Тема 6. Суспільно - політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (хvііі ст.)

Семінар 6.

План.

1. Українська політика Петра І.

2. Українська політика Катерини II.

3. Зміни в суспільному устрої України в XVIII ст.

4. Основні риси права.

Після смерті Б.Хмельницького настали тяжкі часи, які тривали багато років.

З приходом до влади Івана Виговського було прийняти спробу поділити Україну на Правобережну та Лівобережну.

В 1660р. Ю.Хмельницький заключає Слободищенський трактат із Польщею яким Лівобережна Україна залишається в складі Росії, а Правобережна Україна відходить до Польщі.

В 1667р. Польща і Росія заключають Андрусівський договір, що юридично закріплює поділ України.

В 1687р. гетьманом Лівобережної України стає Іван Мазепа. Після його переходу на сторону Карла XII, Петро І повів наступ на українські права і вольності. Катерина II завершила процес ліквідації української державності. У другій половині XVII - XVIII ст. в Україні діяли різноманітні джерела права.

Зберігалися окремі джерела права литовсько-польського походження. Діяли також договірні статті, нормативні акти царської влади.

У другій чверті XVIII ст. починається кодифікація права України. З'явився збірник "Права по которым судится малороссийский народ".

У зв'язку з втратою Україною незалежності змінилися основні риси цивільного, кримінального, спадкового права. Також пройшли зміни і в процесуальному праві.

Самостійна робота

Конституція Пилипа Орлика.

Найвищим проявом національної правової думки Української гетьманської держави стало ухвалення у Бендерах (Молдова) 5 квіт­ня 1710 р. під час обрання П. Орлика Конституції. Офіційно вона називалася «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запо­різького» та складалася з преамбули і 16 параграфів. То був договір між гетьманом і Військом Запорозьким про державний устрій в Україні після визволення її від московського панування. Конститу­ція була чинним правовим джерелом на Правобережжі до 1714 р. В ній містилися такі положення:

• протектором України визнавався шведський король;

• православна церква мала посісти панівне становище, повернутися до лона Константинопольського патріархату;

• про необхідність поширення освіти в Україні;

• забезпечувалися цілісність і недоторканність українських територій;

• українські полонені з Росії та Швеції мали повернутися на батьківщину;

• поставлено завдання про відновлення військового союзу з Кримським ханством;

• про необхідність передання всіх фортець, де розташовувалися російські війська, у власність Війська Запорозького;

• про обмеження влади гетьмана «публічною радою» (парламентом), до якого входили би генеральна старшина, полковники і посли від низового козацтва. Парламент мав збиратися тричі на рік. Питання вносив сам гетьман, однак він був відповідальний перед парламентом;

• найвища виконавча влада належала гетьманові;

• гетьман відповідав за утиски простого люду;

• гарантувалися недоторканність особи, її відповідальність перед судом;

• про виборність усіх посадових осіб з наступним їх затверджен­ням гетьманом;

• про звільнення козацьких вдів, дітей та їхніх господарств від податків.

П. Орлик присягнув під час ухвалення Конституції на дотриман­ня всіх пунктів, а Карл XII скріпив документ своїм підписом.

Питання для самоконтролю.

1. Які дії українських гетьманів привели до періоду Руїни?

2. Які дії Івана Мазепи викликали незадоволення Петра І?

3. В чому суть української політики Петра І і Катерини II?

Основні хронологічні дати

1707 р. - Таємний договір І.Мазепи з Карлом XII.

1709 р. - Зруйнування Запорізької Січі Петром І.

1722 – 1724 рр. - І Малоросійська колегія.

1750-1764 рр. - Гетьманство Кирила Розумовського.

10.11.1764 р. - Скасування гетьманської влади Катериною II.

1764 р. - II Малоросійська колегія.

1775 р. - Зруйнування Запорізької Січі Катериною II.

3.05.1783 р. - Юридичне закріпачення селянства.

1743 р. - "Права за якими судиться малоросійський народ"

1750 – 1758 рр. - "Суд и расправа в правах малороссийских".

1764 р. - "Книга Статут и прочие права малороссийские".