Тема 6. Суспільно-політичний устрій і право України в період наступу на її автономію (xvш ст.).

Лекція 6.

1. Державний устрій.

2. Суспільний устрій.

3. Право.

Ключові терміни і поняття:Слободищенський трактат, Андрусівський договір, "Права, по которым судится малороссийский народ", бунчукові товариші, військові товариші, значкові товариші, Малоросійська колегія

Після смерті Б.Хмельницького настали тяжкі часи, які тривали багато років.

З приходом до влади Івана Виговського було прийняти спробу поділити Україну на Правобережну та Лівобережну.

В 1660р. Ю.Хмельницький заключає Слободищенський трактат із Польщею яким Лівобережна Україна залишається в складі Росії, а Правобережна Україна відходить до Польщі.

В 1667р. Польща і Росія заключають Андрусівський договір, що юридично закріплює поділ України.

В 1687р. гетьманом Лівобережної України стає Іван Мазепа. Після його переходу на сторону Карла XII, Петро І повів наступ на українські права і вольності. Катерина II завершила процес ліквідації української державності

Почався процес консолідації панівного стану. Соціально-політичний статус визначався військовою службою, економічною базою. Структурно ця частина поділялася на:

• бунчукових товаришів;

• військових товаришів;

• значкових товаришів.

Права селян поступово урізалися з боку гетьманської і російської царської влади.

Створюються російські установи для управління Україною:

• Малоросійський приказ;

• Малоросійські колегії.

Запроваджуються російський адміністративно-територіальний устрій та адміністративно-поліцейські органи самодержавства в Україні (губернії, намісництва, воєводські канцелярії).

У другій половині XVII - XVIII ст. в Україні діяли різноманітні джерела права.

Зберігалися окремі джерела права литовсько-польського походження. Діяли також договірні статті, нормативні акти царської влади.

У другій чверті XVIII ст. починається кодифікація права України. З'явився збірник "Права, по которым судится малороссийский народ".

У зв'язку з втратою Україною незалежності змінилися основні риси цивільного, кримінального, спадкового права. Також пройшли зміни і в процесуальному праві.

Цивільне право. Визначалася правоздатність і дієздатність особи. Правова дійсність того часу з речових прав знала інститути власності, володіння і сервітутне право.

Укладалися певні види договорів:

• купівлі – продажу;

• договір позики;

• договір про заставу;

• договір поруки;

• договір найму майна;

• договір дарування.

Шлюбно - сімейне право регулювало питання укладання шлюбу та умови його дійсності, правові відносини подружжя, батьків, дітей, опікунів, усиновителів і усиновлених.

Спадкове право регулювало порядок переходу майна померлого до спадкоємців. Існували дві форми спадкування:

• за законом;

• за заповітом.

Важливою рисою кримінального права був його приватноправний характер. Були такі види злочинів:

• проти держави;

• проти релігії;

• проти життя і тілесної недоторканності людини;

• проти особистої свободи і честі;

• майнові злочини.

Тема 7. Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (перша половина хіх ст.).

Лекція 7.

1. Загальна характеристика першої половини ХІХ ст.

2. Державний лад.

3. Суспільний лад.

4. Право на початку XIX ст.

Ключові терміни і поняття:Малоросія, дворянство, буржуазія, державні селяни, губернія, цехові люди.

У першій половині XIX ст. майже всі українські землі об'єдналися під владою Росії. Україна у складі Росії офіційно називалася "Малоросія". Поділялася на 9 губерній, які об’єднувалися в 3 генерал-губернаторства.

Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки Росії.

Перша половина XIX ст. і для Росії і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичного устрою.

Внаслідок цього проходять певні зміни в суспільному устрої держави. Були такі верстви населення:

• дворянство;

• духовенство;

• купці;

• міщани;

• цехові люди;

• наймані робітники;

• державні селяни;

• кріпосні селяни.

Кріпацтво стає гальмом на шляху розвитку капіталізму.

Проходять певні зміни і в державному устрої. Державне управління основувалося на адміністративно-територіальному устрої, а в системі центральних органів держаної влади підпорядковувалося імператорові та міністерствам. Провідна роль належала Міністерству внутрішніх справ.

В першій половині XIX ст. на території України діяли кодифікаційні комісії, завданням яких було створення таких правових документів, які б максимально наблизили правову систему України до законодавства Росії. В результаті діяльності цих комісій вийшли такі документи як "Собрание малороссийских прав", "Свод местных законов губерний и областей, присоединенных от Польши".

З 1835р. на території України починає діяти "Звід законів Російської імперії".

В цивільному праві право власності на землю належало поміщикам. В 1848 р. було здійснено інвентарну реформу.

Сімейно шлюбні відносини регламентувалися законом: для чоловіків починаючи з 18 років, для жінок – із 16 років. Законним шлюбом вважався лише церковний.

Спадкування майна відбувалося лише за законом і заповітом. Заповіт укладався лише в письмовій формі.

В кримінальному законодавстві також відбулися зміни. Злочинні дії поділялися на:

- тяжкі злочини;

- злочини;

- проступки.

Уложення розрізняло співучасть у злочині. Співучасники поділялися на:

• призвідників;

• спільників;

• підмовників;

• підбурювачів;

• пособників;

• потурачів;

• приховувачів.

Судочинство було таємним. На основі письмових протоколів за суворо формальними правилами оцінки доказів суд вирішував долю звинувачуваного.