» стиль, що характеризується груповою орієнтацією і більшим прагненням керівників до кооперації і дружелюбності під час управлінської діяльності. У цілому керівники починають більше прислухатися до думок та ідей своїх підлеглих, виявляти ініціативу в розробці нових задумів, бути більш лояльними і гнучкими в управлінській діяльності. Даний факт свідчить про ефективність проведеного тренінгу ПЕК з погляду його впливу на соціально-комунікативну сферу керівників ОВС, тому що одним з головних завдань тренінгу було доведення переваг кооперативних стилів над авторитарними, формування компетентностей у сфері кооперативного і ще більш прогресивного ситуативного управління.

Незважаючи на досить високий ступінь осмисленості життя керівників міліцейських підрозділів, обумовлений специфікою їх служби й управлінської діяльності, участь керівників у тренінгу ПЕК сприяла ще більшому підвищенню рівня цілеспрямованості, загального показника осмисленості життя і спрямованості на часову перспективу, формуванню стійкого позитивного ставлення до свого життя. Після тренінгу керівники ОВС із більшим оптимізмом дивляться у майбутнє, і це також відповідає цілям тренінгу, тому що очікуваним новоутворенням у результаті участі у тренінгу є розвиток у керівників позитивного почуття майбутнього.

Через деякий час після тренінгу у керівників вірогідно підвищується рівень вольових, лідерських рис, таких як ініціативність, зібраність, цілеспрямованість, зростає оцінка підлеглими їх ділових і особистісних якостей. Зазначене також співвідноситься із наведеними вище позитивними змінами у соціально-комунікативній і мотиваційній сферах особистості керівників після тренінгу. У колективах підрозділів більшості керівників помітно оздоровлюється соціально-психологічний клімат. Це тим більше показово, оскільки саме на формування навичок і вмінь створення у колективі здорової обстановки і командного духу, підвищення соціальної й управлінської компетентності керівників ОВС був також спрямований проведений з ними тренінг «Психологія ефективного керівника».

5.4. Дослідження й аналіз результатів проведення «Тренінгу із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС» (третя експериментальна група)

Із працівниками ОВС, які увійшли у третю групу досліджуваних, проводилися одноденні або дводенні тренінги з навчального курсу «Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС». Ефективність даного тренінгу вимірювалася за допомогою діагностичного комплексу, до якого входили: 1) діагностика самоактуалізації особистості (О.В. Лазукін в адаптації М.Ф. Каліна); 2) методика самооцінки раціональної і конструктивної поведінки у конфлікті; 3) тест «Рука»; 4) анкета «Прогноз». За даними методиками перед початком тренінгу і наступного дня після його проведення здійснювалося відповідно вхідне і вихідне тестування.

За допомогою методики діагностики самоактуалізації особистості визначалося прагнення особистості до самоактуалізації. Загальні результати, а також порівняльний статистичний аналіз вхідного і вихідного тестувань наводиться на рис. 5.9 і в табл. 5.25, з яких видно, що всі середні показники двох тестувань знаходяться посередині оцінної шкали (шкала від 0 до 15 балів), або мають від 33 – 65% максимальної кількості балів. Найбільші показники за підсумками двох тестувань встановлені за шкалою «Орієнтація у часі» – 9,88 балів, що складає рівень 65%, характеризує випробуваних працівників ОВС, як людей, що добре розуміють цінність життя «тут і тепер», спроможних насолоджуватися актуальним моментом, не відкладаючи своє життя «на потім» і не намагаються знайти «притулок» у минулому.

Рис. 5.9. Діаграма порівняння результатів з діагностики самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації М.Ф. Каліна)

I – »Орієнтація у часі»; II – «Цінності»; III – «Погляд на природу людини»; IV – «Потреба у пізнанні»; V – «Креативність»; VI – «Автономність»; VII – «Спонтанність»; VIII – «Саморозуміння»; IX – «Аутосимпатія»; X – «Контактність»; XI – «Гнучкість у спілкуванні».

Також відносно високі показники виявлені за шкалами «Саморозуміння» і «Аутосимтапія», що свідчить про хорошу чутливість до своїх бажань і потреб, позитивну самооцінку. У вхідному тестуванні (до тренінгу) найбільш низькі показники виявлені за шкалами «Спонтанність» – 5 балів (33%) і «Автономність» – 5,63 балів (38%). Це є свідченням фрустрованої здатності до вільної, спонтанної, природної, самостійної і самодостатньої поведінки, під впливом певних соціальних, культурних й інших норм, у тому числі, імовірно, тих норм і правил, які регламентують діяльність працівників міліції на службі та в побуті.

Таблиця 5.25