3.3.1. Дитячі ігрові площадки
Дитячі ігрові площадки - це двірський простір, створюваний для задоволення потреб в іграх двох вікових груп дітей: від 2 до 6 років і від 7 до 12.
Міські діти ростуть у неприродних умовах і їм необхідно створити ігрову волю. Штучним шляхом обладнати місця для активних і різноманітних ігор. При цьому відправною базою вибору є психологія поводження. Вона ж у дітей до 12 років носить характер "діяльності заради діяльності", а з переходом до зрілості стає спортом, тобто змаганням уміння.
До 6 років дітей залучає просте ігрове поле: пісочниці, игрушки-качалки і тому подібні пристрої. Тому стандартне устаткування може охоплювати малі форми, приведені на рис.3.2, де зображений ігровий комплекс значної площі. Але це рішення не зовсім відповідає гігієнічним вимогам.
Рис. 3.2. Ігровий комплекс для дітей від 2 до 6 років:
1 -качели і Качалки; 2 - пісочниця; 3- покриття з легких матеріалів; 4 -гірка з ігровою скульптурою; 5-навіс; 6-декоративні ігрові скульптури; 7-ліана для лазания; 8-дерево для лазания; 9 - декоративне мощение; .10-тоннель; 11- стежина з плитки; 12 - гірка
Санітарні лікарі вважають, що планування ігрових площадок повинна відповідати двом умовам:
1. По-перше, охороняти малолітніх від поширення інфекцій. Для цього площадки варто наділяти невеликою площею, що виключає скупчення значної кількості дітей.
2. По-друге, забезпечувати нагляд батьків за своїми чадами. На площадках потрібно виділяти місця для перебування дорослих: ослона, навіси і т.д..
Після 6 років інтереси дітей міняються, їхні рухливі ігри ускладнюються, тому ігрове поле планировочно вирішують, як показано на рис.3.3а. На територіях іноді розташовують комплексні площадки типу зображеної на рис, 3.3б, на території якої виділена невелика зона для дітей більш молодшого віку.
Р и с . 3.3. Ігрові. площадки для дітей від 7 до 12 років:
а - площадка для їзди на роликах; б - комплексна ігрова площадка; 1 - доріжка для їзди і бігу; 2-декоративна водойма з душем; 3 - карусель; 4 - навіс-"вокзал"; 5 - "табір індіанців"; 6 - спортивна площадка для дітей 7-12 років; 7-площадка для дітей молодшого віку; 8-устаткування спортивно-ігрового комплексу.
3.3.2. Площадки для відпочинку
Площадки для відпочинку призначають для дорослого населення. Їх диференціюють по інтересах різних вікових груп. Так, для жителів середнього віку площадки оснащують місцями з устаткуванням для тихих ігор. Якщо площа території дозволяє, то влаштовують площадки для гучних ігор. Їх розміщають не ближче, чим у 20 м від житлових будинків.
На площадках для літніх жителів, що тяжіють до пасивного відпочинку, установлюють зручні лави. Їх затінюють зеленими насадженнями, перголами чи навісами.
Нормативна забезпеченість площадками для відпочинку складає 0,2—0,3 м2 на одного жителя прилягаючих будинків. Площу кожної з них призначають у межах 25—75 м2, виходячи з планувальних можливостей забудованих територій.
У щільно забудованих дворах використовують два типи площадок: непрохідні і кишенькові. Їхні схеми показані на рис.3.4 а та б. Розміщення устаткування ілюструють схеми рис.3.4 в та г .
При створенні площадок декоративними засобами прагнуть забезпечити належний дизайн. По можливості влаштовують невеликі декоративні водойми й альпійські гірки. Створюють композиції з великих садових валунів. Відкривають огляд привабливої частини двору чи прилягаючої територій.
Для озеленення застосовують дерева і квітучі чагарники, що володіють високими декоративними властивостями. Квітники засаджують багаторічними квітами. До складу устаткування включають прилади висвітлення, сміттєві урни і навіть питні фонтанчики.
Рис. 3.4. Площадки для відпочинку жителів середнього і літнього віку:
а - непрохідні площадки на пішохідних шляхах; б-те ж, кишенькові; в - площадки для тихого відпочинку; г-те ж, настільних ігор; 1-трельяж-стінка; 2-лави; 3 – мощення з плит; 4 – квіткарка; 5 – пергола; 6 – альтанка; 7-стіл з лавами.