2. Функції держави.

У перекладі з латини "функція" означає виконання, звер­шення. Також цей термін використовується і для позначення обов'язку. Отже, функціями держави є головні напрямки її діяльності, в яких відображаються і конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність і зміст, а також соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві.

Держава як форма організації суспільства має чимало обов'язків (функцій), які поділяють на декілька видів:

а) за соціальним значенням:

— основні (оборона, підтримання зовнішніх відносин, охорона правопорядку, інформаційна, економічна, соціальна, екологічна та ін.);

- неосновні (управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління майном, правосуддя, контроль за видатками бюджету, бухгалтерський облік тощо);

б) за територіальною ознакою:

- внутрішні (економічна, культурно-виховна, охорона й за­хист усіх форм власності, соціальне обслуговування населення, екологічна, охорона правопорядку, громадянських прав та прав і .свобод людини);

- зовнішні (організація співробітництва з іншими країнами та зарубіжними організаціями, захист державного сувереніте­ту, підтримка миру в регіоні, мирне співіснування з іншими державами світу);

в) за часом здійснення:

- постійні (здійснюються на всіх етапах розвитку дер­жави);

- тимчасові (здійснюються таке на певних етапах її розвит­ку, наприклад захист від агресії, створення власної банківської системи і т.д.);

г) за сферами суспільного життя:

- гуманітарні (забезпечення належних умов життя для кожної людини) ;

- економічні (розвиток господарства країни);

- політичні (забезпечення умов для формування і здійснення державної влади на засадах демократії) та ін.

Форми здійснення функцій держави - це спеціальні напрямки її діяльності, за допомогою яких держава виконує свої обов'язки. За правовими наслідками ці форми поділяються на:

- правові (такі, що тягнуть за собою правові наслідки: підготовка й прийняття законів, виконання законів, охорона правопорядку, нагляд за дотриманням законності, винесення обов'язкових для виконання рішень і т.д.);

- не правові (організаційні) (такі, що, на відміну від поперед­ніх, не тягнуть за собою правових наслідків: підбір і розста­новка керівних кадрів, організація недержавного контролю, організація виховання).

3. Поняття механізму та апарату держави.

Механізм держави - це система органів, організацій, інших інститутів держави, які складають її організаційну основу.

Механізми держави складають:

- органи державної влади

- громадянство

- територіальний устрій

- бюджетна, грошова, банківська системи

- Збройні сили та інші військові формування

- державні символи, тощо.

Пріоритетною складовою механізму держави с її політична основа, зокрема органи державної влади.

Апарат держави - це система усіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

Принципи державного апарату України:

- демократизм;- національна рівноправність;- законність; - суверенність;.- паділ влади;- соціальна справедливість;- гуманізм і милосердя;.- поєднання переконання і примусу;- гласність і відкритість, урахування громадської думки;- пріоритетність свобод людини і громадянина;- професіоналізм і компетентність;- стабільність кадрів.

Систему органів державної влади України складають:

1. законодавчий орган - Верховна Рада України;

2. глава держави - Президент України;

3. виконавчі органи - вищі(Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим), центральні (міністерства, державні комітети, інші органи центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом), місцеві (обласні та районні, міст Киева і Севастополя, районів у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, очолювані головами цих адміністрацій, відділи та управління цих адміністрацій, адміністрації державних підприємств та установ); виконкоми та голови сільських, селищних і міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади;

4. судові органи - Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, які будуються на принципах територіальності та спеціалізації (ст. 124 і 125 Конституції України);

5. контрольно-наглядові органи - Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори, податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

Первинною одиницею державного апарату є орган держави.

Орган держави - це окремий службовець (напр.. Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) чи структурно оформлений виокремлений, внутрішньо організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями та відповідними матеріально-технічними засобами для виконання конкретних завдань і функцій держави.

Класифікація органів держави:

1) за місцем у системі державного апарату:

- первинні, тобто ті, які створюються через вибори усім населенням або його частиною

- вторинні, тобто такі, що створюються первинними органами, підзвітні їм

2) за змістом або напрямками державної діяльності:

- органи законодавчої влади;- глава держави;- органи виконавчої влади; - органи судової влади; - контрольно-наглядові органи

3) за способом утворення:

- виборні;- призначувані;

4) за часом функціонування:

- постійні;- тимчасові;

5) за складом

- одноособові;- колегіальні;

6) за територією, на яку

поширюються їхні повноваження

- загальні (центральні);- місцеві ( локальні ).