1.3 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави

Двадцять перше століття стане сторіччям економіки, заснованої на знаннях, інтелектуальна власність буде основною рушійною силою.

Інтелектуальна власність, що охороняється зараз у більшості країн світу, у сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу у всіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Вчені, що вивчають творчу діяльність, розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи установлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як спосіб підвищення ефективності виробництва. Правознавці вивчають її як об'єкт права в зв'язку із суспільною цінністю і зв'язані з нею правовідносини.

Сьогодні і державні діячі, і прості громадяни приходять до розуміння того, що в основі економічного і культурного розвитку суспільства лежать результати інтелектуальної діяльності людини – об’єкти права інтелектуальної власності. Тому держава, що прагне до прогресу, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої діяльності.

Високий рівень інтелектуальної діяльності в країні обумовлює її політичну, економічну і територіальну незалежність. Держава, що спирається на могутній інтелектуальний потенціал, почуває себе у світовому співтоваристві набагато впевненіше. Інтелектуальний потенціал обумовлює рівень виробництва, побуту і благополуччя народу. Південноазіатські держави давно взяли курс на використання досягнень науки і техніки. Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Малайзия й інші країни цього регіону вважають основним джерелом багатства працю, особливо працю, об'єднану з використанням досягнень науки і нових технологій у промисловості і сільському господарстві. За даними ООН найкращі досягнення в економіці за останні роки належать Китаю.

Аналізуючи економічні досягнення деяких економічно розвинених країн, слід зауважити, що, по-перше, мали місце зміни в політиці, обумовлені стрімким нагромадженям знань і переходом на нові методи керування створенням знань, й, по-друге, відбулися зміни внаслідок появи нових технологій.

Одним з наслідків дії нової моделі світової торгівлі, прийнятої на початку 1990-х років, було свідоме встановлення взаємозв’язку між торговельним законодавством і політикою в галузі інтелектуальної власності, саме в цей час ряд передових країн почали «використовувати торговельні заходи для приборкання піратства щодо прав інтелектуальної власності за кордоном» [1].

Охорона інтелектуальної власності часто розглядається як інструмент промислової політики, котрий має значні віддалені наслідки для економіки.

Україна була і залишається могутньою інтелектуальною державою. Її інтелектуальний рівень обумовлював досить високий науково-технічний рівень виробництва й інших сфер соціально-суспільної діяльності. По ряду показників Україна займає ведучі місця в науці – математиці, інформатиці, фізиці, матеріалознавстві й в інших областях.

Ми живемо в епоху високих технологій. Щоб вижити у жорстокій конкурентній боротьбі, необхідно робити конкурентноздатні товари, в основі яких лежать результати інтелектуальної діяльності.

Необхідною умовою для ефективного створення і використання об’єктів інтелектуальної власності є наявність національної патентної системи, основними задачами якої є охорона економічних і моральних прав авторів об'єктів, а також стимулювання в рамках державної політики творчої активності громадян, сприяння розширенню і використанню таких об'єктів на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Найважливішими об'єктами промислової власності, що роблять істотний вплив на науково-технічний і економічний розвиток країни, безумовно, є винаходи.

При цьому варто мати на увазі, що збільшення ролі і значення інтелектуальної діяльності для соціально-економічного розвитку держави йде не тільки за рахунок природно-технічних наук. Зростає значення гуманітарних наук, що в останні десятиліття стали активно індустріалізуватися і приносити підприємцям значні прибутки. Має місце активне об'єднання результатів науки і техніки з досягненнями літератури і мистецтва та культури в цілому. Яскравий тому приклад – шоу-бізнес. Шоу-бізнес не тільки спосіб або форма задоволення естетичних потреб певних груп населення, але і робочі місця, і одержання економічних вигод.

Об'єкти авторського права і суміжних прав, що вносять свій внесок у розвиток культури держави, можуть мати й істотне економічне значення для їхніх авторів. Так, наприклад, самою багатою жінкою Великобританії визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, що подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона одержала від продажу прав на видання й екранізацію своїх книг 77 млн. євро. А найвідоміша компанія Майкрософт, використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі по обсягу капіталу, а її засновник – Білл Гейтс вважається найбагатшою людиною світу.

В процесі переходу до суспільства, яке у більшому ступені спирається на знання, розповсюдження і використання цього правового інституту виступає як фактор компенсації з боку суспільства за недосконалість ринків ідей, знань, інформації та іншої інтелектуальної продукції, яку дуже складно продати, забезпечуючи її зберігання у таємниці таким чином, щоб було неможливо використати цю продукцію без сплати певної суми винагороди.

З іншого боку, процес комерціалізації інтелектуальної власності має свої як позитивні, так і певні негативні, але неминучі наслідки. Наприклад, отримання економічних переваг від росту, накопичення та комерційного використання результатів наукової та науково-технічної діяльності супроводжується зростанням складності, різноманітності, вартості цих процесів та ще й жорстко контролюється приватними фірмами - як правило, в умовах глобалізації та інтернаціоналізації суспільства - транснаціональними компаніями. Відносний природний зсув пріоритетів з матеріальних до нематеріальних джерел економічного зростання, стрімкий розвиток інформаційних та телекомунікаційних технологій, що робить інформацію та знання ще більш доступними для фізичного використання, супроводжується подальшим зміцненням капіталізму у ролі ідеології та розповсюдженого економічного порядку, виникненням багатополярного світу, який з точки зору політики, економіки та управління стає все більш і більш складним.

В таких умовах виникає питання, чи повинно суспільне знання взагалі бути в деякому розумінні капіталістичним? Існує досить широко розповсюджена точка зору, що знання у більшій мірі повинні бути загальнодоступним суспільним продуктом [ 4 ].

З іншого боку, що може забезпечити баланс загальнодоступності знанням? Одна з відповідей приводить нас до професійних (специфічних) навичок, умінь і досвіду особистості, які грунтуються, наприклад, на загальнодоступних знаннях, але опановуються не так динамічно, як знання, і вимагають від неї поряд з обізнаністю, талантом і творчою наснагою проявляти неабияке упорство, працездатність, впевненість у можливість отримати позитивний кінцевий результат інтелектуальної діяльності, якості новатора і підприємця. Тому саме такі результати, які втілено в об’єктивну форму, і отримують правову охорону як об’єкти права інтелектуальної власності.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під терміном «інтелектуальна власність»?

2. Чи всі результати інтелектуальної (творчої) діяльності є об’єктами інтелектуальної власності?

3. На які складові підрозділяється інтелектуальна власність?

4. Які об’єкти інтелектуальної власності відносяться до об'єктів промислової власності?

5. Чи є наукове відкриття об’єктом інтелектуальної власності?

6. З яких причин країни приймають закони по охороні інтелектуальної власності?

7. Яка особливість права інтелектуальної власності?

8. Охарактеризуйте три основних найважливіших періоди в історії й еволюції промислової власності.

9. Коли і для яких цілей була підписана Паризька конвенція?

10. Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції.

11. Історія виникнення товарних знаків.

12. Яка угода регулює міжнародну реєстрацію товарних знаків? Назвіть переваги міжнародної реєстрації товарних знаків.

13. Що послужило поштовхом виникнення і розвитку авторського права?

14. Коли і для яких цілей була підписана Бернська конвенція?

15. Коли і для яких цілей створена ВОІВ?

16. Охарактеризуйте роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.

Рекомендована література:

1. Каміл Ідріс. Інтелектуальна власність – потужний інструмент економічного зростання //ВОІС, 2007. – 371 с.

2. Право інтелектуальної власності. Академ. курс; Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. д.ю.н. О.П.Орлюк, д.ю.н. О.Д.Святоцького. - К.: Видавничій Дім "Ін Юре". 2006. -720 с.

3. Цивільний кодекс України / Уклад. О. Руденок. – Х.: Фактор, 2003. – 472 с.

4. Granstrand, Ove. The economic and management of intellectual property: towards intellectual capitalism. – Published by Edward Edgar Publishing Limited, UK, 2000. – 464 p.

5. Введення в інтелектуальну власність // ВОІС, 1998. – 652 с.