- •61. Система філософії та її структурні складові
- •62. Історичні типи світогляду
- •63. Картина світу. Філософська картина світу.
- •64 Проблема визначення предмету філософії.
- •65. Основні функції філософії.
- •66 Буття та його основні форми.
- •67. Матерія та її основні форми руху.
- •68. Простір і час (основні характеристики).
- •69. Рух (основні форми та властивості).
- •70. Проблема матеріальної єдності світу.
- •71.Основні принципи та категорії діалектики.
- •72. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •73. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- •74. Діалектичний закон заперечення заперечення.
- •75. Альтернативи діалектики.
- •76. Основні принципи гносеології.
- •77. Суб’єкт і об’єкт у процесі пізнання.
- •78. Критерії істини.
- •79. Істина як процес.
- •80. Чуттєве пізнання та його форми.
- •81. Раціональне пізнання та його форми.
- •82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- •83. Емпіричні методи пізнання.
- •84. Теоретичні методи пізнання.
- •85. Інтуїція у процесі пізнання.
- •86. Практика у процесі пізнання.
- •87. Сутність людини та сенс її життя.*
- •88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •89. Проблема людської свободи та відповідальності.
- •90. Особистість і суспільство.
- •91. Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •92. Взаємодія природи та суспільства.
- •93. Проблема свідомості у філософії.
- •94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •95. Суспільна свідомість та її структура.
- •96. Правова та моральна свідомість.
- •97. Політична свідомість.
- •98. Естетична свідомість.
- •99. Мораль і політика.
- •100.Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •102. Поняття соціально-історичної практики.
- •103 Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •105 Проблема історичного прогресу.
- •106 Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •107 Цивілізаційні моделі розвитку суспільства.
- •108 Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •109 Ціннісні орієнтації особистості.
- •110 Філософія культури.
- •111 Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).
- •112 Поняття “наука” (класифікація наук).
- •113 Етичні проблеми науки.
- •114 Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •115 Принцип плюралізму в історії філософії.
- •116 Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •117. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
117. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
.Глобальними проблемами називають комплекс проблем, якi стосуюься людськоiї цивiлізації загалом та утворюють загрозу її подальшому iснуванню. Їx вирiшення можливе тiльки зусиллями всього людства й лише в комплексi, оскiльки вони взаємозумовленi. Виникнення глобальних проблем викликане рiзким зростаниям чисельностi населення та збiльшенням обсягiв виробничоi' дiяльностi, її iнтернацiоналiзацiею. Виокремлюють такі глобальнi проблеми: загроза термоядерної вiйни; забруднення довкiлля (перед усім атмосфери та свiтового океану); дмографiчний вибух; вичерпання природнux pecypcie; голод, злиденнiсть, неписьменнiсть; економiчна вiдсталiсть.Для вирiшення цих проблем людина має переглянути свою дiяльнiсть у трьох напрямах: науково-технiчному, соцiокультурному, економiчному. Проте глобальнi проблеми викликанi не лише економiчними, науковими, полiтичними чинниками, їх вирiшення можливе за умови перетворення самої людини, її духовного вдосконалення, зростання значення загальнолюдських цiнностей. Отже, спiльнi зусилля у вирiшеннi глобальнux проблем приводять до iнтернацiоналiзацїї суспiльнux вiдносuн, вuмaгaють узгодження власнux i суспiльнux, нацiональнux i глобальнux iнmepecie. Головна тенденцiя розвитку сучасного суспiльства - формування єдиного свiтового спiвтовариства, умовою виживання якого та стимулом життедiяльностi мають стати загальнолюдськi цiнностi, вiдродження гуманiстичнux цiнностей i духовне вдосконалення особистостi.