3.6 Консервація модуля 2ннк-м.

При необхідності консервації модуля в умовах експлуатації виконати наступні операції:

• обмити модуль під сильним струменем води, звернувши при цьому особливу увагу на чистоту вузлів стиковки і камери джерела зонда;

• нанести мастило УНІОЛ-1 на гумові кільця ущільнювачів і

різьбові з'єднання;

• знежирити модуль розчином кальцинованої соди з температурою (60-80) С^о протягом 2-3 хв і досуха протерти його чистою тканиною;

• покрити модуль шаром (товщина не менше 1 мм) мастила для консервації, К-17 ГОСТ 10877-76 (або аналогічного), обгорнути його поліетиленовою плівкою по ГОСТ 10354-82 завтовшки не менше 0,07 мм і укласти в ящик;

Термін тимчасового протикорозійного захисту модуля без переконсервації 3 роки.

3.6.1 Правила зберігання

Тривале зберігання модуля, законсервованого п. 15.6. 1, повинно здійснюватися в сухих опалювальних і провітрюваних приміщеннях при температурі навколишнього повітря від 5 до 40 С^о.

В місцях зберігання повітря не повинне містити шкідливих домішок, що викликають корозію.

3.7 Транспортування

Модуль в упаковці може транспортуватися будь-яким видом транспорту без додаткової тари за умови захисту від прямої дії атмосферних опадів.

При транспортуванні повітряним транспортом модуль повинен бути розміщений у спеціальному герметичному відсіку.

При транспортуванні в процесі експлуатації модуль, як правило, перевозиться в станції (підйомнику, лабораторії), де він повинен бути надійно закріплений в спеціально відведеному місці і захищений від зсуву при струсі.

4 Охорона праці.

Охорона праці – це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних та лікувально - профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження життя і здоров’я людини в процесі праці. Заходи технічного характеру дозволяють захистити робітників від різних видів травматизму та нещасних випадків, забезпечують здорові умови праці.

Охорона праці – це комплексна дисципліна, що вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, причини травматизму, профзахворювань, аварій і розробляє заходи щодо створення здорових та безпечних умов праці. Під захворюванням розуміють різні порушення життєвих функцій організму. Під травмою розуміють порушення цілісності тканин та органів тіла людини. Головними об’єктами нагляду є людина, виробниче середовище та можливі обставини взаємодії з ним, взаємодія людини з технологічним устаткуванням і технологічним процесом. Охорона праці розробляє методи по оздоровленню та полегшенню умов праці, попередженню травм та захворювань, ліквідації аварій, вибухів та пожеж, застерігає забруднення навколишнього середовища та шкідливого впливу на природу та людей при умові досягнення високого рівня праці.

Основою законодавства України про охорону праці є Конституція України, яка гарантує громадянам України право на працю і безпеку праці, та система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є Закони України “Про охорону парці ”, “Про охорону здоров’я ”, “Про пожежну безпеку ”,“Про використання ядерної енергії та радіаційний захист ”, “Про забезпечення санітарно та епідемічного благополуччя населення ”, “Про цивільну оборону ”, Кодекс законів про працю та інші.

З точки зору охорони праці основна роль в цій системі належить Закону України “Про охорону праці”, прийнятому в жовтні 1992р.

Україна першою з республік прийняла цей закон. Мета Закону України “Про охорону праці” - регулювання відносин між працівником і роботодавцем з питань охорони праці. Посередником в регулюванні цих відносин виступають держава ,профспілки, інші офіційні об’єднання громадян. Закон включає 8 розділів і 39 статей.

Основними принципами державної політики в галузі охорони праці відповідно до Закону є:

1. пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

2. соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

3. здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

Навчання та інструктажі з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці.

Навчання, перевірка знань та проведення інструктажів з питань охорони праці організується для всіх працівників при прийнятті на роботу та в процесі роботи, в тому числі при переведенні працівників на іншу роботу на тому ж підприємстві.

Порядок та види навчання, інструктажів, порядок перевірки знань з питань охорони праці всіх працівників регламентуються чинними нормативними документами органів державного нагляду за охороною праці – держнаглядохоронипраці, санепіднагляду, Держпожежнагляду тощо.

Усі працівники при прийомі на роботу та періодично протягом роботи проходять на підприємстві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, ознайомлення з правилами поведінки на випадок аварії.

За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці діляться на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з усіма працівниками, що приймаються на постійну роботу чи тимчасову незалежно від освіти, стажу роботи, посади; особами, які вперше прибули у відрядження на підприємство; учнями та студентами, що прибули на практику тощо.

Первинний інструктаж проводиться з новоприйнятими працівниками на робочому місці до початку роботи, працівниками, переведеними з іншого цеху або при виконанні нової роботи, студентами, що прибули на практику, та інженерно-технічними працівниками, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при роботах з підвищеною небезпекою-один раз на квартал, на інших роботах-один раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці у разі введення нових правила бо внесення в них змін; при зміні устаткування чи технології; при порушенні працівником правил техніки безпеки; на вимогу працівників державного нагляду, якщо виявлено недостатнє знання правил безпеки; при перерві в роботі понад 30 днів для працюючих з підвищеною небезпекою; для решти робіт – при перерві понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми функціональними обов’язками працівників.