1. Гражданский процессуальный кодекс Украины от 18.03.04 г. /Голос Украины – 18 мая, 20 мая 2004 г. - № 89, 91.

2. Об органах регистрации актов гражданского состояния: Закон Украины от 24.12.1993. //Голос Украины от 11.02.1994 (с последующими изменениями и дополнениями).

3. О нотариате: Закон Украины от 02.09.1993 г. //Голос Украины от 05.10.1993 (с последующими изменениями и дополнениями).

4. О судебной практике по делам о признании гражданина ограниченно дееспособным или недееспособным: Постановление Пленума Верховного Суда УССР от 28.03.1972 г. №3.

5. О судебной практике по делам по жалобам на нотариальные действия или отказ в их совершении: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.01.1992 г. №2.

6. О судебной практике по делам об установлении фактов, имеющих юридическое значение: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 г. №5.

7. Гражданский процесс Украины: Учебное пособие. /Отв. ред. Червоный Ю.С. – Харьков: “Одиссей”, 2003.

8. Гражданский процесс: Учебник. /Под ред. Комарова В.В. – Харьков: “Одиссей”, 2001.

9. Зейкан Я.П. Коментар цивільного процесуального кодексу України. – К.: “Юридична практика”, 2006.

10. Луспеник Д. Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення. //Право України. – 2004. - №7.

11. Сисоєв Д. Наказне провадження в цивільному процесі Республіки Білорусь. //Право України. – 2003. - №8.

12. Цивільний процесс: Навчальний посібник. /За ред. Ю.В.Білоусова. – К.: “Прецедент”, 2006.

13. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник. – Київ: “Видавничий дім ІнЮре”, 2005.

Методические рекомендации.

Особое производство является самостоятельной разновидностью гражданского судопроизводства. Приступая к изучению темы нужно, прежде всего, дать понятие особого производства и перечислить категории дел, которые рассматриваются в этом порядке. В зависимости от характера требования, переданного на рассмотрение суда, каждое дело особого производства имеет свои, лишь ему присущие особенности. Однако все эти дела имеют общие черты, отличающие их от дел искового производства. Студенту необходимо выявить эти отличия.

По второму вопросу следует подробно остановиться на особенностях рассмотрения некоторых категорий дел особого производства:

1. об ограничении гражданской дееспособности физического лица, признании физического лица недееспособным и восстановлении гражданской дееспособности физического лица. Здесь нужно определить подсудность, круг лиц, могущих быть заявителями, содержание заявления, особенности подготовки, рассмотрения дела и исполнения решения.

2. о признании физического лица безвестно отсутствующим или объявлении его умершим. Здесь нужно определить подсудность, содержание заявления, особенности подготовки и рассмотрения дела.

3. об усыновлении. По этой категории дел следует определить подсудность, содержание заявления и документы, которые к нему прилагаются в зависимости от того, кто является заявителем, особенности подготовки и рассмотрения дела.

4. об установлении фактов, имеющих юридическое значение. Статья 256 ГПК содержит перечень юридических фактов, которые устанавливаются в судебном порядке. Студенту необходимо перечислить их, учитывая, что данный перечень не является исчерпывающим. Далее нужно определить подсудность и содержание заявления.

Поскольку приказное производство является сравнительно новым видом гражданского судопроизводства, за основу ответа на первый вопрос студенту следует взять теоретические положения, изложенные в лекции. Здесь же следует, изучив ст. 95, 96 ГПК, дать понятие судебного приказа и перечислить требования, по которым он может быть выдан.

Изучение четвертого вопроса предполагает уяснение порядка подачи заявления о выдаче судебного приказа и принятия его судом (ст. 97-101 ГПК).

По пятому вопросу студент должен указать в какой срок выдается судебный приказ, его содержание и порядок вступления в силу (ст. 102-105 ГПК).

Так как приказное производство является бесспорным, должник наделен правом подать заявление об отмене судебного приказа. Студент должен описать порядок совершения данного действия и его правовые последствия (ст. 106 ГПК).

Завдання 1.

Опікунська рада звернулася до суду з заявою про визнання К. недієздатним на під­ставі того, що він страждає на психічний розлад. Заява була подана до суду за місцем прожи­вання К. У заяві було зазначено, що К. знаходиться у психоневрологічному диспансері, де проходить черговий курс лікування. Опікунською радою було також заявлено клопотання про витребування з лікувального закладу необхідних документів на підтвердження зазначених заяві фактів.

Суд прийняв заяву та відкрив провадження по справі. В задоволенні клопотання щодо витребування доказів суд вимовив на підставі того, що відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України кожен має доказати ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а суд не може втручатись у формування кола доказів у справі.

Дайте правову оцінку діям суду .Визначте порядок відкриття провадження та роз­гляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.

Завдання 2.

Ф. звернулася до суду за місцем свого проживання з заявою про усиновлення дити­ни. В заяві вона зазначила, що перебуває у шлюбі сім років, після тяжкої травми, незважаючи на тривале лікування, не може мати дітей. Вони с чоловіком мають трикімнатну квартиру, за­ймаються підприємницькою діяльністю і можуть забезпечити усі умови для виховання та утримання дитини.

До заяви були додані: копія свідотства про шлюб, копія декларації про доходи та правовстановлюючий документ на квартиру. Суд прийняв заяву і відкрив провадження у справі.

Чи є підстави для відкриття провадження у справі ? Які дії має здійснити суддя при підготовці справ про усиновлення до судового розгляду? Визначте склад суб'єктів, предмет доказування та коло необхідних доказів по справах про усиновлення

Завдання 3.

КП "Харківські теплові мережі" звернулось до суду з заявою про видачу судового на­казу з вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з низки неплатників.

Суддя у прийнятті заяви відмовив, пояснивши, що заявлені вимоги повинні розгляда­тися в позовному провадженні.

Представник КП попросив суддю постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Суддя відмовив в цьому на підставі того, що ухвала про відмову про видачу судового наказу постановляється при розгляді справи по суті, а заява КП по суті не розглядалась.

Які помилки допущені суддею?

Завдання 4.

До суду звернувся прокурор в інтересах Степанової з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В заяві прокурор вказав, що в результаті перевірки встановлено, що Степанова була звільнена з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, але і по теперішній час не отримала належну їй до виплати суми заробітної плати і тому опинилася в скрутному матеріальному становищі. Зазначена обставина позбавляє Степанову можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 36-1 Закон) України "Про прокуратуру'' вбачаються підстави для звернення про­курора в межах його компетенції до місцевого суду на захист прав Степанової.

Чи мав право прокурор звертатися до суду з такою вимогою і з таких підстав? Чи може прокурор взагалі звертатися з заявою про видачу судового наказу?Хто може бути за­явником в наказному провадженні?