- •1. Предмет та завдання історії первісного суспільства
- •2. Джерела з іпс
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства
- •4.Антропологічна періодизація
- •5. Історична періодизація історії первісного суспільства
- •6. Уявлення про первісність у стародавні та середні віки
- •7. Виникнення іпс як науки
- •8. Особливості становлення іпс у Росії
- •9. Ідеалістичні концепції первісної історії (еволюційна школа, діфузіонізм, школа культурно-історичних кіл)
- •10. Еволюція приматів. Становлення сімейства гомінід
- •11. Австралопітеки:різновиди, датування, місця знаходження
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження
- •15.Розселення архантропів у Старому Світу
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження
- •17.Палеоантропи: різновиди, датування, місця знаходження
- •18. Традиційна версія становлення людини розумної (теорія неандертальської стадії)
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної
- •20 Расова класифікація
- •21 Проблема походження та видової єдності рас
- •22.Проблема місця та часу походження
- •23 Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку
- •24. Господарство та матеріальна культура архантропів
- •25. Господарство та матеріальна культура палеоантропов
- •26.Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів
- •27. Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва
- •28 Розвиток мислення та мови
- •29. Виникнення екзогамії та роду. Дуально родова організація
- •30 Еволюція сімейно-шлюбних відносин у добу ранньородової общини
- •31. Господарство та матеріальна культура ранньородової общини в період верхнього палеоліту
- •33. Соціальна структура ранньородової общини у період вп
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період м
- •35. Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини
- •36. Інститути правління та влади у добу ранньород общ
- •37 Народонаселення та його репродукція в епоху раннород общ
- •38. Статево-вікова організація в епоху раннород общ
- •40 Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна
- •41. Гіпотези щодо виникнення землеробства та скотарства
- •42. Пошуки прабатьківщини походження землеробства та скотарства
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності у епоху пізньородової общини
- •47.Проблема 1 суспільного поділу праці
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини
- •49. Народонаселення та його репродукцыя у пызньород общ
- •50. Організація влади у епоху пізньородової общини
- •51. Духовна культура в епоху пізньород общ
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу
- •53. Приватна власність:умови появлення та етапи розвитку
- •54. Еволюція сімї у час переходу від пізньород до сус-тер общ
- •66. Етнічні та мовні процеси етапу розкладу первісного сусп
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн
- •58. Ранні форми експлуатації
- •59. Позаекономічний примус: суть поняття та різновиди
- •60. Форми розкладу первісного ладу
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави
- •63. Становлення держави:передумови, причини, ознаки
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах
- •67 Суть матріархату та материнського роду, еволюція поняття
- •68. Проблема співвідношення понять «рід» та «родова община»
- •69. Типи общин
- •71. Становлення первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображаюче, малих форм, декоративне. Музика
- •73 Іі суспільний поділ праці
- •74. Третій суспільний поділ праці
- •75 Формування «чоловічих» та «таємних чоловічих союзів», їх роль у суспільній організації
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму
- •78. Причини та час становлення патріархату
- •82. Фратрія – механізм появи та функції.
- •83 Час, причини, значення зникнення великих тварин
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму
- •88 Образ життя людини у добу раннього палеоліту
- •90. «Табу» та його значення в соціально-ідеологічному розвитку суспільства
- •91. Звичаєве право
9. Ідеалістичні концепції первісної історії (еволюційна школа, діфузіонізм, школа культурно-історичних кіл)
Эдвард Тайлор“Первобытная культура” 1871 Льюис Генри Морган “Древнее общество” 1877 Джеймс Фрезер “Золотая ветвь” 1890 Джон Мак-Леннон “Теория патриархата” 1881
Иоганн Бахофен “Матриархат” 1897 Дж. Лаббок “Происхождение цивилизации” 1870
Теория эволюционизма зародилась в конце XVIII и получила широкое распространение на протяжение XIX века. Формирование было связано с теорией развития. В классической форме теорию эволюции и естественного отбора изложил Чарльз Дарвин в своей книге “Происхождение видов 1859 Она и стала основной теоретической базой
В Германии формирование эволюционизма было связано с именами Пешеля, Бастиана и Липперта Начало русскому эволюционизму положил К.Д. Кавелин, который на десятилетие раньше Тайлора сформулировал теорию пережитков; среди поздних эволюционистов следует упомянуть Штерберга, Зибера и Ковалевского. Л. Моргана “Системы родства и свойства” (1858) Ученый подразделил развитие первобытного общества на три этапа (дикость, варварство и цивилизация), а каждый из первых двух этапов — на три ступени. По этой схеме он прослеживал развитие первобытного общества в таких областях, как изобретения и открытия, формы социальной организации, семья, собственность Основные положения - попытку открыть некий универсальный источник и универсальные законы развития человеческих культур. -Схожесть культур объясняется тем, что все люди имеют примерно одни и те же умственные способности и в сходных ситуациях будут принимать примерно аналогичные решения. - Имеет место непрерывный прогресс, прямолинейный процесс перехода от простого ко все более сложному. - В рамках эволюционизма была создана мифологема “первобытного общества”, тесно связанная с дарвинизмом.
Фридрих Рaтцель “Антропогеография 1909 Лео Фробениус “Естественнонаучное учение о культуре”1899 Г. Элиот-Смит “Культура” 1928;Зарождение связано с именем Фридриха Ратцеля были разработаны теоретические и методические положения диффузионистского учения и создана антропогеографическая школа. По мнению Ратцеля ведущую роль в формировании той или иной культуры играет географическая среда В передвижениях народах Ратцель видел основополагающий фактор истории человечества.
Диффуционизм основывается “на представлении о развитии культуры или различных элементов культуры как о процессе распространении их из одного или нескольких определенных центров Его цель состояла в точном показе пространственного распространения культур или отдельных культурных элементов, в выявлении областей
их происхождения, реконструкции путей перемещения элементов культуры и определении его временных рамок этого перемещения.В рамках теории дифузионизма существовало несколько научных направлений. Историко-географическое —ставило своей задачей показать на основе изучения культур временную последовательность культурного развития. Гелиолетическое — выводящее все культурное развитие из Древнего Египта. Изучение культурных кругов Лео Фробеніус створив концепцію морфології культури, став засновником теорії «культурних кіл». Вважав, що культури - організми, що існують за загальними законами всього живого. Зміни в культурі відбуваються через те, що поширюються не окремі елементи, а цілі комплекси культурних явищ. Люди - продукт або об'єкт культури, який розповсюджує її, а не створює. Кожна культура має власний характер - "пайдеум" - це культурно-психологічне поняття, духовна структура народу. Ділив культури на жіночі й чоловічі. Досліджував африканські культури, серед яких виокремив два типи: теллургічна культура (направлена вгору від землі) й хтонічна (направлена до землі).