- •1.Мікроекономіка як складова ек.Теорії. Роль та місце мікроекономіки в системі ек.Наук
- •3 Предмет мікроекономіки
- •4.Основні категорії, поняття та інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •5. Методологія мікроекономіки
- •6. Економічний вибір та виробничі можливості
- •7. Моделювання мікроекономічних явищ та процесів.
- •8.Мікроекономічний аналіз ринку
- •10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •11. Досягнення ринкової рівноваги через Взаємодію попиту та пропозиції. Рівноважна ціна.
- •12.Еластичність
- •13.Еластичність попиту: за ціною, за доходом, перехресна.
- •14. Практичне застосування теорії еластичності
- •15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.
- •16. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача
- •17. Корисність. Функція корисності. Концепції визначення корисності.
- •18.Бюджетне обмеження. Механізм державного регулювання споживання.
- •19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація
- •20. Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу і цін. Ефект доходу і заміщення
- •21. Економічна природа фірми. Аналіз економічних організацій та основні форми підприємств.
- •22. Теорія виробництва. Характерист виробничого процесу, технологічна та економічна ефективність.
- •23.Виробнича функція: сутність і види.
- •24.Виробнича функція при зміні одного фактору виробництва, її графічна інтерпритація
- •25. Виробнича функція при зміні двох факторів. Ізокванти ,карта ізоквант.
- •26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •27.Вибір виробничої технології
- •28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.
- •29. Економічний зміст витрат в діяльності фірм,їх класифікація.
- •30.Аналіз витрат виробництва у короткостроковому періоді. Криві витрат виробництва
- •Затрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.
- •32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій
- •33. Рівновага фірми у короткостроковому та довгостроковому періоді
- •34.Прибуток, економічний зміст та форми.
- •35.Функція прибутку.
- •36. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність вир-ва.
- •37. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація.
- •38.Мікроекономічний аналіз ринкового середовища.
- •IV. Результативність – параметри, записані вище.
- •V. Державна політика.
- •39.Предмет і методи аналізу ринкових структур
- •40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Класифікація ринків за Штакельбергом
- •42. Практичне застосування теорії ринкових структур
- •43.Основні Типи ринкових структур: загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •44. Ринок досконалої конкуренції
- •45. Ефективність конкурентних ринків у порівнянні з іншими типами ринкових структур.
- •4 Ринковий попит і пропозиція на ринку 6. Модель ринку досконалої конкуренції. Ринковий попит та ринкова пропозиція на ринку.
- •47. Індивідуальна пропозиція конкурентної фірми на ринку в короткотерміновому періоді.
- •48. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді. Умови отримання економічного прибутку.
- •49. Рівновага конкурентної фірми та галузі у довгостроковому періоді. Прибуток фірми у довго строк періоді.
- •50. Монополія. Зміст,ознаки,види,причини монополізації.
10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
Пропозиція – це к-ть товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок; визначається виробництвом. Розрізняють індивідуальну S та ринковy S, яка склад. з суми індивід. S. На рішення фірм щодо S в першу чергу впливає ціна. Закон S: обсяг S зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Математичним виразом закону пропозиції є: QS=f(P). Графічним відображенням функції пропонування є крива S.
Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі S ,що графічно відповідає руху між точками на даній кривій S. Нецінові детермінанти спричиняють зміни у S, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої S праворуч, якщо S зростає, і ліворуч, якщо пропонування скорочується. До нецінових детермінант S належать: ціни ресурсів; технології виробництва; к-ть продавців на ринку; податки; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін. З врахуванням нецінових детермінант функція S може бути представлена формулою: QS = f(P, NS), де NS – нецінові детермінанти S.
11. Досягнення ринкової рівноваги через Взаємодію попиту та пропозиції. Рівноважна ціна.
Ринкова рівновага – стан ринку, що встановлюється під дією конкурентних сил, які призводять до синхронізації цін попиту і пропозиції, що обумовлює рівно важність обсягу попиту і пропозиції на ринку.
Р –ціна; Q – обсяг попиту; D – крива попиту; S – крива пропозиції; Е – точка перетину кривої попиту та кривої пропозиції, яка визначає рівноважну ціну (Ре) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Qе). Це точка рівноваги (Е).
Рівноважна ціна (Ре) – ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил. Якщо ціна буде нижчою, ніж Ре, надлишок попиту буде піднімати її догори (конкуренція покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Ре, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги.
Модель сталої рівноваги розлядали багато економістів.
Павутино подібна модель – динамічна модель ціноутворення, яка демонструє процес пристосування до нової рівноваги, визнаючи умови стійкої рівноваги за певної поведінки учасників ринкових угод.
Ця модель породжує монотонні або вибухоподібні коливання.
Модель аукціоніста запропонована Л.Вальрасом є інтерпретацією подібної ситуації. Вона виключає можливість обміну за умов не рівноваги і передбачає наявність аукціоніста - не ринкової інституції, яка не має власного економічного інтересу. Функція аукціоніста полягає у визначенні довільної ціни. Потім, на основі отримання інформації від ринкових суб’єктів і її узагальнення, він коригує ціну доти, доки не трапить на рівноважну.
Модель Маршалла.
-
Продаці швидше ніж покупці реагують на розрив цін попиту і пропозиції щляхом зміни обсягів виробництва.
-
Головна причини порушення рівноваги – невідповідність ціни попиту і пропозиції.
У моделі Вальраса засобом врівноваження є вільні ціни також треба підвищити конкуренцію між покупцями( у разі дефіциту) або продавцями( у разі надлишку)