5. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила,тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики,форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

Тема №4 Територіальна організація публічної адміністрації

1. Вплив адмін.-територ. Устрою на організацію пуб. Адміністрації.

Адміністративно-територіальний устрій – це офіційно встановлена система територіальних та функціональних елементів та ієрархічних зв’язків, за допомогою якої формується просторова структура публічної влади в державі.

Адміністративно-територіальний поділ – це внутрішній поділ держави на адміністративно-територіальні одиниці з метою раціональної організації публічної адміністрації.

Адміністративно-територіальна одиниця – це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації та діяльності ОДВ та ОМС.

Україна

Області

Міста зі спеціальним статусом

Міста обласного значення

Райони в містах

Райони

Райони в містах

Села

Селища

Міста районного значення

Села

Селища

Міста районного значення

Села

Селища

Міста районного значення

Села

Селища

Роль адміністративно-територіального устрою для організації публічної адміністрації:

1. адміністративно-територіальний устрій дозволяє визначити територіальний простір, на якому функціонують органи публічної адміністрації.

2. на базі адміністративно-територіального устрою визначається система та повноваження органів публічної адміністрації.

3. чіткий адміністративно-територіальний устрій запобігає виниканню конфіденційних спорів між різними ланками системи публічної адміністрації.

4. встановлює вертикаль взаємодії між центральними, регіональними, місцевими органами державної влади.

2. Засади організації публічної адміністрації:

• Концентарція

• Деконцентрація

• Централізація

• Децентралізація

• Автономія

ст. 132 КУ визначає 2 засади: централізацію та децентралізацію.

Централізація передбачає таку систему коли вся адміністративна діяльність держави скерується з єдиного центра, а місцеві органи публічної адміністрації та їх службовці є простими виконавцями рішень центру. Вона передбачає чітку ієрархію адміністративних органів та підпорядкування нижчих танок вищим.

Децентралізація визначається як такий спосіб організації публічної влади в державі, за якою адміністративно-територіальні одиниці або інші територіальні утворення мають право самостійно вирішувати питання місцевого значення та реалізовувати власні завдання в межах встановлених законодавством, а втручання в їх діяльність може відбутися винятково з метою нагляду за дотриманням законодавства.

Концентрація – це зосередження основних політичних ресурсів і владних функцій в одному органі.

Деконцентрація – це вид децентралізації, який передбачає передачу повноважень від центральних органів державної влади до місцевих органів, а також державної влади на місцях. (будь-яке рішення, яке приймається в центрі і стосується певного регіону має погоджуватись з місцевими державними органами).

Автономія – у політико-правовому значенні форма самоуправління частини території унітарної держави.

Автономна територіальна одиниця, як правило самостійна у вирішенні питань місцевого значення в межах, встановлених центральною владою.

Залежно від суб’єкта виділяють 2 типи автономій:

• автономія установ

• автономія спільнот

Адміністративна автономія установ надається окремим органам та установам з огляду на особливості їхніх функцій, реалізація яких потребує прийняття оперативних рішень.