- •1 Загальні відомості і головні розміри судна
- •2 Транспортні характеристики вантажів
- •3 Розрахунок тривалості рейсу
- •4 Розрахунок запасів на початок рейсу
- •5 Характеристики цистерн запасів і баласту
- •6 Розподілення запасів
- •6.1 Розподілення запасів на відхід
- •6.2 Розподілення запасів на прихід
- •7 Розподілення вантажів
- •7.1 Визначення маси вантажу
- •7.2 Розподілення вантажів по трюмах
- •8 Вантажний план судна
- •9 Перевірка остійності судна
- •9.1 Розрахунок посадки і початкової остійності
- •9.2 Розрахунок плечей статичної та динамічної остійності
- •9.3 Перевірка остійності за вимогами Регістра судноплавства України та імо
- •Примітка: Згідно з «Кодексом остойчивости неповрежденных судов всех типов, на которые распространяются документы имо» значення коефіцієнтів s, к, х1, х2 обираються з наступних таблиць:
- •10 Перевірка загальної поздовжньої міцності
7 Розподілення вантажів
7.1 Визначення маси вантажу
Масу вантажу, яке може прийняти суховантажне судно при прийнятих суднових запасах, визначаемо за формулою:
Рв = D – Рпор – Рз – Рсепар,
де Рпор – маса порожнього судна ;
Рз - маса прийнятих суднових запасів ;
Рсепар - маса сепараційного матеріала.
Для знаходження Рсепар треба знайти масу вантажу,який може перевезти судно без урахування сепарації:
Рв (без сепарації) = D – Рпор – Рз = 8675 – 2360 – 146 = 6169.
Для розрахування Рсепар треба скористатися наступною формулою для знаходження об’єму сепарації для картоплі у мішках:
Vсепар = Кв m = 0,005 * 4600 = 23 м3,
де Кв – норма витрати сепарації на 1 т вантажу, для картоплі у мішках = 0,005 м3/т;
m – маса вантажу, т.
При цьому маса сепарації дорівнює:
Рсепар = 23 м3 : 2,1 м3/т = 11 т.
Тепер з урахуванням маси сепараційного матеріалу, маса вантажу, яку зможе прийняти судно буде наступною:
Рв = D – Рпор – Рз – Рсепар = 8675 – 2360 – 146 – 11 = 6158 т.
Але така кількість вантажу буде займати занадто великий об’єм, який перевищує об’єм трюмів (Малюнок 1), тому картоплю у мішках потрібно грузити по грузовмісткості, тоді:
Р = Vтрюма : Питомий вантажний об’єм;
- в трюмі №1: Р = 2952 м3 : 2,1 м3/т = 1400 т;
- в трюмі №2: Р = 3818 м3 : 2,1 м3/т = 1800 т;
- в трюмі №3: Р = 2991 м3 : 2,1 м3/т = 1400 т,
Отже:
Рв = 1400 т + 1800 т + 1400 т = 4600 т.
Малюнок 1 – Максимальний тиск вантажу на друге дно та об’єми трюмів
7.2 Розподілення вантажів по трюмах
Для того, щоб правильно розподілити вантажі по трюмах необхідно врахувати наступне.
1). Питомий вантажний об’єм (по вихідним даним курсової роботи) дорівнює Vпит = 2,1 м3/т.
2). Місцева міцність конструкцій корпусу в районі вантажних трюмів забезпечена, якщо максимальний тиск вантажу на друге дно не перевищуватиме: в трюмі №1 – 2000 т; в трюмі №2 – 3100 т; в трюмі №3 – 2000 т (Додаток Д).
Осадка судна носом в рейсі не повинна бути менше 2.9 м (щоб уникнути слемінга), мінімальна осадка судна кормою в рейсі повинна складати близько 3.3 м (для забезпечення занурення гребного ґвинта) (Додаток Д).
3). Дані по трюмах наведені в Додатку Ж.
З урахуванням допустимих навантажень та отриманої маси вантажу, яку може прийняти судно, розподілити вантаж по трюмам можна наступним чином: у трюмі №1 –1400 т; у трюмі №2 – 1800 т; у трюмі №3 – 1400 т. При цьому об’єм займаного в трюмах вантажу буде наступним:
- в трюмі №1: V = 2,1 м3/т · 1400 т. = 2940 м3;
- в трюмі №2: V = 2,1 м3/т · 1800 т. = 3780 м3;
- в трюмі №3: V = 2,1 м3/т · 1400 т. = 2940 м3.
Згідно вимог «Інформації про остійність» розподіляємо вантаж по трюмах наступним чином (таблиця 7.1). Координати ЦТ знаходимо по таблицях з Додатка Ж.
Таблиця 7.1 – Розподілення вантажів
Вантажні приміщення |
Об’эм приміщень, м3 |
Вантаж |
Маса, т |
Об’єм нетто, м3 |
Координати ЦТ об’эма нетто, м |
||
Х |
Z |
||||||
Трюм № 1 |
2991 |
Картопля у мішках
|
1400 |
2940 |
36,10 |
5,02 |
|
Трюм № 2 |
3818 |
1800 |
3780 |
3,3 |
5,01 |
||
Трюм № 3 |
2952 |
1400 |
2940 |
-29,25 |
5,05 |
||
Сумма |
9761 |
- |
4600 |
9660 |
- |
- |