3. Концепція вдосконалення адміністративно-територіального устрою України.

Причини необхідності реформування:

• існуюча система адміністративно-територіального устрою являє собою складну, невпорядковану, 4-ступеневу, ієрархічну структуру. Одні і ті ж адміністративно-територіальні одиниці належать як до 3-го так і до 4-го рівнів

• збереження всупереч КУ серед адміністративно-територіальних одиниць таких категорій як: смт (селище міського типу) та сільрада

• існування в багатьох містах інших адміністративно-територіальних одиниць сіл і селищ

• існування населених пунктів, територія яких відокремлена від основної території, до якої вони належать

• порушення принципу компактності

• надмірна подрібненість адміністративно-територіальних одиниць на базовому рівні

• нерівномірний ступінь доступності та віддаленість до адміністративного центру адміністративно-територіальних одиниць.

Принципи реформування, які є в усіх концепціях:

• пріоритет децентралізації

• принципи субсидіарності (ОМС мають мати всі повноваження, крім тих, що вони не здатні забезпечити)

• місцеве самоврядування має здійснюватись на території, відмежованій одна від іншої і на одній і тій же території не може бути територіальних громад

• принцип правової самостійності (повноваження ОМС мають бути повними і не належати іншим органам публічної влади)

• принцип організаційної самостійності.

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про зміну кількісного складу керівництва у системі центральних органів виконавчої влади

З метою оптимізації кількісного складу керівництва у системі центральних органів виконавчої влади п о с т а н о в л я ю:

1. Ліквідувати посади перших заступників міністрів керівників апарату міністерств, перших заступників міністрів у зв'язках з Верховною Радою України - у міністерствах, перших заступників керівників у зв'язках з Верховною Радою України - в інших центральних органах виконавчої влади.

"Міністр, керівник іншого центрального органу виконавчої влади має не більше чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які належать до числа керівників відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. У разі необхідності за рішенням Президента України кількість заступників керівників окремих центральних органів виконавчої влади може бути збільшена".

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій

З метою підвищення ефективності здійснення місцевими державними адміністраціями своїх повноважень п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України затвердити відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, передбачивши, що до їх складу входять, зокрема, такі структурні підрозділи:

в обласній державній адміністрації - організаційний, кадрової роботи, роботи із зверненнями громадян, юридичний, загальний, фінансового забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи, інформаційно-комп'ютерного забезпечення, господарського забезпечення, головне управління агропромислового розвитку, головне управління економіки, головне управління праці та соціального захисту населення, головне фінансове управління, головне управління промисловості та розвитку інфраструктури, управління містобудування та архітектури, управління з питань надзвичайних ситуацій, управління освіти і науки, управління охорони здоров'я, управління культури, управління у справах молоді та спорту, управління з питань внутрішньої політики, управління інформації та зв'язків з громадськістю, управління з питань майна комунальної власності (за умови делегування радами повноважень з управління майном), служба у справах неповнолітніх, державний архів області

у районній державній адміністрації - організаційно-кадрової роботи, загальний, юридичний, фінансово-господарського забезпечення, взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи, зв'язків із засобами масової інформації та громадськістю, з питань внутрішньої політики, управління агропромислового розвитку, управління економіки, управління праці та соціального захисту населення, фінансове управління, відділ у справах молоді та спорту, відділ містобудування та архітектури,відділ розвитку інфраструктури, відділ освіти, відділ культури, відділ охорони здоров'я, відділ з питань надзвичайних ситуацій, служба у справах неповнолітніх, архівний відділ;

2. Установити, що структурні підрозділи місцевої державної адміністрації, які не передбачені у затверджених в установленому порядку примірних переліках управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, утворюються головою місцевої державної адміністрації в межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідної місцевої державної адміністрації, виходячи з особливостей відповідної території.

3. Головам місцевих державних адміністрацій при формуванні складу місцевих державних адміністрацій не допускати утворення структурних підрозділів, що дублюють діяльність територіальних органів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Установити, що у складі апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади утворюються такі структурні підрозділи

департамент - структурний підрозділ, що утворюється для виконання основних завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність, програмно-цільовий напрям діяльності), координації роботи, пов'язаної з виконанням цих завдань, за умови, що у його складі буде не менш як чотири відділи. Департамент очолює директор. Директор департаменту може мати не більш як два заступники, в тому числі одного заступника, який не очолює відділ;

управління (самостійний відділ) - структурний підрозділ одногалузевого або однофункціонального спрямування. До складу управління входять не менш як два відділи. Самостійний відділ утворюється з чисельністю не менш як 6 працівників. Самостійне управління (самостійний відділ) очолює начальник. Начальник управління може мати не більш як одного заступника - начальника відділу;

самостійний сектор - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремим напрямом діяльності органу виконавчої влади, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з чисельністю не менш як 2 працівники. Сектор очолює завідуючий;

відділ у складі департаменту (самостійного управління) - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом (функцією) діяльності органу виконавчої влади, з чисельністю не менш як 5 працівників. Відділ очолює начальник. У разі потреби у складі департаменту, самостійного управління та самостійного відділу може утворюватися сектор з чисельністю не менш як 2 працівники. Такі сектори у складі департаменту та самостійного управління утворюються понад нормативну кількість відділів, а в складі самостійного відділу - понад мінімальну чисельність працівників самостійного відділу.

Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ У справі про адміністративно-територіальний устрій в и р і ш и в:

1. Під термінами "район", що використовується в пункті 29 частини першої статті 85 Конституції України, і "район у місті", що вживається в частині першій статті 133, частині п'ятій статті 140, частині першій статті 142 Конституції України і відповідно в абзаці третьому статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" частині першій статті 2 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" треба розуміти різні за своїм значенням адміністративно-територіальні одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися законом. Згідно з пунктом 29 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, найменування і перейменування тільки районів, а не районів у містах. 2. Під поняттям "організація управління районами в містах",що міститься в частині п'ятій статті 140 Конституції України, в системному зв'язку з її статтями 142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України. Так само необхідно розуміти поняття "організація управління районами в місті Києві", що вживається в частині першій статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", за винятком повноважень приймати рішення щодо неутворення районних рад у місті, які відповідно до цього Закону (статті 6, 7, 8, 9) є обов'язковою складовою системи місцевого самоврядування в місті Києві. 3. Положення пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України про те, що виключно законами України визначається "територіальний устрій України", треба розуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом.

Тема №5

1. Публічна адміністрація – це система органів виконавчої влади та місцевого самоврядування,підприємства, установи,організації у випадку делегування органами виконавчої влади та місцевого самоврядування частини своїх повноважень та будь-які інші суб’єкти , які здійснюють публічно – управлінські функції, сукупність організаційних дій та заходів,які виконують ними у певних рамках, визначених законом, з метою досягнення публічного інтересу та надійного забезпечення прав й свобод людини і громадянина.

Елементи системи:

Вищий рівень – Кабінет Міністрів України

Центральний рівень – міністерства, державні комітети та центральні ОВВ зі спеціальним статусом.

Місцевий рівень – Рада Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації,органи спеціальної компетенції, які підпорядковані і адміністраціям і омс, та виконавчі органи омс.

Поняття адміністративного розсуду

Адміністративний розсуд має місце тоді, коли правовий припис, не встановлюючи конкретного варіанту дій, наділяє орган певним ступенем свободи у вирішенні конкретної справи і прийнятті відповідного рішення, тобто він означає можливість вибору в межах, встановлених правовими нормами.

Дискреційні повноваження

Повноваження щодо реалізації адміністративного розсуду, коли вони не передбачають обов'язків органу узгоджувати (в будь-якій формі) свої рішення з будь-яким іншим суб'єктом, мають назву «дискреційні повноваження» (котрі найчастіше виявляються як «права»). Наділяючи орган такими повноваженнями, законодавець, як правило, вживає дієслово «може». І коли в нормі говориться, що особа може отримати якесь благо, а орган вправі вирішити, це вказує на сферу адміністративного розсуду. Наприклад, у ст. 23 Закону України «Про державну службу» сказано, що у виняткових випадках після закінчення додаткового (в межах 5 років) терміну перебування на державній службі державні службовці можуть бути залишені на державній службі за рішенням керівника відповідного державного органу. Отже, ця норма наділяє керівника дискреційним правом — свободою діяти на власний розсуд.

Система органів виконавчої влади

1. КМУ

2. міністерства, державні комітети та центральні ОВВ зі спеціальним статусом.

3. Органи виконавчої влади АРК

4. Обласні державні адміністрації, управління, відділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

5. Київська та Севастополська міські державні адміністрації, управління, відділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у містах.

6. Районні державні адміністрації відділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Принципи побудови:

1. Єдності і цілісності

2. Централізації та децентралізації

3. Збалансованості соц. – екон. розвитку регіонів