- •1 Загальні положення
- •Об`єкт керування та його основні характеристики
- •3 Математичне моделювання об`єктів керування
- •3.1 Методи отримання динамічних моделей
- •4 Ідентифікація об`єкта керування за перехідною характеристикою
- •4.1. Попередня підготовка до проведення експерименту
- •4.2. Проведення експерименту
- •4.3. Попередня обробка результатів експерименту
- •4.3.1 Нормування перехідної характеристики
- •4.4. Апроксимація перехідних характеристик.
- •6 Методи апроксимації перехідних характеристик
- •6.1 Графоаналітичні методи апроксимації
- •6.1.1 Метод Ормана
- •6.1.2. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку із запізнюванням
- •6.2. Методи апроксимації перехідних характеристик на еом
- •6.2.1. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою із запізнюванням
- •6.2.2. Апроксимація перехідної характеристики ланцюжком однакових аперіодичних ланок
- •6.2.3. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку і ланкою запізнювання.
- •6.2.4. Апроксимація перехідної характеристики методом Симою
- •6.2.4.1. Алгоритм метода Симою для об`єктів з самовирівнюванням
- •6.2.4.2. Алгоритм апроксимації об`єктів із запізнюванням.
- •6.3. Апроксимація об`єктів без самовирівнювання
- •6.3.1. Алгоритм апроксимації перехідної характеристики об`єкта без самовирівнювання методом Симою.
- •Перелік посилань
- •Додаток а Ідентифікація об’єкта із самовирівнюванням
- •Рішення а.1 Проводимо згладжування перехідної характеристики
- •Результати розрахунків наведено на рисунку а.2
6.1.2. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку із запізнюванням
Передаточна функція об`єкта
(6.9)
Перехідна функція об`єкта керування в аналітичному вигляді
(6.10)
Порядок апроксимації такий:
-
Визначаємо коефіцієнт передачі об`єкта за формулою (6.2).
-
Приводимо перехідну характеристику до нормованого вигляду за формулою (4.1).
-
На графіку перехідної характеристики визначаємо точку перетину , через яку проводимо дотичну А до перетину її з віссю абсцис і лінією . (Див. рис. 6.2).
Для визначення точки перетину центральну ділянку перехідної характеристики вирисовуємо окремо в збільшеному масштабі і вибираємо на ній кілька ординат при сталому значенні :
і т. ін.
Для всіх ординат обчислюємо різниці:
і т. ін.
За максимальним значення знаходимо:
.
-
Визначаємо час запізнювання по графіку .
-
Визначаємо сталі часу і .
Із графіка знаходимо допоміжні сталі часу і , а також допоміжну величину а. Потім із точки 1, що є перетином дотичної А з оссю абсцис поставимо перпендикуляр висотою С (т.3), де
. (6.11)
Через т.3 проводимо пряму В, що паралельна дотичній А та знаходимо допоміжну величину .
Рисунок 6.2. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку із запізнюванням.
Сталі часу і обчислюємо по емпіричним залежностям:
, (6.12)
(6.13)
при а > 0.005.
.
-
Перевіряємо точність апроксимації.
Беремо 3-4 точки на графіку експериментальної перехідної характеристики .
Підставляємо в формулу для аналітичної перехідної функції (6.10) знайдені значення і обчислюємо Для кожної точки обчислюємо похибку
(6.15)
6.2. Методи апроксимації перехідних характеристик на еом
Методика апроксимації перехідних характеристик на ЕОМ складається з наступних етапів:
-
Вибирають структуру передаточної функції.
-
По експериментальній перехідній характеристиці визначають коефіцієнти передаточної функції.
-
Розв`язують апроксимуючу передаточну функцію та будують розрахункову перехідну характеристику.
-
Порівнюють розрахункову перехідну залежність з експериментальною та визначають точність апроксимації.
При використанні ЕОМ перехідні характеристики зручно представляти у нормалізованому (безрозмірному) вигляді. (див.п 4.3.1).
Динамічні властивості більшості об`єктів керування в хімічній технології можна подати передаточною функцією виду:
(6.16)
де k – коефіцієнт передачі; - час транспортного запізнювання; Т – стала часу.
Найпростішими окремими випадками функції (6.16) є структури та
6.2.1. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою із запізнюванням
Найпростішим випадком структури (6.16) є передаточна функція виду
. (6.17)
Вихідними даними є перехідна характеристика об`єкта, що задана у вигляді набору рівновіддалених (з кроком h) приростів її ординат (вузлів апроксимації).
Для об`єкта керування, що його описують передаточною функцією (6.17), площа між нормованою кривою перехідної характеристики і лінією її усталеного значення є
(6.18)
Обчислюють S методом чисельного інтегрування.
Точність апроксимації I розраховують як суму квадратів нев`язок між ординатами вихідної та апроксимуючої перехідних характеристик у вузлах апроксимації, віднесену до одного вузла:
(6.19)
де , - ординати експериментальної та апроксимуючої кривих,
L – кількість вузлів апроксимації.
Апроксимуючу перехідну характеристику обчислюють за відомою залежністю (6.4).
Функція I залежить від Т та . З іншого боку Т і пов`язані залежністю (6.18). Звідки .
Таким чином, задача апроксимації зводиться до пошуку мінімуму функції однієї змінної.
.
Пошук екстремуму проводять методом п`яти точок.