7. Моделювання мікроекономічних явищ та процесів.

Моделі – це аналог, який дозволяє достовірно відобразити той або інший бік реального об’єкту. Економічна модель – спрощене відображення дійсності, яке за допомогою рівнянь і графіків відображає взаємозалежність різник ек змінних.

Моделі бувають статичні(1) та динамічні(2). (1) – показує функціональні взаємовідносини між екон змінними в даний момент часу. (2) – якщо у моделі враховується час.

Моделі бувають вербальні(описові), математичні,графічні.

Граничні моделі: коли нескінченно малі зміни одного фактора впливають на результат діяльності економічного суб’єкта. Зміст полягає в дослідженні впливу приросту кількості працівників на одну одиницю на обсяг виробництва фірми та доцільність розширення обсягів в-ва.

Рівноважні: дослідження відхилення ціни від рівноважної величини на порушення рівноваги одно товарних чи галузевих ринків.

Раціоналістичні: дослідження того, як раціональний суб’єкт, керуючись власним егоїстичним інтересом, задовольняє потреби сусп-ва.

Оптимізаційні: дослідження поведінки суб’єкта, за якої він досягає найвищого результату за заданих затрат або заданого результату за мінімальних затрат ресурсів.

8.Мікроекономічний аналіз ринку

Ринок — це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб’єктів ( продавців і покупців), в результаті чого зявляється можливість обміну за ціною домовленості.

Галузь – це сукупність фірм,що продають однорідні або споріднені товари.

Основними категоріями ринку є попит, пропозиція, ціна, конку­ренція.

Об'єктами ринкових відносин є продукти праці, робоча сила, папери, наукові ідеї, послуги, валюта і т. ін.

Коли взаємодіють покупці і продавці, виникають трансакційні витрати – витрати в сфері обігу, пов’язані з передачею прав власності. До них відносять: витрати,пов’язані з пошуками інформації, витрати на переговори, витрати по специфікації захисту прав власності, робота з оцінювання властивостей товарів або послуг тощо.

Сутність ринку розглядають як систему соц.-екномічних відносин щодо обміну вартостями та як місце, де здійснюється обмін.

Суб’єкти ринку: товаровиробник, споживач, посередник.

В структурі ринку виділяють: продуктову, технологічну, територіальну.

Продуктова включає асортимент товарів на ринку, склад постачальників і покупців та їх частка в товарообігу, склад оптових одержувачів товарів.

Технологічна структура: ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, ринок науково-технічної інформації, ресурсні ринки.

Територіальна структура – місцеві, регіональні, національні, світові ринки.

Ніша ринку – це елемент будь-якого ринку, на якому працює дане підприємство.

Істотний вплив на діяльність ринку мають кількість продавців і покупців.( відповідно існує олігопольний, монопольний,конкурентний, ринок монополістичної конкуренції)

Важливою складовою ринку є ринковий механізм - це ринкові сили, які впливають на ціноутворення доти, доки ціна попиту не врівноважить ціну пропозиції.

ринок виконує такі функції:

• інтегруючу

• інформаційну

• регулюючу

• стимулюючу

9.Попит та фактори, що його визначають. Функція попиту Покупці, які мають потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит. Попит – це форма вираження потреб. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.

Закон попиту: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Математичним виразом закону попиту є функція попиту: Q_D=f(P),  Ціна є основним фактором попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту.

Діє ефект доходу( зниження ціни на товари рівноважне зростанню доходу) і ефект заміщення(заміна дорогих товарів дешевшими).

Нецінові фактори попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч, якщо попит зростає, і ліворуч, якщо попит скорочується.

До нецінових факторів попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни на інші товари; к-сть споживачів на ринку; очікування відносно майбутніх цін.