- •Київський національний університет імені тараса шевченка
- •Протокол № засідання кафедри
- •Вплив антибіотиків групи цефалоспоринів на оксидантно-антиоксидантну систему слизової оболонки товстої кишки щурів.
- •3.7.1. Визначення дієнових кон’югатів ненасичених жирних кислот..19
- •Список скорочень
- •Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового та 14-ти добового введення цефтріаксону.
- •Дослідження активності сод в слизовій оболонці тк щурів після 5-ти та 14-ти добового введення цефтріаксону.
- •1.2 Класифікація цефалоспоринів
- •1.3 Біологічна активность цефтріаксону
- •Антибіотик асоційована діарея та механізми її розвитку
- •Експериментальна частина розділ 3 матеріали та методи досліджень
- •3.1. Матеріали
- •3.2. Лабораторні тварини
- •3.3. Схема проведення експерименту
- •3.4. Моніторинг клінічних параметрів стану щурів
- •3.5. Отримання гомогенату слизової оболонки
- •3.6. Визначення концентрації протеїнів методом Лоурі
- •3.7.1. Визначення дієнових кон’югатів ненасичених жирних кислот
- •3.7.2. Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •3.7.3. Визначення активності каталази.
- •3.7.4. Визначення активності сод
- •3.8. Статистична обробка даних
- •Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення
- •4.1.Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового та 14-ти добового введення цефтріаксону
- •4.2. Дослідження активності сод в слизовій оболонці товстої кишки щурів після 5-ти та 14-ти добового введення цефтріаксону
- •4.2. Дослідження активності каталази
- •4.4. Дослідження вмісту дієнових кон'югатів
- •4.3. Дослідження вмісту мда
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Список скорочень
РВР - penicillin-binding proteins
ААД - антибіотик асоційована діарея
КЛЖК - коротколанцюгові жирні кислоти
СОД - супероксиддесмутаза
ПОЛ - перекисне окислення ліпідівк
ТК - товста кишка
ВСТУП
Антибактеріальна терапія займає друге місце після лікувань серцево-судинними препаратами у хворих всіх вікових категорій. Часто від ефективності та своєчасності цієї терапії залежить життя пацієнта. На жаль, окрім переваг антибактеріальна терапія має і побічні ефекти. Найбільш поширеними побічними реакціями, які пов’язані із застосуванням антибактеріальних препаратів, є зміни з боку шлунково-кишкового такту, які спостерігаються у 3-53 % хворих. Ці зміни порушують самопочуття хворого, продовжуючи період непрацездатності на термін від 5 до 14 днів.
Дуже часто, виснажлива діарея - це саме та ціна, яку ми повинні платити за ефективність антибіотиків. Антибіотик-асоційована діарея – це три чи більше епізодів неоформлених випорожнень протягом двох та більше днів, які з’явилися на фоні застосування антибіотиків чи протягом 8 тижнів після їх відміни.
За даними літератури розвиток діареї часто асоціюється з порушенням регуляторних механізмів антиоксидантного захисту. Показано, що лактоза-асоційована діарея у 100% випадків пов’язана зі змінами концентрацій малонового диальдегіду та показниками активності супероксиддисмутази, які у 8-10 разів були вищими за такі у тварин без діареї. Причому, їх рівень позитивно корелював з тяжкістю перебігу діареї.
Запальний процес підтримується процесами перекисного окислення. Важливий чинник запалення – це утворення молекул активних форм кисню, що вивільняються макрофагами і нейтрофілами в ході запальної реакції. У позаклітинному матриксі вони усувають пошкоджені клітини і збудників інфекцій створюючи, таким чином, передумови для відновних процесів. Всередині клітини вони індукують редокс - сенсетивні сигнали і сприяють утворенню запальних медіаторів. Молекули активних форм кисню індукують і підсилюють запалення, набряк, інфільтрацію лейкоцитами, утворення слизу [1].
Якщо продукція вільних радикалів перевершує здатність антиоксидантної системи організму до їх утилізації, то вільні радикали шкодять здоровим тканинам і посилюють запалення [2]. Активація запалення у свою чергу вивільняє активні форми кисню, циклізуючи тим самим дані процеси.
Причиною підвищеної продукції вільних радикалів є не лише запалення, але і екзогенні чинники. Незалежно від екзогенної або ендогенної природи, вільні радикали є причиною оксидативного стресу.
Антибіотики цефалоспоринового ряду відносяться до групи найбільш широко вживаних препаратів. За даними літератури, прийом антибіотиків даного ряду пов'язують з розвитком ААД у 4-9 % випадків [3]. Взаємозв’язок між розвитком діареї та порушенням системи антиоксидантного захисту не встановлений.
Тому, метою нашої роботи стало дослідження оксидантно-антиоксидантної системи слизової оболонки товстої кишки щурів під впливом антибіотика цефтріаксону.
Виходячи з мети перед нами стояли наступні завдання: