- •1. Основні визначення міжнародного гуманітарного права
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Основні терміни і поняття міжнародного гуманітарного права
- •1.3. Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •1.4. Особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права у внутрішніх збройних конфліктах (збройних конфліктах неміжнародного характеру)
- •Загальні обов’язки командувачів, командирів (начальників) щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 6. Обов'язки помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) – юридичного радника щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •Обов’язки військово-медичного персоналу, щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 8. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм міжнародного гуманітарного права у ході підготовки та ведення воєнних дій
- •2.1. Загальні положення
- •2. 2. Особливості управління об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права
- •2.3. Особливості організації та ведення воєнних дій
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Особливості організації та ведення воєнних дій в обороні
- •2.3.3. Особливості організації та ведення воєнних дій під час наступу
- •2.3.4. Особливості організації та ведення воєнних дій під час зміни військ (сил)
- •2.3.5. Особливості ведення воєнних дій в особливих умовах
- •2.3.6. Особливості організації та здійснення пересування військових частин і підрозділів
- •2.3.7. Особливості розташування військових частин і підрозділів на місці
- •2.3.8. Особливості дій військових частин і підрозділів під час їх участі у проведенні миротворчих операцій
- •2.4. Особливості координації і здійснення вогневого ураження противника
- •2.5. Поводження із жертвами збройних конфліктів, медичним і духовним персоналом противника
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата)
- •2.5.3. Поховання тіл загиблих (померлих) у збройних конфліктах
- •2.5.4. Військовополонені
- •2.5.5. Цивільне населення
- •2.5.6. Медичний і духовний персонал противника
- •2.5.7. Військові перевезення
- •2.5.8. Медичні (санітарні) перевезення
- •2.5.9. Перемир'я і закінчення воєнних дій
- •2.5.10. Загальні правила дій військ (сил) на окупованій території
- •3. Врахування норм міжнародного гуманітарного права під час організації бойового забезпечення
- •3.1. Розвідка
- •3.2. Радіоелектронна боротьба
- •3.3. Тактичне маскування
- •3.4. Інженерне забезпечення
- •3.5. Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •3.6. Морально-психологічне забезпечення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Повітряних Сил (Повітряних Сил) Збройних Сил України
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Перехоплення, огляд і обшук цивільних літальних апаратів
- •4.2.3. Захоплення цивільних літальних апаратів і вантажів противника
- •4.2.4. Дії щодо цивільних літальних апаратів нейтральних держав у зоні збройного конфлікту
- •Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України7
- •4.3.1. Загальні положення
- •4.3.2. Захоплення та знищення суден і вантажів противника
- •4.3.3. Дії щодо нейтральних торгових суден у зоні збройного конфлікту
- •5. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права
- •5.1. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у системі оперативної (бойової ) підготовки
- •5.2. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів
2.5.4. Військовополонені
2.5.4.1. З військовополоненими (пункт 1.2.31 Керівництва) слід поводитись гуманно, не допускати щодо них актів насильства, залякування та образ.
Військовополонені у повному обсязі зберігають свою цивільну правоздатність, якою вони користувались до полону.
Пораненим і хворим із числа військовополонених повинна надаватись своєчасна медична допомога.
До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, необхідно ставитися з повагою, відповідною до їхнього звання та віку.
Військовополонені підпорядковуються законам, військовим статутам і наказам тієї держави, збройні сили якої їх захопили. Остання має право вжити судових або дисциплінарних заходів відносно будь-якого військовополоненого, який скоїв порушення цих законів, військових статутів або наказів. Військовополонений може бути покараний лише один раз за один і той же проступок або по одному і тому ж звинуваченню.
2.5.4.2. Статус військовополоненого і право на відповідне поводження з ним набирають силу з моменту взяття військовослужбовця у полон.
2.5.4.3. Військовополонений зобов'язаний пред'являти своє посвідчення особи за будь-якої вимоги.
Посвідчення особи у військовополоненого не вилучається, а за відсутності такого в корпусних пунктах прийому військовополонених йому оформляється і видається тимчасове посвідчення особи.
2.5.4.4. У тому випадку, якщо підрозділ, який захопив військовополонених, не в змозі забезпечити їх евакуацію, утримання та охорону доти, доки евакуація не стане можливою, цьому підрозділу слід звільнити військовополонених та вжити заходів щодо забезпечення:
• власної безпеки (наприклад, швидко висунутися в інший район);
• безпеки тих, кого звільняють (наприклад, передати відомості про них тим, хто зможе прийти на допомогу, забезпечити сигнальними засобами для позначення місця знаходження).
2.5.4.5. Допит військовополонених повинен проводитись зрозумілою для них мовою, без застосування катувань та інших примусових заходів.
Під час допиту кожний військовополонений зобов'язаний повідомити лише своє прізвище, ім'я та по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер або, через брак такого, іншу рівноцінну інформацію.
2.5.4.6. Військовополонених слід обшукати, роззброїти, забезпечити їх захист, надати медичну допомогу і евакуювати.
2.5.4.7. Усі речі та предмети особистого користування (крім зброї, військового спорядження і бойових документів), засоби індивідуального захисту, знаки розпізнавання та державної належності, нагороди (відзнаки), предмети обмундирування і харчування, грошові суми та предмети, що мають суб'єктивну цінність, залишаються у власності військовополонених. Виняток складають випадки, коли вилучення вказаних предметів і речей диктується необхідністю забезпечення безпеки військовополонених. У такому разі вилучення здійснюється лише за розпорядженням офіцера, який відповідає за утримання військовополонених, після складання акта і видачі військовополоненому розписки із розбірливо вказаними посадою, військовим званням, прізвищем, іменем та по-батькові особи, яка видала цю розписку.
Усі зазначені в розписці речі, а також грошові суми повинні бути повернуті військовополоненим із закінченням їхнього полону в тому вигляді, у якому вони були вилучені.
2.5.4.8. У ході воєнних дій військовополонені в короткий термін виводяться з районів воєнних дій до бригадного пункту прийому військовополонених з метою проведення їх первинної реєстрації3.
Виведення військовополонених з району воєнних дій здійснюється із дотриманням заходів, спрямованих на забезпечення їхньої безпеки, в супроводі команди, призначеної наказом командира військової частини.
У небезпечній зоні дозволяється тимчасово утримувати лише тих військовополонених, які за станом свого поранення або хвороби під час евакуації будуть піддані більшому ризику для їхнього життя.
2.5.4.9. Бригадний пункт прийому військовополонених створюється за наказом командира військової частини поза бойовим порядком військової частини.
Розміщення бригадних пунктів прийому військовополонених має забезпечувати військовополоненим безпеку їхнього життя і здоров'я.
До початку воєнних дій наказом командира військової частини визначається місце розташування бригадного пункту прийому військовополонених, його кордони та адміністрація.
За організацію роботи бригадного пункту прийому військовополонених та матеріальне забезпечення військовополонених відповідає заступник командира військової частини по тилу, який ще у мирний час повинен скласти схему організації бригадного пункту військовополонених, забезпечити підготовку адміністрації та відповідної матеріальної бази (огородження, позначки, списки, бланки документів, журнали обліку тощо).
Адміністрація бригадного пункту прийому військовополонених здійснює первинну реєстрацію військовополонених, організовує заповнення та відправлення карток-повідомлень про взяття в полон (додаток 7 до Керівництва), вивішує тексти Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими, веде необхідну документацію.
-
Первинна реєстрація оформляється поіменним списком із вказанням прізвища, імені та по-батькові, військового звання, дати народження та особистого номера (або іншої рівноцінної інформації). Начальник, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний довести до військовополонених їх статус, права, обов'язки і правила поводження зрозумілою для них мовою.
-
За вказівкою начальника штабу об'єднання військовополонені евакуюються, із дотриманням заходів безпеки, до корпусних пунктів прийому військовополонених (як правило, у пішому порядку).
Конвой для супроводження військовополонених виділяється від відповідних військових частин.
2.5.4.12. Місця корпусних пунктів прийому військовополонених, табору військовополонених оперативного командування, порядок їх матеріального забезпечення, маршрути для пересування військовополонених та кількість транспорту для евакуації військовополонених визначаються заступником командувача військ оперативного командування по тилу.
2.5.4.13. Конвоювання військовополонених із корпус них пунктів прийому військовополонених до табору військовополонених оперативного командування здійснюється підрозділами, які визначені рішенням командувача військ оперативного командування, під керівництвом начальника конвою у пішому порядку або на спеціально виділеному автотранспорті.
У ході масової евакуації військовополонених для їх конвоювання можуть призначатись підрозділи запасних військових частин оперативного командування.
Кількість військовополонених для конвоювання у пішому порядку не повинна перевищувати 1200 осіб на один конвой літом і 800 осіб - зимою. При швидкості руху - 3-4 км/год, величина добового переходу складає 20 – 25 кілометрів.
Під час конвоювання влаштовуються привали:
малі - кожний час руху на 10-15 хвилин;
великі - через 4-5 годин руху на 2-3 години.
Для підсилення охорони великих колон можуть виділятись службові собаки або виставлятись бокові дозори (на віддаленні 20 - 25 м від маршруту руху).
Маршрути для пересування військовополонених повинні призначатись осторонь від корпусних автомобільних доріг, доріг оперативних командувань та районів розташування військ і тилових об'єктів.
2.5.4.14. Евакуація військовополонених за межі району ведення воєнних дій здійснюється, як правило, залізничним (водним) транспортом. Станції (пристані) завантаження військовополонених призначаються осторонь від районів розташування військ і тилових об'єктів. В окремих випадках, залежно від умов обстановки, евакуація військовополонених може здійснюватись автотранспортом або у пішому порядку.
Відправлення військовополонених залізничним транспортом повинно здійснюватись у вагонах, які обладнані під перевезення людей, мають необхідний запас палива для обігрівання в зимовий час та за умов дотримання санітарних вимог.
2.5.4.15. Умови розміщення військовополонених повинні бути не менш сприятливими, ніж ті, в яких знаходяться війська держави, яка тримає їх у полоні.
Забороняється:
-
розміщення таборів (пунктів) військовополонених поблизу підприємств атомної енергетики, хімічних і інших потенційно небезпечних об'єктів промисловості, а також воєнних об'єктів;
-
використання таборів (пунктів) військовополонених, а також самих військовополонених для захисту їхньою присутністю воєнних об'єктів або будь-яких районів сторони, яка їх утримує.
2.5.4.16. У термін не пізніше 7 днів із моменту взяття його у полон (прибуття на бригадний пункт прийому військовополонених) військовополоненому має надаватись можливість заповнити і відправити картку-повідомлення про взяття в полон (додаток 7 до Керівництва):
одну - своїй сім'ї;
іншу - до Центрального Довідкового Агентства.
На випадок переміщення військовополонених їм офіційно повинні доводитися час їх відправлення та нова поштова адреса.
У такому разі їм дозволяється брати з собою особисті речі, вага яких не повинна перевищувати 25 кг на одного військовополоненого.
-
Табори (пункти прийому) військовополонених, якщо дозволяє обстановка, повинні бути позначені буквами «PW» або «PG»4 та розташовані таким чином, щоб їх чітко було видно з повітря.
-
Формування та утримання груп військовополонених, по можливості, проводиться з урахуванням особливостей їх військового звання, національності, мови, віросповідання, статі та звичаїв.
Військовополонені, які служили в одних і тих збройних силах, не повинні розділятися, окрім, як за їх згодою.
Військовополоненим необхідно надавати можливість для виконання релігійних обрядів, зайняття спортом, самоосвітою та інтелектуальною діяльністю.
2.5.4.19. Розподіл військовополонених за категоріями здійснюється у таборі військовополонених оперативного командування уповноваженим Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Робота цього уповноваженого забезпечується через перекладача табору.
В корпусних та бригадних пунктах прийому військовополонених здійснюється розподіл військовополонених офіцерів від інших категорій військовослужбовців, а також – жінок від чоловіків.
2.5.4.20. У таборі військовополонених оперативного командування військовополонені розташовуються у відокремлених містечках, а в окремих випадках - у наметах або інших спорудах, встановлених (побудованих) силами військовополонених.
Територія табору військовополонених повинна бути огороджена колючим дротом в два ряди кілків висотою 2 метри. Із зовнішнього боку табору обладнується контрольно-слідова смуга шириною не менше 6 метрів.
2.5.4.21. Охорона військовополонених здійснюється:
-
у таборі військовополонених оперативного командування - підрозділами, призначеними рішенням командувача військ оперативного командування;
-
на корпусних пунктах прийому військовополонених — підрозділами, призначеними рішенням командувача армійського корпусу;
-
на бригадних пунктах прийому військовополонених - силами адміністрації цих пунктів.
2.5.4.22. Начальник табору військовополонених оперативного командування передає військовополонених уповноваженому Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за актом. Евакуація до тилового табору здійснюється лише після проведення санітар но-протиепідемічних заходів серед військовополонених.
2.5.4.23. Харчування військовополонених у бригадних пунктах прийому військовополонених здійснюється за рахунок фондів військових частин за спеціально встановленими нормами і організовується, по можливості, з урахуванням звичного для них режиму і раціону.
Під час конвоювання на відстань до 50 км можуть видаватися продукти, що не потребують термічної обробки.
Якщо конвоювання здійснюється на більшу відстань, військовополоненим один раз на добу видається гаряча їжа. У цьому випадку для обслуговування військовополонених виділяються польові кухні або котли з відповідним обладнанням.
Організація харчування військовополонених на шляху покладається на помічника начальника конвою по забезпеченню, який призначається зі складу пункту прийому військовополонених. У його розпорядження виділяється господарча команда із розрахунку 1 особа на 100 – 150 військовополонених.
2.5.4.24. Обмундируванням, білизною і взуттям військовополонені забезпечуються за рахунок трофейного або, за необхідності, – й того, що було у вжитку, речового майна вітчизняного виробництва (із врахуванням пори року).
2.5.4.25. Медичне обслуговування військовополонених під час перебування їх в дивізійних (бригадних) пунктах військовополонених та під час конвоювання здійснюється медичним персоналом, виявленим із числа військовополонених.
2.5.4.26. Для надання медичної допомоги використовуються, в першу чергу, трофейні медикаменти.
Забезпечення предметами особистої гігієни першої необхідності здійснюється таким самим чином.
2.5.4.27. За необхідності поранені та хворі військовополонені тимчасово евакуюються у встановленому порядку до медичних підрозділів військових частин, де тимчасово розташовуються окремо від військовослужбовців Збройних Сил України.
Ті, хто потребує кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги, направляються до госпіталів для військовополонених.
-
Медичні огляди військовополонених повинні проводитись не рідше ніж один раз на місяць.
-
Працездатні військовополонені з числа рядового складу, крім робіт з обладнання та утримання місць їхнього розташування, можуть у примусовому порядку залучатись до виконання робіт невоєнного характеру, які не пов'язані із ризиком для їхнього життя і здоров'я, з урахуванням віку, статі та фізичних якостей.
До таких робіт можуть відноситись:
-
сільськогосподарські роботи;
-
роботи в добувній або переробній галузі промисловості (за винятком металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості);
-
навантажувально-розвантажувальні роботи;
-
торгова діяльність, мистецтво та ремесло;
-
роботи у домашньому господарстві;
-
комунальні послуги.
Розподіл військовополонених на роботи здійснюється начальником табору військовополонених оперативного командування5.
Притягнення до небезпечних видів робіт (у тому числі до розмінування) може здійснюватися лише за письмовою згодою самих військовополонених.
Військовополонені з числа командного складу можуть залучатися до робіт лише як особи, які керують та контролюють роботу військовополонених із числа рядового складу.
Тривалість і умови праці повинні відповідати нормам, установленим чинним законодавством України.
2.5.4.30. На військовополонених можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
-
штраф у розмірі не більше 50% авансу в рахунок грошового забезпечення і платні за виконання робіт6 на термін не більше 30 діб;
-
позбавлення пільг, які надані додатково до тих, які передбачені Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими;
-
позачергові наряди, тривалістю не більше двох годин на день;
-
арешт.
Право накладати вказані стягнення мають начальники табору військовополонених оперативного командування, корпусного та бригадного пунктів прийому військовополонених або їх заступники.
2.5.4.31. Застосування зброї проти тих військовополонених, які скоюють втечу або намір втечі, є заходом над звичайного характеру, якому завжди повинні передувати попередження, що відповідають обставинам.
До військовополоненого, який був затриманий під час спроби втечі, застосовується лише одне із дисциплінарних стягнень.