1.2.3. Технічний висновок

Технічний висновок складають, відображаючи результати детального обстеження. Висновок складається з чотирьох частин: Архітектурна; Конструктивна; Техніко-економічна; Висновки.

Архітектурна частина

В архітектурній частині приводять обмірні креслення, генеральний план ділянки, фасадів і поэтажных планів, подовжні і поперечні розрізи. До цього додають короткий опис архітектури будинку і прилягаючої забудови.

Для будинків, що представляють архітектурно-художню цінність, фасади представляють у виді фотографій, виконують обмірні креслення.

Конструктивна частина

Конструктивна частина технічного висновку містить:

1. Креслення всіх конструктивних частин будинку;

2. Опис технічного стану конструктивних частин будинку і деформацій з додатком фотографій.

3. Дані лабораторних і натурних досліджень методами, що неруйнують;

4. Перевірочні розрахунки конструкцій.

5. Збережені архівні матеріали, що характеризують конструктивні елементи обстеженого будинку.

Техніко-економічна частина

У техніко-економічній частині:

1. Відображають:

- фізичний і моральний знос будинку;

- характер планування квартир і їхнього інженерного оснащення.

2. Висвітлюють благоустрій прилягаючої території й екологічний стан навколишнього середовища.

3. Визначають орієнтовану вартість реконструкції й економічно обґрунтовані заходи.

4. Базуючи на ці техніко-економічні показники, складають бізнес-плани.

Висновки

Висновки містять рекомендації про можливу долю будинку в цілому і його окремих елементах. Вони є відправною крапкою для розробки тих же бізнес-планів і проектування капітального чи ремонту реконструкції.

Розділ 2. Санація територій методами реконструкції

2.1. Обстеження санітарно-гігієнічних умов експлуатації при загальному обстеженні.

Гігієну середовища на території, як правило, перевіряють по двох факторах: шумовому і инсоляційному режимам забудови. У деяких особливо обговорених випадках оцінюють загазованість повітряного басейну, аераційний режим, стан санітарно-епідеміологічної ситуації житлової території.

2.1.1. Инсоляційний режим

При дослідженні инсоляційного режиму:

1. Визначають ділянки, що опромінюються недостатньо сонцем, території, де тривалість інсоляцій нормується. До них відносяться площадки для пасивного й активного відпочинку, спорту й ін.

2. Виявляють инсоляционный режим на рівні першого поверху в приміщеннях шкіл і дошкільних установ, але головне, житлових будинків.

Інсоляція будинків і споруджень - одне з найважливіших вимог гігієнічності старої забудови. Умови інсоляції виявляють камеральним способом. Критерієм інсоляції є тривалість сонячного опромінення.

У "Санітарних нормах і правилах забезпечення інсоляцією житлових і суспільних будинків і територій житлової забудови міст і інших населених пунктів" (№ 1180-74) передбачене забезпечення прямого сонячного опромінення територій і житлових приміщень тривалістю не менш 3 годин у день у період з 22 березня по 22 вересня. Цю величину визначають розрахунково-графічними методами чи моделюванням.

Існує два розрахунково-графічних методи: Б. А. Дунаєва и Д.С.Масленикова.

Методи дуже прості, і їх використовують у практиці загального обстеження, оскільки точність результатів, що досягається, цілком відповідає задачам такого обстеження.

Стан інсоляції будинків і території визначають у такій послідовності:

1. Спочатку підготовляють план досліджуваної території.

2. На плані показують тільки будинку опорного фонду.

3. На кресленні ситуаційного плану відзначають висотні перепади місцевості в характерних крапках

4. У габаритах досліджуваних будинків записують такі вихідні параметри як:

А) Розрахункові висоти вікон нижнього житлового поверху.

Б) Вертикальні оцінки вікон нижнього житлового поверху.

5. Далі роблять розрахунки.

Відомості, отримані в результаті, розрахунків, наносять на опорний план території, яка реконструюється у виді картограм інсоляції. (Приклад рис. 2.1 і рис.2.2б). Умовні позначки, нанесені на план у габаритах будинків, характеризують стан сонячного опромінення приміщень існуючої забудови.

Картограми інсоляції допомагають вирішити наступні задачі реконструкції:

1. Установити, які будинки і їхні частини варто знести для забезпечення нормальної інсоляції.

2. Визначити будинки, що підлягають переустаткуванню в установи з короткочасним перебуванням у них людей.

3. Оптимально розмістити на території площадки, що вимагають підвищеної інсоляції.

Методом моделювання инсоляційні картограми будують, використовуючи спеціальний прилад - инсолятор. Для дослідження виконують макет забудови. Його встановлюють на поворотній площадці приладу, що дозволяє розташовувати макет під будь-яким кутом до світлового потоку, що імітує сонячний. Як джерело світла використовують прожектор, віднесений на визначену відстань, у результаті чого забезпечують паралельність світлових променів. При висвітленні макета "сонцем" одержують чіткі тіні від моделей будинків, що фіксують на плівці фотоапарату. Змінюючи положення моделі, реєструють тіні в різної годинник доби. Сполучаючи отримані фотознімки визначають инсоляційні режими будинків у забудові і території.

Рис.2.1. Картограма інсоляції забудови:

1 - приміщення і території з тривалістю інсоляції більш 1,5 год/добу; 2 - приміщення, які инсолюються менш, 1,5 год/добу; 3 -те ж, території; 4 - території, які не інсолюються.