- •7.1 Предмет, метод і система трудового права України. Трудовий договір.
- •Предмет та метод трудового права.
- •Єдність норм трудового права проявляється
- •Система та джерела трудового права. Кодекс законів про працю України.
- •4. Поняття та зміст трудового договору.
- •.Зміст трудового договору.
- •5. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •6. Види трудових договорів.
- •1. Трудові права громадян.
- •2. Колективний договір
- •3. Підстави припинення трудового договору.
- •4.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •5.Розірвання трудового договору з ініціативи власника: загальні, додаткові.
3. Підстави припинення трудового договору.
Демократичність і гуманність норм трудового права виявляється не лише у процесі виникнення чи зміни трудового договору, а й у разі його розірвання. Такий взаємозв'язок зумовлюється тим, що трудовий договір — це добровільна угода його сторін, тобто працівника та власника підприємства, установи, організації або вповноваженого ним органу. Тому правомірним є те, що така добровільна угода про виникнення чи зміну трудових відносин може бути й підставою для добровільного їх припинення, за винятком тих випадків, коли розірвання трудового договору може відбуватися і поза волею його сторін.
Однак спершу слід з'ясувати термінологічні поняття — припинення, розірвання трудового договору та поняття звільнення з роботи.
Припинення (розірвання) трудового договору охоплює всі можливі випадки закінчення його дії. Але терміни "припинення" та "розірвання" стосуються лише трудового договору, а термін "звільнення" вживається тоді, коли йдеться про працівника. Припинення трудового договору означає одночасно й звільнення працівника (крім єдиного випадку — смерті). Взаємозумовленість цих понять полягає в тому, що вони мають єдиний порядок, підстави та правові наслідки.
Розірвання трудового договору означає його припинення шляхом одностороннього волевиявлення (працівником, чи власником, чи на вимогу особи, яка не є стороною трудового договору).
Отже, юридичними фактами, що впливають на припинення трудового договору, є такі:
• вольові дії сторін трудового договору або третьої особи;
• подія (закінчення строку трудового договору, виконання обумовленої роботи, смерть працівника).
Безперечно, головним у припиненні трудового договору є визначеність підстав і порядку.
Підстави для припинення трудового договору поділяються на чотири групи:
1) за угодою сторін;
2) з ініціативи працівника;
3) з ініціативи власника або вповноваженого ним органу;
4) з ініціативи третьої особи, яка не є стороною трудового договору.
Кожна із зазначених груп має певні особливості щодо припинення трудового договору.
До характерних ознак припинення трудового договору за угодою сторін належать:
• можливість розірвання будь-якого виду трудового договору;
• вияв ініціативи будь-якої зі сторін і в будь-яким час;
• відсутність строку дії досягнутої угоди про розірвання трудового договору.
Єдиним винятком є трудовий договір з молодими фахівцями, тобто випускниками закладів освіти, які направлені на роботу згідно з державним розподілом і зобов'язані відпрацювати три роки (п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. "Про порядок працевлаштування випускників вузів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням")1.
До четвертої групи підстав припинення трудового належать вимоги третіх осіб, які не є стороною трудового договору. Такими особами є:
-
профспілкові органи;
-
судові органи;
-
військові комісаріати;
-
батьки або особи, які їх замінюють, але тільки стосовно неповнолітніх працівників.
Профспілкові органи мають право порушувати питання про припинення трудового договору не з будь-яким працівником, а лише з керівником, який порушує законодавство про працю та не виконує зобов'язань за колективним договором.
Завершальним етапом припинення трудового договору на основі будь-якої з підстав є порядок його оформлення шляхом видання власником наказу чи розпорядження.
У наказі про звільнення й у трудовій книжці працівника підстава звільнення має відповідати законодавству про працю з обов'язковим зазначенням пункту та статті Закону, наприклад: "звільнений за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України" або "звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України".
Трудова книжка видається працівникові в день його звільнення; днем звільнення вважається останній день роботи Якщо працівник не працював у цей день, то вона видається за першою його вимогою у будь-який наступний робочий день. Затримка видачі трудової книжки з вини власника дає працівникові право вимагати оплати за час затримки.
У разі припинення трудового договору не з вини працівника Законом гарантується виплата вихідної допомоги, тобто відповідної грошової суми. Зокрема, ст. 44 КЗпП України передбачає, що вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується в разі припинення трудового договору в таких випадках:
1) відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством чи від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці (п. б ст. 36 КЗпП України);
2) звільнення працівника з роботи з ініціативи власника у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці (п. 1 ст. 40 КЗпП України);
3) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи (п. 2 ст. 40
КЗпП України);
4) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України); 5) порушення власником або вповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.
Вихідна допомога виплачується в розмірі не менше місячного середнього заробітку у разі призову або вступу працівника на військову службу чи направленням на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 КЗпП України). У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку вихідна допомога виплачується в разі звільнення через порушення власником або вповноваженим ним органом законодавства про охорону праці, колективного договору з цих питань (ст. 38, 39 КЗпП України).