- •1 Загальні положення
- •Об`єкт керування та його основні характеристики
- •3 Математичне моделювання об`єктів керування
- •3.1 Методи отримання динамічних моделей
- •4 Ідентифікація об`єкта керування за перехідною характеристикою
- •4.1. Попередня підготовка до проведення експерименту
- •4.2. Проведення експерименту
- •4.3. Попередня обробка результатів експерименту
- •4.3.1 Нормування перехідної характеристики
- •4.4. Апроксимація перехідних характеристик.
- •6 Методи апроксимації перехідних характеристик
- •6.1 Графоаналітичні методи апроксимації
- •6.1.1 Метод Ормана
- •6.1.2. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку із запізнюванням
- •6.2. Методи апроксимації перехідних характеристик на еом
- •6.2.1. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою із запізнюванням
- •6.2.2. Апроксимація перехідної характеристики ланцюжком однакових аперіодичних ланок
- •6.2.3. Апроксимація перехідної характеристики аперіодичною ланкою другого порядку і ланкою запізнювання.
- •6.2.4. Апроксимація перехідної характеристики методом Симою
- •6.2.4.1. Алгоритм метода Симою для об`єктів з самовирівнюванням
- •6.2.4.2. Алгоритм апроксимації об`єктів із запізнюванням.
- •6.3. Апроксимація об`єктів без самовирівнювання
- •6.3.1. Алгоритм апроксимації перехідної характеристики об`єкта без самовирівнювання методом Симою.
- •Перелік посилань
- •Додаток а Ідентифікація об’єкта із самовирівнюванням
- •Рішення а.1 Проводимо згладжування перехідної характеристики
- •Результати розрахунків наведено на рисунку а.2
3 Математичне моделювання об`єктів керування
Математична модель об`єкта керування повинна відображати особливості об`єкта з точки зору його керування, бути адекватною об`єкту моделювання, а також бути по можливості простою.
Математичні моделі об`єктів керування ділять на статичні та динамічні. Системи автоматичного регулювання та керування працюють переважно в динамічних режимах, через що більш важливим є дослідження динаміки об`єктів керування. Динамічні характеристики об`єктів керування могуть бути подані диференційними рівняннями, передаточними функціями, амплітудно-фазовимим характеристиками, або графіками перехідної характеристики, чи годографом амплітудно-фазової характеристики. Існують і деякі інші подання динамічних характеристик об`єктів. Кожна різновидність динамічних характеристик має свою область застосування. Між усіма характеристиками існує однозначна залежність. При розрахунках систем автоматичного керування математичну модель динаміки зручно представляти у вигляді передаточних функцій.
В загальному вигляді динамічна характеристика лінійного або лінеарізованого об`єкта керування описується диференціальним рівнянням із сталими коефіцієнтами виду:
(3.1)
де - сталі коефіцієнти; - час запізнювання; x(t), y(t) – вхідний і вихідний сигнали.
Розв`язок рівняння (3.1) є аналітичним виразом перехідної характеристики. Тобто перехідна характеристика є графіком функції, отриманої шляхом розв`язання відповідного диференційного рівняння. Із рівняння (3.1) шляхом його перетворення за Лапласом можна отримати передаточну функцію об`єкта для даного каналу впливу.
(3.2)
де k – коефіцієнт передачі.
Коефіцієнти мають розмірність часу в ступені равной порядку похідної відповідного доданка.
3.1 Методи отримання динамічних моделей
Математичні моделі об`єктів керування можуть бути отримані аналітичним та експериментальним методами.
Аналітичні методи математичного моделювання базуються на найбільш загальних законах природознавства: законах збереження матерії та енергії, залежностях теплопередачі, гідростатики, гідродинаміки та ін. Аналітичні моделі враховують конструктивні характеристики об`єктів, їх фізико-хімічні та технологічні особливості. Цей метод дозволяє отримати математичні моделі для діючих об`єктів, об`єктів що споруджаються і тих, що тільки проектуються.
Основний недолік аналітичних моделей їх недостатня точність із-за спрощень та припущень, що приймаються під час розробки моделі. Підвищення точності таких моделей призводить до їх ускладнення, що затрудняє їх використання на практиці.
В практиці інженерних розрахунків більш поширені експериментальні методи отримання математичних моделей об`єктів керування. Задачами експериментальних методів дослідження динаміки є виявлення реакції об`єкта на збурення певної форми.
Експериментальні методи отримання динамічних моделей більш прості, менш трудомісткі та більш точні чим аналітичні методи. Однак отримані експериментальним шляхом динамічні характеристики конкретного об`єкта не відображають внутрішні взаємозв`язки в об`єкті, та його структуру. Це не дає змоги результати одержані на конкретному об`єкті перенести на інші однотипні об`єкти.
Процес визначення характеристик об`єктів керування за даними експериментальних досліджень називається ідентифікацією.
Ідентифікація це процес визначення структури і параметрів математичної моделі, яка забезпечує найкраще співпадання вихідних координат об`єкта і моделі при однакових вхідних впливах.
Методи ідентифікації розділяють на методи структурної ідентифікації і параметричної ідентифікації. Методи структурної ідентифікації призначені для визначення структури і параметрів математичної моделі. В методах параметричної ідентифікації розраховуються параметри моделі відомої структури.
У даній роботі розглядаються методи параметричної ідентифікації. В цих методах вигляд математичної моделі вибирається на основі попереднього аналізу властивостей об`єкту. Коефіцієнти математичної моделі отримують шляхом обробки і аналізу експериментальних даних. Результатом експерименту є графік динамічної характеристики, який відображає реакцію вихідної величини об`єкта моделювання на певне збурення.
Найбільш поширеним методом параметричної ідентифікації об`єктів керування є метод перехідних характеристик. Цей метод базується на досліджені поведінки об`єкта керування після нанесення збурення ступінчастої форми.