- •Тема 1: ризики в маркетингу
- •Тема 1.1: Загальні питання теорії ризику
- •§1. Невизначеность – фактор виникнення ризику
- •§2. Ризик у маркетингу
- •§3. Об'єктивні маркетингові ризики
- •§4. Суб'єктивні маркетингові ризики
- •Тема 1. 2: Основні засади управління економічним ризиком
- •§1. Принципи управління ризиком
- •§2. Основні способи управління ризиком
- •§3. Узагальнена процедура управління економічним ризиком
- •§4. Прийняття рішень з урахуванням ризику
- •§5. Використання експерименту як чинника зниження ризику
- •§6. Таблиця рішень
- •§7. Ризикостійкість підприємства
- •Практикум 1: Якісний аналіз ризику Фактори якісного аналізу ризику
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів:
- •Тема 2: методи кількісної оцінки маркетингових ризиків
- •§1. Статистичний метод
- •§2. Метод використання дерева рішень і ймовірнісного підходу
- •§3. Метод експертних оцінок
- •§4. Теорія ігор
- •§5. Метод аналізу чутливості проекту
- •§6. Метод аналогій
- •§7. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •§8. Аналіз ризику можливих збитків
- •Практикум 2: Кількісний аналіз ризиків
- •Розв’язання.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Алгоритм розв’язання
- •Розв’язання
- •Тема 3: теоретико – ігрова модель ризику
- •Елементи теорії ігор §1. Основні поняття теорії ігор
- •§2. Графічний спосіб розв`язання гри
- •Практикум 3: Елементи теорії ігор
- •Розв’язання
- •Теретико – ігрова модель ризику
- •§1. Критерії обґрунтування прийняття рішень
- •§2**. Інформаційний підхід до обґрунтування прийняття раціонального маркетингового рішення
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3.3: Загальна ієрархічна модель
- •§1. Сутність проблеми багатокритеріальності
- •§2. Поняття загальної ієрархічної моделі
- •2.1 Методи нормалізації
- •2.2. Врахування ряду пріоритетів
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Тема 4: Ризик та елементи теорії корисності
- •§1. Концепція корисності
- •§2. Поняття лотереї
- •Аксіоми теорії лотерей
- •§3. Сподівана корисність
- •§4. Схильність – несхильність до ризику
- •§5*. Продаж і купівля лотерей
- •Практикум 6 : Ризик з урахуванням корисності
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Теми рефератів
- •Тема 5: логістичні ризики
- •§1. Логістичні системи
- •§ 2. Логістичні ризики
- •§3. Аналіз логістчних мереж як мереж комплексу робіт
- •Практикум 7: Аналіз ризиків у логістичній системі
- •Класифікація логістичних витрат:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Завдання групам аналітиків:
- •Завдання для груп експертів:
- •3. Контроль та оцінювання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Оцінити річний дохід для таких альтернатив:
- •Приклади типових завдань для модульного контролю
- •Афоризми й приказки про ризик
§3. Сподівана корисність
Лотерея L може привести до різних виграшів, які задані рядом розподілу:
х1 |
x2 |
... |
xn |
р1 |
p2 |
... |
pn |
Сподіваний виграш у лотереї дорівнюватиме математичному сподіванню випадкової величини -- величини виграшу:
Основна формула теорії корисності дозволяє розрахувати корисність ансамблю результатів лотереї за умов відомої функції корисності U(x):
(4.2)
Якщо можливий розподіл ймовірностей виграшів задається неперервною щільністю розподілу f(x), то сподіваний виграш знаходиметься за формулою , а корисність ансамблю результатів лотереї при цьому можна розрахувати відповідно таким чином:
Детермінований еквівалент лотереї -- це гарантована сума , отримання якої еквівалентне участі в лотереї: ~ L і визначається з рівняння:
(4.3)
Тоді страховою сумою буде величина, протилежна до детермінованого еквівалента лотереї.
Премія за ризик r(х) – це сума , якою особа, що приймає рішення може знехтувати (r(х) < Mx ), щоб уникнути ризику, пов’язаного з лотереєю, тобто лотерея є більш несприятливою ситуацією, ніж та, в якій перебуває особа:
r(х) = Mx - . (4.4)
§4. Схильність – несхильність до ризику
Особа є несхильною до ризику, якщо можливість одержання детермінованого еквівалента лотереї є для неї пріоритетнішою за участь в лотереї. При цьому:
;
премія за ризик є додатним числом : r(х) > 0;
графік функції корисності є опуклим догори.
Рис.16. Графік функції корисності особи, несхильної до ризику.
Особа є схильною до ризику, якщо для неї пріоритетнішою є участь в лотереї за можливість одержання детермінованого еквівалента лотереї. При цьому:
;
премія за ризик є від”ємним числом : r(х)< 0;
графік функції корисності є опуклим донизу.
Рис. 17. Графік функції корисності особи, схильної до ризику.
Нейтральність до ризику проявляється в байдужому ставленні до отримання детермінованого еквівалента лотереї чи участі в лотереї. При цьому:
;
премія за ризик дорівнює нулю : r(х) = 0; бо величина сподіваного виграшу співпадає з детермінованованим еквівалентом лотереї:
графік функції корисності є прямою лінією, а фукція корисності U (x) = a·x + b.
Існує гіпотеза: схильність до ризику проявляється в разі наявності невеликих грошових сум відносно загального достатку, а несхильність – для існування значних сум.
Несхильність до ризику – основа діяльності страхових компаній.
Схильність до ризику – основа грального бізнесу.
Функція схильності-несхильності до ризику є певною комбінацією локальних функцій корисності (рис.18).
Рис. 18. Графік функції схильномті –несхильності до ризику.
Якщо функція схильності - несхильності до ризику є функцією розподілу ймовірностей F(x) i функція щільності розподілу ймовірностей f(x)=F'(x), то матимемо лотерею із неперервним розподілом ймовірностей: L (x є [x*; x*]; f(x)). Тоді ставлення до ризику – локальну характеристику особи аналітично можна задати «зрізаною» функцією розподілу ймовірностей:
або ,
де х*, а*, b*є нормалізованими значеннями параметрів х, а. b, а Ф(х) – функція Лапласа для нормального розподілу N(m;σ).
Приклад. Побудувати інтервально-нейтральну функцію корисності, задану шкалою:
-
0
10
20
30
40
50
U(x)
0
0.05
0.2
0.4
0.65
1
Для двох точок з відомими координатами A (xА, UА), B (xB, UB) запишемо рівняння прямої, яка проходить через дві точки: .
Виходячи з цього, отримуємо рівняння інтервально- нейтральної функції корисності
0,005x, x [0;10];
0,015x – 0,1, x [10;20];
U(x) = 0,020x – 0,2, x [20;30];
0,025x – 0,35, x [30;40];
0,035x – 0,75, x [40;50].
U(х)
Рис.19. Графік інтервально- нейтральної функції корисності
х
Стратегічною еквівалентністю вважатимемо існування такої пари фукцій корсності U1 (x) ~ U2 (x), якщо вони однаково впорядковують за ступенем привабливості довільну пару лотерей:
U1 (x) ~ U2 (x) => a, b:
U1 (x) = a + b ∙U2 (x).
U1 (x) = a + b ∙ x ~ U2 (x) = х
U1 (x) = a − b ∙е−сх ~ U2 (x) = − е−сх