![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні визначення міжнародного гуманітарного права
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Основні терміни і поняття міжнародного гуманітарного права
- •1.3. Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •1.4. Особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права у внутрішніх збройних конфліктах (збройних конфліктах неміжнародного характеру)
- •Загальні обов’язки командувачів, командирів (начальників) щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 6. Обов'язки помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) – юридичного радника щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •Обов’язки військово-медичного персоналу, щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 8. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм міжнародного гуманітарного права у ході підготовки та ведення воєнних дій
- •2.1. Загальні положення
- •2. 2. Особливості управління об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права
- •2.3. Особливості організації та ведення воєнних дій
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Особливості організації та ведення воєнних дій в обороні
- •2.3.3. Особливості організації та ведення воєнних дій під час наступу
- •2.3.4. Особливості організації та ведення воєнних дій під час зміни військ (сил)
- •2.3.5. Особливості ведення воєнних дій в особливих умовах
- •2.3.6. Особливості організації та здійснення пересування військових частин і підрозділів
- •2.3.7. Особливості розташування військових частин і підрозділів на місці
- •2.3.8. Особливості дій військових частин і підрозділів під час їх участі у проведенні миротворчих операцій
- •2.4. Особливості координації і здійснення вогневого ураження противника
- •2.5. Поводження із жертвами збройних конфліктів, медичним і духовним персоналом противника
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата)
- •2.5.3. Поховання тіл загиблих (померлих) у збройних конфліктах
- •2.5.4. Військовополонені
- •2.5.5. Цивільне населення
- •2.5.6. Медичний і духовний персонал противника
- •2.5.7. Військові перевезення
- •2.5.8. Медичні (санітарні) перевезення
- •2.5.9. Перемир'я і закінчення воєнних дій
- •2.5.10. Загальні правила дій військ (сил) на окупованій території
- •3. Врахування норм міжнародного гуманітарного права під час організації бойового забезпечення
- •3.1. Розвідка
- •3.2. Радіоелектронна боротьба
- •3.3. Тактичне маскування
- •3.4. Інженерне забезпечення
- •3.5. Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •3.6. Морально-психологічне забезпечення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Повітряних Сил (Повітряних Сил) Збройних Сил України
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Перехоплення, огляд і обшук цивільних літальних апаратів
- •4.2.3. Захоплення цивільних літальних апаратів і вантажів противника
- •4.2.4. Дії щодо цивільних літальних апаратів нейтральних держав у зоні збройного конфлікту
- •Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України7
- •4.3.1. Загальні положення
- •4.3.2. Захоплення та знищення суден і вантажів противника
- •4.3.3. Дії щодо нейтральних торгових суден у зоні збройного конфлікту
- •5. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права
- •5.1. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у системі оперативної (бойової ) підготовки
- •5.2. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів
2.5.7. Військові перевезення
2.5.7.1. Військові перевезення означають будь-які переміщення осіб та майна з використанням транспортних засобів.
Замисел на здійснення перевезень визначається старшим начальником, у ньому вказуються:
-
різні канали постачання та евакуації;
-
порядок використання різних транспортних засобів;
-
посадові обов'язки щодо здійснення контролю за перевезеннями.
Командувачі, командири (начальники) усіх рівнів повинні розробляти більш детальні вказівки в межах своїх посадових обов'язків (наприклад, визначати райони розвантаження, порядок проходження транспортних колон через райони, які контролюються своїми військовими частинами (підрозділами).
2.5.7.2. Командувачі, командири (начальники) повинні забезпечити здійснення чіткого розрізнення між санітарними та іншими транспортними засобами.
Якщо дозволяє бойова обстановка, транспортні перевезення в інтересах постачання та евакуації слід здійснювати по роздільних каналах, наприклад:
• тилових (для евакуації військовополонених та трофейного майна немедичного характеру);
-
медичних (для медичного постачання, евакуації хворих, поранених, захопленого медичного і духовного персоналу та майна противника);
-
служби обліку та комплектування військовослужбовців (для передачі особистого майна загиблих (померлих) і відомостей, які дозволяють встановити їхню особу);
-
військової розвідки (для передачі бойових доку ментів).
Військові, медичні та цивільні перевезення повинні плануватися і здійснюватися по окремих маршрутах.
-
Перевезення цивільних осіб цивільними транспортними засобами користуються захистом, який міжнародне гуманітарне право надає цивільним особам і об'єктам.
-
Перевезення військовослужбовців та військового майна військово-транспортними засобами немедичного призначення захистом права війни не користуються.
2.5.8. Медичні (санітарні) перевезення
2.5.8.1. Під медичними (санітарними) перевезеннями мають на увазі перевезення по суші, воді чи повітрю поранених, хворих та осіб, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата), а також медичного, духовного персоналу, медичного обладнання і майна.
Під час здійснення зазначених перевезень повинні виконуватись такі вимоги:
• санітарний транспорт (наземний, водний, повітряний) слід використовувати винятково в медичних цілях;
• технічні правила, стандарти і процедури щодо розпізнавання, оповіщення та радіозв'язку санітарного транспорту повинні відповідати загальноприйнятим міжнародним нормам.
На санітарних транспортних засобах припускається перевезення лише стрілецької зброї і боєприпасів, які:
-
зняті із поранених (хворих і осіб, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата) та тих, хто знаходиться на борту і ще не передані відповідній службі);
-
належать медичному персоналу (особиста стрілецька зброя).
2.5.8.2. У разі евакуації поранених і хворих із районів воєнних дій санітарним транспортом, а також транспортними засобами загального призначення використовуються розпізнавальні емблеми і сигнали (додаток 2 до Керівництва).
2.5.8.3. Госпітальні санітарні судна не можуть бути піддані нападу або захопленню і користуються повагою та захистом за умови, якщо їхні назви і характеристики були повідомлені сторонам, які знаходяться в збройному конфлікті, за 10 днів до їхнього використання. Зазначені судна можуть затримуватися для контролю та огляду на термін не більше 7 днів.
2.5.8.4. Санітарні літальні апарати не можуть піддаватися нападу за умови, якщо їх висота польоту, час і маршрути були узгоджені між сторонами, які перебувають у збройному конфлікті.
Екіпажі санітарних літальних апаратів повинні виконувати вимоги щодо приземлення або посадки на воду для контролю та огляду. Під час приземлення або посадки санітарного літального апарата на воду його перевірка проводиться без затримки та у короткий термін, не допускаючи погіршення стану поранених і хворих.
На випадок вимушеної посадки літальних апаратів на територію, що зайнята військами противника, поранені, хворі, особи, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата, інші особи (крім медичного і духовного персоналу) зі складу збройних сил та екіпажі цих літальних апаратів стають військовополоненими.
2.5.8.5. Організація медичних (санітарних) перевезень не повинна давати сторонам, які перебувають у збройному конфлікті, підстав для взаємних підозр у зловживанні міжнародними розпізнавальними емблемами, знаками і сигналами санітарного транспорту у віроломних цілях (наприклад, для перевезення боєздатних військовослужбовців або інших озброєних осіб, боєприпасів чи майна немедичного характеру).