Аверинцев с.С. «Морфология культуры» о.Шпенглера //Новые идеи в

философии. Ежегодник философского общества. - М 1991.

Арендт Х. Між минулим і майбутнім – К., 2002.

Гатальська С.М. Тип культури та її цивілізаційні форми як предмет філософії культури //Гатальська С.М. Філософія культури. –К., 2005.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа. -М1991.

Лотман Ю. К проблеме типологии культуры //Лотман Ю.М. Избр.статьи в 3 т. – т.1 – Таллин,1992.

Рікер П. Історія та істина. – К., 2001.

Свасьян К. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу // Шпенглер О. Закат Европы. Т.1 – М., 1991.

Соловьев В. Данилевский. // Соловьев В.С. Соч.: в 2 т. – т.2. – М, 1988.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество – М., 1992.

Тавризян Г.М. О.Шпенглер и Й.Хейзинга: две концепции кризиса культуры. -М

1989.

Хангтингтон С. Столкновение цивилизаций? // Полис, 1994, № 1.

Цивилизационные модели современности и их исторические корни /Ю.Н.Пахомов, С.Б.Крымский, Ю.В.Павленко и др. – К.: Наукова думка, 2002.

Тема 3. Сталість та мінливість у розвитку культури. Традиція як особлива реальність культури.

Лекції 4-5 (4 год)

Сталість та мінливість; наступність у розвитку культури.

Сутність традиції як способу існування культурного світу; спадковий характер будь-якого сучасного. “Традиція велика” і “традиція мала” (Р.Редфілд).

Традиція як деякі сталі форми поведінки людей спільність позицій цінностей і смаків (К.Поппер). Типове в культурі як смислове ядро традиції. Концепція архетипів (К.Г.Юнг М.Еліаде) і її значення для сучасних наукових розвідок в галузі дослідження архетипно-традиційних образів понять жанрів сюжетів подій.

Традиція як почуття історії як відчуття злитності неминущого й минущого (Т.Еліот). Зв‘язок з національною традицією та потреба в укоріненні як найважливіша потреба людської душі (С.Вейль). Поняття стилю традиціональності і традиція як антиаргументативний авторитет (П.Рікер).

Проблема раціоналізації традиції (Е.Гусерль М.Вебер).

Традиція та інновація. Інновація як антагоністична складова стилю традиціоналізму (П.Рікер). Вірність традиції як вірність мові (Ж.Деріда).

Протиставлення концептові “традиції” концепту “розриву” (Г.Башляр М.Фуко). Критика П.Рікером інтерпретації сучасності в термінах “розриву”.

Поняття традиційної культури. Традиційна культура як охоронниця “священної історії” (М.Еліаде).

Традиція як умова розуміння і універсальне середовище його розгортання (Х.-Г.Гадамер). Класицизм і модернізм.

Культурполітична навантаженість інтерпретації традиції як необхідна умова самоствердження національної спільності.

Самостійна робота (4 год)

Завдання до теми 3

Опрацювати наступні питання:

1. Яке значення має концепція архетипів для культурфілософського дослідження?

2. Проаналізуйте та порівняйте синонімічні терміни: “архетип”, “універсалія”, “інваріант”.

3. В чому полягає специфіка традиційної культури?

4. Чи має сенс раціоналізація традиції?

5. Як Ви розумієте тезу Г.Ґ.Гадамера “традиція є форма авторитету”?

6. У чому суть протиставлення концепту “розрив” концептові “традиція”?

Література

Основна

Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М., 1988.

Кримський С.Б. Архетипи української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. Зб.наук.праць. - К., 1996.

Шилз Э. О содержании термина “традиция” // Ерасов Б.С. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. Пособие для вузов. – М., 2004.

Эйзенштадт Ш. О неопределенности термина “традиция”//Ерасов Б.С. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. Пособие для вузов. – М., 2004.

Элиот Т. Традиция и индивидуальный талант//Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ в. М1987.

Додаткова

Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции.- М., 1996.

Арендт Х. Між минулим і майбутнім. -К., 2002.

Библер В.С. На гранях логики культури. М., 1997.

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХУ-ХУШ с. Т.1 Структури повсякденності: можливе і неможливе. К, 1995.

Бубер М. Перводистанция и отношение // Лабиринт. Л., Свердловск, 1991, № 2.

Вейль С. Укорінення. – К. Дух і Літера, 2000.

Визгин В.П. Культура сегодня: ситуация распутья// От философии жизни к философии культуры. СПб, 2001.

Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ

// Єрмоленко АМ. Комунікативна практична філософія. К. 1999.

Гатальська С.М. Філософія культури як філософія архетипно-традиційного // Гатальська С.М. Філософія культури. -К., 2005.

Гуссерль /Деррида. Начала геометрии. М., 1966 /Делез Ж. Различие и повторение. М, 1998.

Иванов В.В, Топоров В.Н. Инвариант и трансформации в мифологических и фольклорных текстах // Типологические исследования по фольклору. – М, 1975.

Козловски П .Культура постмодерна. М., 1997.

Кримський С.Б. Національні архетипи або про те до чого ми належимо назавжди //Католицький щорічник. -К “КМ Academia”1996

Ліотар Ж.-Ф. Ситуація постмодерну // Філос. і соц.думка. – 1995. № 5-6.

Макінтайр Е. Після чесноти. Дослідження з теорії моралі. К., 2002.

Малявин В.В. Мифология и традиция постмодернизма.// Логос. Кн.1. Разум.Духовность.Традиция. -Л1991.

Михайлов А.В. . Языки культуры. М., 1997.

Попович М. Модерн і постмодерн: філософія і політика// Дух і Літера, № 9-10.

Рікер П. Сам як інший -К.:Дух і Літера, 2002.-458с.

Рикёр П.Память, история, забвение/Пер. С фр.-М.: Издательство гуманитарной литературы,2004 (Французкая философия Ххвека)-728с.

Семенцов В.С.. Проблема трансляции традиционной культуры/Восток-Запад. - М. 1988.

Традиция в истории культуры. М,1978

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.

Хайдеггер М. Исток художественного творения //Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ в. –М.,1987.

Шацкий Е. Утопия и традиция. - М., 1990.

Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом. М., 2004.

Эко У. Инновация и повторение // Философия эпохи постмодерна. Минск, 1996.

Элиаде М. Миф о вечном возвращении. Архетипы и повторяемость. СПб 1998.

Эрн В.Ф. Борьба за Логос // Єрн В.Ф. Соч. М., 1991.

Юнг К.Г. Архетип и символ. - М1991.